27 травня 2024 року Справа №160/7774/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду у справі №160/7774/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/7774/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
16.04.2024 від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що рішення ДПС України від 16.02.2024 №4081/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на податкове повідомлення-рішення від 29.11.2023 №0353300410, з урахуванням приписів п. 42.5 ст. 42 ПК України, вважається врученим позивачу саме 21.02.2024, відтак, відповідно до приписів п. 56.17 та п. 56.19 ст. 56 ПК України перебіг строку звернення до суду з вимогами про оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.11.2023 №0353300410 розпочався з 22.02.2024 і завершився 22.03.2024, тому, позивач, звернувшись до суду з цим позовом 25.03.2024, пропустив строк звернення і доказів наявності поважних причин пропуску такого строку не подав, у зв'язку із чим позов ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» має бути залишено без розгляду.
25.04.2024 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" надійшло клопотання, в якому останній просить відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що надане податковим органом повідомлення про вручення поштового відправлення №0600089139390 не свідчить про отримання ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» рішення ДПС України від 16.02.2024 №4081/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги, оскільки з останнього не можливо достеменно встановити особу, яка отримала поштове відправлення у відділенні за індексом 52744. Підпис наведений на повідомленні не відповідає підпису особи позивача, яка уповноважена на отримання поштових відправлень.
Розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України. З її змісту видно, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Так, п. 102.1 ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
При цьому, у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Разом із цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20) дійшов висновку, що аналіз ст. 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Отже, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20), з урахуванням наведеного, відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював наступний правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.»
При цьому відповідно до п.п. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Водночас, п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абз. 1 п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Таким чином, у розумінні приписів п.п. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56 ПК України, в контексті положень абз. 1 п. 42.5 ст. 42 ПК України, днем закінчення процедури адміністративного оскарження є день вручення особисто платнику податків (його представнику) рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відтак, строк на оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України, обчислюється з моменту отримання ним такого рішення у порядку, встановленому ст. 42 ПК України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах у справах №826/17798/18 та №640/21350/18.
З матеріалів справи видно, що позивач використовував процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.11.2023 №0353300410.
За результатами розгляду поданої позивачем скарги рішенням ДПС України від 16.02.2024 №4081/6/99-00-06-03-01-06 спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Як з'ясовано з долучених відповідачем до клопотання про залишення позову без розгляду доказів, рішення ДПС України від 16.02.2024 №4081/6/99-00-06-03-01-06 було надіслано ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на податкову адресу останнього засобами поштового зв'язку 16.02.2024 (трекінг поштового відправлення №0600089139390).
Згідно з інформацією про відстеження поштових пересилань з сайту АТ «УКРПОШТА» поштове відправлення за трекінгом №0600089139390 було відправлене 16.02.2024 та вручено особисто представнику 21.02.2024.
Разом з тим, з наданої відповідачем копії повідомлення про вручення поштового відправлення (трекінг поштового відправлення №0600089139390) не встановлено, хто саме отримав означене поштове відправлення, оскільки крім підпису таке повідомлення не містить ані посади, ані прізвища отримувача.
Зазначене на переконання суду, позбавляє можливості беззаперечно стверджувати про отримання уповноваженим представником позивача рішення ДПС України від 16.02.2024 №4081/6/99-00-06-03-01-06 саме 21.02.2024.
Більш того, суд вважає за необхідне наголосити, що рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що строк звернення до адміністративного суду не пропущено, тому у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 121-123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду у справі №160/7774/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Р.З. Голобутовський