Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2024 року Справа №200/3064/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (85004, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54а, код ЄДРПОУ 38242758) про стягнення середнього заробітку, -
20.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якому просив суд:
стягнути з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38242758) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 317 226,38 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,1 61 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у разі подання позову особою, звільненою від сплати судового збору, до позову додаються документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що закріплено також у ч. 8 ст. 160 цього Кодексу.
Пункт 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.
Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст. 117 цього Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
При цьому, з постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 р. № 704 вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не входить до структури грошового забезпечення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.
Таким чином, у даному випадку не підлягає застосуванню п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір.
Щодо наявності в позивача статусу учасника бойових дій та п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на який позивач посилається як підставу для звільнення його від сплати судового збору, то правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
У статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються відсудових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
В ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 (провадження №11-128заі20) Велика Палата Верховного Суду, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повертаючи матеріали апеляційної скарги, яку було залишено без руху з підстав несплати судового збору, дійшла висновку, що оскільки особа звернулася до суду з позовом з приводу оскарження питання, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи саме зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір у цій справі підлягає сплаті.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також в ухвалах від 25.05.2022 у справі № 320/1344/21, від 07.02.2023 у справі № 753/11680/20.
У даному випадку, спір стосується несвоєчасного розрахунку із позивачем при звільненні, що не стосується соціального і правового захисту особи саме як учасника бойових дій, а отже судовий збір підлягає сплаті.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеніЗаконом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (надалі Закон № 3674-VI).
Згідно з положеннями частини першоїстатті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір згідно з частиною першоїстатті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розміру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного, позивач має сплатити судовий збір у розмірі, що дорівнює 1 відсотку ціни позову.
Таким чином, судовий збір за подання цього позову становить: 317 226,38 грн. х 1% = 3 172,26 грн.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 3 172,26 грн. за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду за посиланням: (https://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/gromadyanam/tax/) та надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону УкраїниПро судовий збірта надання уточненої позовної заяви.
Керуючись статтями 160,161,169,171,243,248,256,294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про стягнення середнього заробітку, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви зазначених в ухвалі суду - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.В. Череповський