м. Вінниця
27 травня 2024 р. Справа № 120/18366/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в письмовому проваджені заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема зобов'язано військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 01 серпня 2023 року з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні.
Вказане судове рішення 06 травня 2024 року набрало законної сили, у зв'язку із чим судом видано виконавчий лист № 120/18366/23.
14 травня 2024 року представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року шляхом зобов'язання військову частину подати до суду звіт про виконання судового рішення. Заява обґрунтована приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Заявник вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки рішення суду в частині розгляду рапорту позивача залишається невиконаним.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
У іншому рішенні в справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Як слідує із поданої представником позивача заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, підставою для встановлення такого контролю визначено невиконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в частині розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 01 серпня 2023 року.
Довідкою від 05 квітня 2024 року, що складена секретарем судового засідання Вінницького окружного адміністративного суду, підтверджується факт доставлення до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 судового рішення.
В зв'язку із тим, що рішення суду від 03 квітня 2024 року набрало законної сили, представник позивача звернувся до суду про видачу виконавчого листа.
27 травня 2024 року судом видано виконавчий лист № 120/18366/23, який стосується зобов'язання військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби від 01 серпня 2023 року.
Відтак долучені до заяви докази підтверджують невиконання боржником судового рішення в частині розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби від 01 серпня 2023 року, а тому слід встановити строк для подання військовою частиною НОМЕР_1 звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року.
Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати до 27 червня 2024 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 рок в частині, що стосується розгляду рапорта ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 01 серпня 2023 року з урахуванням висновків суду, наведених в судовому рішенні.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович