Справа № 755/335/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1765/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
23 травня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
заявника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року,
Потерпіла ОСОБА_6 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову дізнавача Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 18.10.2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12021105040004091 від 23.11.2021 року.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на постанову дізнавача Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 18.10.2023 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12021105040004091 від 23.11.2021 року.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову дізнавача Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 18.10.2023 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12021105040004091 від 23.11.2021 року.
Свої вимоги мотивує тим, що ухвала слідчого судді винесена в результаті неповного встановлення обставин справи, без дослідження наданих доказів та аналізу доводів скарги, в результаті чого винесено незаконну, необгрунтовану та невмотивовану ухвалу.
Вказує, що досудове розслідування проведено однобічно та поверхнево, орган досудового розслідування не забезпечив належного та ефективного досудового розслідування, а постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є необгрунтованою та невмотивованою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали у повному обсязі не дотримався.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, в провадженні ВД Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105040004091 від 23.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
18.10.2023 року постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП в м. Києві кримінальне провадження №12021105040004091 від 23.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, закрито у зв'язку з неможливістю встановити свідків події, причетних осіб та встановленням відсутності в діянні складу кримінальних правопорушень.
Ухвалою слідчого судді від 14 лютого 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 на зазначену постанову про закриття кримінального провадження відмовлено.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя зазначив, що дізнавачем вживались заходи з метою перевірки обставин, викладених у заяві потерпілої ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, зокрема, прийнято заяву про вчинення кримінального правопорушення, допитано потерпілу ОСОБА_6 , надано доручення оперативним підрозділам Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення причетної до вчинення кримінального правопорушення особи, можливих свідків чи очевидців даної події, однак, як вбачається із рапорту оперуповноваженого, в ході виконання вказаного доручення не було отримано жодної інформації щодо особи, яка може бути причетна до вчинення злочину, оглянуто місце події, проте камер відеоспостереження або свідків не встановлено.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком слідчого судді, оскільки слідчий суддя, розглядаючи скаргу, не надав належної правової оцінки доводам скаржника щодо неповноти проведення слідчим досудового розслідування.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен перевіряти наявність достатніхпідстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою про закриття кримінального провадження.
Так, відповідно до положень кримінального процесуального кодексу України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Тому таке рішення можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно зі ст.110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» йдеться, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 18 жовтня 2023 року, а також наданих матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування не надано оцінки та не проаналізовано належним чином обставини, викладені у заяві ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, не було вчинено всіх слідчих дій, передбачених КПК України, зокрема: не допитано зазначених у заяві ОСОБА_7 осіб, які могли бути причетними до скоєння кримінального правопорушення; не допитано свідків та потерпілу; не досліджено місце злочину; не призначено жодної експертизи; не досліджено фото- відеодокази; не досліджено постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 року та ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2021 року, не встановлені інші обставини, які мають суттєве значення та можуть слугувати доказами вчинення зазначених у заяві ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.
Натомість, аналіз постанови про закриття кримінального провадження свідчить про те, що фактично постанова містить лише посилання на обставини викладені у заяві ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення та виклад норм чинного законодавства, які регулюють закриття кримінального провадження.
На думку колегії суддів, слідчий суддя не перевірив та не дав належної оцінки всім обставинам, зазначеним у скарзі ОСОБА_6 , які ставлять під сумнів передчасне закриття кримінального провадження.
Так, згідно ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до частини другої статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні положення визначені і в частині п'ятій ст.38 цього Кодексу, згідно якої на орган досудового розслідування покладено обов'язок застосування всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування. Відповідальність за законність та своєчасність дій несе орган досудового розслідування, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Статтею 284 КПК України визначено перелік підстав для закриття кримінального провадження.
В той же час КПК України визначає можливість прийняття рішення про закриття кримінального провадження лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні досудовим розслідування не застосовано всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, тобто порушено вимоги ч. 5 ст. 38 КПК України, не здійснювались дії на виконання обов'язку, встановленого ст. 92 КПК України, а тому постанова слідчого про закриття кримінального провадження є передчасною.
Таким чином, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо незаконності та необгрунтованості ухвали слідчого судді та постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити, ухвалу слідчого судді та постанову слідчого скасувати, а матеріали кримінального провадження № 12021105040004091 від 23.11.2021 рокунаправити для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 задовольнити, постанову дізнавача Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 18.10.2023 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12021105040004091 від 23.11.2021 року- скасувати та направити матеріали кримінального провадження до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві для продовження досудового розслідування.
Головуючий :
Судді :