про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3028/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат, ОСОБА_2 , в інтересах позивача, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови військовому пенсіонеру полковнику ОСОБА_1 у проведені перерахунку і невиплати пенсії з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром пенсії на підставі Рішення Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 80% грошового забезпечення (вислуга складає 34 років) згідно виготовленої уповноваженим органом Адміністрації Державної прикордонної служби України нової Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року полковника ОСОБА_1 від 17 серпня 2020 року за №11/1276, з 01 липня 2021 року проводити щомісячну доплату в розмірі 2000,00 гри. передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 та не здійснення перерахунку індексації базового ОСНП за 2022 рік та за 2023 рік відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ та вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п із обов'язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення (пенсії) військового пенсіонера полковника ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 80% грошового забезпечення згідно виготовленої уповноваженим органом Адміністрації Державної прикордонної служби України нової Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року полковника ОСОБА_1 від 17 серпня 2020 року за №11/1276, з 01 липня 2021 року проводити щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, з 01 березня 2022 року з обов'язковим врахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 та з 01 березня 2023 року з врахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ і провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 квітня 2019 року з врахуванням проведених раніше виплат за вказаний період.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 108).
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, з огляду на таке.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Також Судова палата, з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, зазначила, що норми, зокрема, статті 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшла висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, вищевказані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, підлягають обов'язковому врахуванню.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені вимоги зокрема щодо визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити: нарахування та виплату щомісячної доплати з 01 липня 2021 року в розмірі 2000,00 грн. передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713; з 01 березня 2022 року з обов'язковим врахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 та з 01 березня 2023 року з врахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 та позивачем вказано в ній поважні причини дотримання строку звернення до суду передбачені абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, як то, що його представник, ОСОБА_2 , тільки 16 червня 2023 року знайомився із матеріалами пенсійної справи №2610022540 та що раніше зазначеної дати позивач не міг дізнатися про своє порушене право оскільки жодних перерахунків своєї пенсії у судовому порядку з моменту її призначення не здійснював.
Крім того, вказав, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду перебування на лікуванні та надав відповідні докази.
Однак, до суду ОСОБА_1 звернувся 13 березня 2024 року, що підтверджується штемпелем відділення поштового зв'язку на конверті, у якому позовну заяву було надіслано до суду (арк. спр. 106).
На думку суду, такий перебіг строку з 16 червня 2023 року тобто з моменту ознайомлення з пенсійною справою позивача до дати звернення до суду 13 березня 2024 року минуло майже 9 місяців, і останній при цьому не наводить поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Зокрема в позовній заяві не наведено причин і не подано письмових доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості підготувати та подати позовну заяву своєчасно.
На переконання суду, свідоцтво про хворобу позивача, датоване 2013 року, а тому не є об'єктивною причиною пропуску строку звернення до суду оскільки право позивача порушено значно пізніше.
Вищезазначені обставини вказують на недостатність об'єктивних та поважних причин пропуску такого строку, визнаються судом неповажними та, при цьому, особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду вказавши інші (поважні) підстави для поновлення строку.
Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в частині позовних вимог вищевказаних, після закінчення строку, установленого частиною другою статті 122 КАС України, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період з 16 червня 2023 року по 13 березня 2024 року, у якій вказати інші поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву адвоката, Вауліна Андрія Афанасійовича, в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період з 16 червня 2023 року по 13 березня 2024 року, у якій вказати поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву в частині позовних вимог буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І.Смокович
23 травня 2024 року