26 квітня 2024 рокуСправа №160/4561/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 3-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 3- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.01.2024 №045550023041 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.01.2024 №045550023041, визначивши їх дії протиправними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дати звернення, а саме: з 05.01.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому протиправно відмовлено відповідачами у призначенні пенсії із посиланням на те, що у матеріалах пенсійної справи відсутні відомості щодо припинення виплати пенсії на території російської федерації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року відкрито провадження у справі №160/4561/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
20.01.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач-1 вважає позовну заяву необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В зв'язку з тим, що попереднім місцем проживання позивача зазначено Автономна Республіка Крим, що на даний час належить до тимчасово окупованої території, в органів Пенсійного фонду України в період дії правового режиму воєнного стану відсутні повноваження отримувати необхідні документи для поновлення виплати пенсії.
До заяви про призначення пенсії за віком, позивач надав лист, надісланий Пенсійним органом російської федерації, у якому повідомляється позивачу, що пенсійна виплата призупинена з 01.08.2022 у зв'язку з неотриманням пенсійних виплат на протязі 6 місяців і може бути відновлена за заявою позивача, яка може бути подана особисто або через законного представника за місцем проживання, перебування або фактичного проживання, перебування або фактичного проживання, через особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду росії або направлена поштою.
Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки відсутні документи, передбачені п. 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (із змінами), які підтверджують відсутність громадянства російської федерації та факт припинення виплати пенсії на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Через систему «Електронний суд» 01.04.2024 надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Відповідач-3 вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні зважаючи на наступне.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України в країні введено воєнний стан.
При цьому, відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 27.05.2022 №71/14-500-36157 повідомлено про розірвання дипломатичних відносин між Україною та Росією, а також про евакуацію всіх співробітників закордонних дипломатичних установ України з території держави-агресора з 24.02.2022 року. З огляду на зазначене, до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою -агресором, листування з російською федерацією припинено. Отже, у відповідача-1, станом на день подання позивачем заяви від 05.01.2024, відсутні правові підстави здійснювати запити до держави-агресора щодо отримання пенсійної справи позивача із документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.
Відповідач зазначає, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадян, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи Пенсійного фонду України на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Таким чином, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду, є неприпустимим.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відзиві на позовну заяву зазначає наступне.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що орган, який призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії.
На період воєнного становища листування з країною-агресором не здійснюється, тому отримати відомості щодо припинення виплати позивачу пенсії на території російської федерації на даний час немає можливості.
Інформація про припинення виплати пенсії в органах пенсійного забезпечення російської федерації позивачем не надана.
Пунктом 2.8 Порядку №22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
11.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Позивач зазначає, що не отримував від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відзивів на позовну заяву, а тому відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктами владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Крім того, позивач наполягає, що оскільки він подавав заяву на призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і проживає на території Дніпропетровської області, то слід зобов'язати призначити пенсію за віком саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується : паспорт у формі ID картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 08.12.2021 №7381, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
05.01.2024 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви були надані документи: паспорт ID картка № НОМЕР_1 , довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №997586-2022, довідка про реєстрацію місця проживання особи №02.3-25/7381 від 08.12.2021, диплом серії НОМЕР_2 ,, диплом серії НОМЕР_3 , військовий квиток серії НОМЕР_4 , трудова книжка від 01.07.1967, трудова книжка серії НОМЕР_5 від 21.09.2006 та інші документи.
Перелік доданих до заяви документів відповідачами не оспорюється.
За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, яким 11.01.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_6 .
Вказаним Пенсійним фондом зазначено, що пенсійний вік, визначений частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.
Необхідний страховий стаж, визначений вказаною нормою становить 15 років.
Встановлено, що вік заявника 75 років.
Страховий стаж особи становить 39 років 9 місяців 19 днів.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2.8 Поряду подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.
ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутні документи, передбачені пунктом 2.8 Порядку.
Не погодившись з вказаним рішенням, 15.01.2024 позивач повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з аналогічним пакетом документів на призначення пенсії.
19.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення по відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії №045550023041 з аналогічних підстав, що і попереднім.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями , позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів з даним позовом звернувся до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.
У розумінні ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.
Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи (ч. 1 ст. 44 Закону №1058-ІV).
За п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (ч.5 ст. 45 Закону № 1058-IV).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VІІ (далі Закон № 1207-VІІ) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
За ч. 2 ст. 1 Закону № 1207-VІІ Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1207-VІІ, вбачається, що цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1207-VІІ визначено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Частиною 2 ст. 4 Закону № 1207-VІІ визначено, що правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
За ч. 3 ст. 4 Закону № 1207-VІІ правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано законами України. В умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1207-VІІ Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Пунктом 1 ч.2 ст. 5 Закону № 1207-VІІ визначено, що основними напрямами захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях є, зокрема захист основоположних політичних і громадянських, економічних, соціальних, культурних та інших прав і свобод людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1207-VІІ громадяни України мають право на вільний та безперешкодний виїзд з тимчасово окупованої території на іншу територію України. Такий виїзд може здійснюватися:
1) через адміністративну межу у випадку, передбаченому частиною третьою статті 3 цього Закону, - через контрольні пункти в'їзду-виїзду, на яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль, за умови пред'явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України "Про громадянство України" або статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України";
2) через лінію зіткнення - через гуманітарні коридори, організовані представниками державних органів, а також у будь-який інший доступний для них спосіб.
Відповідно до положень ст. 18 Закону № 1207-VІІ в редакції чинній на час виїзду особи з м. Севастополь, вбачається, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2000 року за № 1566/11846 (Порядок №22-1).
Відповідно до п. 1.1 Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до п. 2.8 Порядку №22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.
За приписами п.2.9 Порядку № 22-1, під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, зокрема щодо призначення та поновлення пенсії, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України).
Як зазначено вище в обґрунтування відмови в призначенні позивачу пенсії в рішеннях відповідачі посилались на п. 2.8 розділу II Порядку №22-1, яким встановлено, що громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим, та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави - окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Особа матиме право на пенсійну виплату при наданні необхідних документів.
Суд не приймає такі посилання відповідачів як підставу для відмови у поновленні нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, оскільки позивач є громадянином України, не проживає на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і з 08.12.2021 фактичним місцем проживання / перебування ОСОБА_1 є Україна м. Дніпро, Дніпропетровська область.
Позивачем також надано лист Державної установи - Відділення Пенсійного фонду російської федерації по м. Севастополю №11-1-2-06/36067 від 23.11.2022, яким особі повідомлено, що виплата йому страхової пенсії по старості призупинена з 01.08.2022 у зв'язку з неотриманням пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до пп.1 п. 1 ст. 24 Федерального Закону від 28.12.2013 №400-ФЗ «Про страхові пенсії».
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, визначено, що Управління Фонду має право, зокрема, отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань та користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами (підп. 2, 5 п. 6).
Положеннями ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно п.4.12 розділу IV Порядку №22-1, при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання).
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області і Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є суб'єктами владних повноважень, на які покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення.
Проте, відповідачами не було здійснено жодних передбачених законодавством дій стосовно перевірки документів для призначення пенсії.
Разом з тим, суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу.
Акціонерне товариство Укрпошта з 24.02.2022 припинило приймання поштових відправлень до російської федерації, а тому Пенсійний фонд не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати підтвердження припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації.
Військова агресія російської федерації проти України, є форс-мажорною обставиною, яка не залежить ні від позивача, ні від відповідача.
В свою чергу, відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у призначенні/поновленні пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Вказане узгоджується з правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постанові від 22.09.2021 року у справі №308/3864/17, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Позбавлення управління можливості направлення відповідного запиту про витребування пенсійної справи не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії.
Право на призначення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи й отримання атестату про припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації.
За висновком Верховного Суду у постанові від 30.01.2024 у справі №320/424/23 заява про призначення пенсії за віком громадянам України, які проживали та набули права на пенсію на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, а згодом змінили місце проживання та зареєструвалися на підконтрольній території України, може розглядатися органами Пенсійного фонду України на загальних підставах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення його (її) права на пенсію в Україні.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п. 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона за відомо не може реалізувати своїх прав.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувані рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправними і підлягають скасуванню.
При цьому, оскільки право позивача на отримання пенсії порушено саме прийнятими рішеннями, а не діями відповідачів, суд , відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.01.2024 №045550023041 і рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.01.2024 №045550023041.
Щодо позовних вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
-рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
-рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати (п. 4.7 Порядку №22-1).
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядались заяви позивача про призначення пенсії, не приймались спірні рішення про відмову у призначенні пенсії. В даному випаду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області лише здійснювало направлення прийнятих оскаржуваних рішень, а тому не є належним відповідачем у справі.
З урахуванням наведеного, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії приймались Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, то і обов'язок призначити пенсію покладається на відповідача-2, який останній приймав рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії.
Обов'язок ж нарахування та виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.
Враховуючи наведене, а також те, що і Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області була здійснена перевірка наданих позивачем документів і встановлено, що позивач досяг пенсійного віку і має достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком, суд відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача, з урахуванням висновків суду, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке останнім розглядало заяву ОСОБА_1 , призначити пенсію позивачу.
Право на призначення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи й отримання атестату про припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи положення Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні (поновленні) пенсії за віком, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач як громадянин України має право на призначення пенсії відповідно до законодавства України, за місцем реєстрації фактичного проживання.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі не надали.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0033110056 від 13.02.2024.
Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 1 і 2 на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до 1- Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548), 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська область,10003, код ЄДРПОУ 13559341), 3- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.01.2024 №045550023041 і рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.01.2024 №045550023041.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дати першого звернення, а саме з 05.01.2024 .
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Стягнути з - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська область,10003, код ЄДРПОУ 13559341) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона