24 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2681/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті у розмірі 197413,90 грн; зобов'язання виплатити суму пенсії, що належала чоловікові ОСОБА_2 , і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, у розмірі 197413,90 грн (а.с.38-40).
В обґрунтування позову позивач зазначила, що її чоловік ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII) та відповідачем на виконання рішень суду від 20 вересня 2020 року у справі №140/7333/21 та від 06 червня 2023 року у справі №140/5434/23 здійснено перерахунок пенсії, проте заборговану пенсію у загальній сумі 197413,90 грн (177213,90 грн та 20200,00 грн) виплачено не було. Після смерті чоловіка позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявами про виплату донарахованої її чоловіку за життя пенсії, але відповідач безпідставно відмовив їй у здійсненні відповідної виплати, мотивуючи тим, що для включення нарахованої доплати до реєстру судових рішень необхідно надати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, бо відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ вона має право на одержання недоотриманої пенсії як дружина померлого пенсіонера, яка проживала з ним до дня смерті та забезпечується пенсією в разі втрати годувальника, й звернулася із відповідною заявою протягом встановленого строку.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.46-49). В обґрунтування цієї позиції вказав, що на виконання рішень суду від 20 вересня 2020 року у справі №140/7333/21 та від 06 червня 2023 року у справі №140/5434/23 ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії та сума нарахування становить 177213,90 грн (нараховано за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року) та 20200,00 грн (нараховано за період з 28 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року) відповідно. Виплата нарахованих сум пенсіонеру ОСОБА_2 не проведена своєчасно через недостатнє фінансування з Державного бюджету України.
Відповідач зауважив, що ОСОБА_1 18 січня 2024 року звернулася із заявою про виплату суми пенсії, що лишилася недоотриманою у зв'язку із смертю ОСОБА_2 , та їй роз'яснено норми чинного законодавства, які регулюють порядок виплати пенсії. Однак оскільки з моменту смерті ОСОБА_2 не минуло шість місяців, то підстав для задоволення вимоги позивача згідно зі статтею 61 Закону №2262-XII немає.
Інших заяви по суті справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 21 серпня 1982 року серії НОМЕР_1 (а.с.24).
Не є спірною та обставина, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі №140/7331/21, яке набрало законної сили 30 жовтня 2021 року, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області” від 19 травня 2021 року №33/23-329д про розмір грошового забезпечення (а.с.18-20).
ГУ ПФУ у Волинській області провело ОСОБА_2 перерахунок пенсії: за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року нараховано 277314,00 грн; до виплати підлягає 177213,90 грн (з урахуванням вже виплачених сум), що слідує з розрахунку пенсійних виплат на виконання рішення суду у справі №140/7333/21 (а.с.51) та листа ГУ ПФУ у Волинській області від 30 листопада 2021 року №14475-14230/С-02/8-0300/21 (а.с.8).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 28 грудня 2021 року ВП №68001740 відкрито виконавче провадження для примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі №140/7331/21 (а.с.13).
Надалі постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 31 жовтня 2022 року виданий у справі №140/7331/21 виконавчий лист повернутий стягувачеві через недостатність фінансового ресурсу територіального органу Пенсійного фонду (а.с.12).
Також рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі №140/5434/23, яке набрало законної сили 07 липня 2023 року, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 28 вересня 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (а.с.21-22).
Із розрахунку пенсійних виплат на виконання рішення суду у справі №140/5434/23 (а.с.50) слідує, що внаслідок проведеного ГУ ПФУ у Волинській області перерахунку ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року належить виплатити 20200,00 грн, що підтверджується і листом ГУ ПФУ у Волинській області від 16 серпня 2023 року №26718-24632/С-02/8-0300/23 (а.с.17).
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04 грудня 2023 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).
ОСОБА_1 зверталася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявами про виплату недоодержаної її чоловіком ОСОБА_2 у зв'язку із смертю невиплачених сум пенсії на виконання рішень суду у справі №140/7333/21 та №140/5434/23 - 18 січня 2024 року та 16 лютого 2024 року відповідно (а.с.9, 10).
Листами від 24 січня 2024 року №0300-0504-8/4703 (а.с.25) та від 28 лютого 2024 року №3115-2667/С-02/8-0300/24 (а.с.7) ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що для включення нарахованих доплат до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, необхідно надати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Згідно із частинами першою-третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З наведеного слідує, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21).
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-ІV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання (зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2022 року у справі №200/10136/20-а, від 09 червня 2022 року у справі №200/12094/18-а).
Аналогічний підхід до правозастосування знайшов відображення в постановах Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 22 листопада 2023 у справі №420/1966/19, від 15 грудня 2023 у справі №805/2628/18-а.
Згідно частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402; далі - Порядок № 3-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1).
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1 разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). За документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Згідно із частинами першою-третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З наведеного слідує, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21).
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-ІV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання (зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2022 року у справі №200/10136/20-а, від 09 червня 2022 року у справі №200/12094/18-а).
Аналогічний підхід до правозастосування знайшов відображення в постановах Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 22 листопада 2023 у справі №420/1966/19, від 15 грудня 2023 у справі №805/2628/18-а.
Згідно частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402; далі - Порядок № 3-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1).
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1 разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). За документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
При вирішенні спору суд враховує, що позивач у порядку частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ звернулася до відповідача із заявами про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ (так ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як із заявами позивач звернулася 18 січня 2024 року та 16 лютого 2024, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач до заяв в обох випадках долучила документи, перелік яких наведено у пунктах 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1, у тому числі свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 21 серпня 1982 року, а також довідку Відділу “Центр надання адміністративних послуг” виконавчого комітету Шацької селищної ради від 03 січня 2024 року №9 (а.с.29), згідно з якою ОСОБА_1 (дружина) до дня смерті ОСОБА_2 проживала та зареєстрована за однією адресою з останнім та перебувала на його утриманні.
Таким чином, позивач дотрималась умов, які визначені статтею 61 Закону №2262-XII та Порядком №3-1.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази про наявність інших осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або членів сім'ї, які проживали разом із пенсіонером ОСОБА_2 на день його смерті. Суду не надано також доказів, що інші, крім позивача, особи зверталися до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про виплату недоодержаних ОСОБА_2 сум пенсії до цього часу.
Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 відповідно до положень статті 61 Закону №2262-XII має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 , і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Розмір заборгованості підтверджено відповідачем листами від 30 листопада 2021 року №14475-14230/С-02/8-0300/21 (а.с.8), від 16 серпня 2023 року №26718-24632/С-02/8-0300/23 (а.с.17), а також розрахунком пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року на виконання рішення суду у справі №140/7333/21 (а.с.51) та за період з 01 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року у справі №140/5434/23 (а.с.50).
Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність подання позивачем ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження у справах №140/7333/21 та №140/5434/23 для отримання недоодержаних у зв'язку із смертю чоловіка сум пенсій, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б свідчили, що дії щодо відмови у виплаті недоодержаної суми пенсії ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
З огляду на встановлені обставини справи та коментовані норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у виплаті позивачу неодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в сумі 197413,90 грн та зобов'язання відповідача виплатити позивачу недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в сумі 197413,90 грн.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VI) розмір судового збору за подання цього позову, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява подана через підсистему “Електронний суд” та позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08 березня 2024 року №0.0.3514852390.1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.5, 39).
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8). Решту судового збору може бути повернуто за окремо поданим клопотанням позивача відповідно до статті 7 Закону №3674-VI.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в сумі 197413,90 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в сумі 197413,90 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк