1[1]
22 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року про повернення скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 29 грудня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання від 25 квітня 2023 року у кримінальному провадженні №42020000000001928 від 09 жовтня 2020 року,
за участю сторін кримінального провадження:
слідчого ДБР ОСОБА_8 ,
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 29 грудня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання від 25 квітня 2023 року у кримінальному провадженні №42020000000001928 від 09 жовтня 2020 року, - повернуто особі, яка її подала.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що матеріали скарги не містять документального підтвердження про отримання адвокатом ОСОБА_5 постанови слідчого старшого Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 29 грудня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання від 25 квітня 2023 року у кримінальному провадженні №42020000000001928 від 09 жовтня 2020 року, саме 05 лютого 2024 року.
Окрім того, у своїй скарзі представник заявника не зазначає, які саме об'єктивні причини завадили йому звернутися до слідчого судді зі скаргою на рішення органу досудового розслідування у строк, встановлений ст. 304 КПК України, та не порушує питання перед слідчим суддею про поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення скарги.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року та призначити новий судовий розгляд скарги ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , в суді першої інстанції.
Апелянт вказує на те, що у зв'язку з тим, що слідчий не надав копію постанови заявнику про розгляд клопотання, а скаржник дізнався про існування оскаржуваної постанови лише 05 лютого 2024 року під час розгляду справи №761/22089/23 щодо бездіяльності слідчого ДБР, що полягає у не розгляді клопотання №23-093-0812 від 13 червня 2023 року про допит свідка у кримінальному провадженні №42020000000001928 від 09 жовтня 2020 року.
Вказаний розгляд відбувався у Личаківському районному суді м. Львова і саме під час розгляду справи у Личаківському районному суді м. Львова 05 лютого 2024 року скаржнику була надана судом копія постанови від 29 грудня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання від 25 квітня 2023 року лише для огляду.
Одразу після того, як скаржник ознайомився з цією копією постанови слідчого від 29 грудня 2023 року, була подана скарга на вказане рішення до Шевченківського районного суду м. Києва.
Оскільки скаржник дізнався про існування оскаржуваної постанови лише 05 лютого 2024 року, то ним були дотримані вимоги, що встановлені КПК України, стосовно порядку та строків звернення зі скаргою на процесуальне рішення слідчого ДБР.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу, пояснення слідчого ДБР ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Приймаючи рішення про повернення представнику ОСОБА_6 -адвокату ОСОБА_5 скарги на постанову старшого слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 29 грудня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання від 25 квітня 2023 року у кримінальному провадженні №42020000000001928 від 09 жовтня 2020 року, слідчий суддя послався на те, що матеріали справи не містять даних про отримання скаржником копії постанови слідчого від 05 лютого 2024 року та водночас дійшов до висновку про те, що скаржником пропущено встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України строк на звернення до суду.
При цьому в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не визначено, з якого часу слід відраховувати строк на оскарження постанови слідчого ДБР від 29 грудня 2023 року.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 304 КПК України, що якщо рішення слідчого оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У скарзі до суду ОСОБА_5 вказував на те, що копія постанови слідчого ДБР від 29 грудня 2023 рокуйому не вручалась, а про існування постанови він дізнався в судовому засіданні Личаківського районного суду м. Львова 05 лютого 2024 року, коли суду надав вказану постанову для ознайомлення та 15 лютого 2024 року поштою подав до суду скаргу.
Твердження скаржника щодо часу, коли йому стало відомо про існування постанови слідчого, копія якої йому не вручалась, не можуть бути підтверджені документально, як це вважав слідчий суддя.
Водночас, наявними у провадженні даними твердження скаржника про дату, коли йому стало відомо про існування постанови слідчого, не спростовані.
Скарга на постанову старшого слідчого ДБР від 29 грудня 2023 року була подана адвокатом ОСОБА_5 поштою 15 лютого 2024 року, тобто з дотримання вимог ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 116 КПК України.
Отже, у слідчого судді не було підстав для висновку про те, що ОСОБА_5 пропустив строк на оскарження постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 29 грудня 2023 року та скарга підлягає поверненню у зв'язку з відсутністю клопотання про поновлення процесуального строку.
Таким чином, висновок, викладений в ухвалі слідчого судді про те, що адвокат ОСОБА_5 пропустив строк на оскарження до суду постанови старшого слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 29 грудня 2023 року, не ґрунтується на матеріалах провадження та вимогах закону, тому ухвала слідчого судді підлягає до скасування з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року про повернення скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 29 грудня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання від 25 квітня 2023 року у кримінальному провадженні №42020000000001928 від 09 жовтня 2020 року, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 757/53949/23-к
Провадження №11-сс/824/3096/2024
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Доповідач ОСОБА_1