Справа № 756/10135/23 Головуючий в суді І інстанції Ткач М.М.
Провадження № 22-ц/824/7987/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
27 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека'про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, 3% річних та інфляцій них втрат,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що 05 жовтня 2021 року між нею та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було укладено Договір №424В/10/2021 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності) Пакет «Максимальна турбота» з 6-13 тижнів - до пологів (одноплідна вагітність).
Відповідно до рахунку-фактури №65219 від 05 жовтня 2021 року зазначена в п.5.2. Договору №424В/10/2021 сума (44 685 грн.) була сплачена 07 жовтня 2021 року в повному обсязі, що підтверджується фіскальним чеком №43686.
09 лютого 2022 року між нею та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було укладено Договір №49П/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «VIP».
Відповідно до рахунку-фактури №71454 від 09 лютого 2022 року зазначена в п.8.1. Договору №49П/02/2022 сума (105 085 грн.) була сплачена в повному обсязі, що підтверджується відміткою про оплату.
09 лютого 2022 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №49П/02/2022, відповідно до якої медичний заклад за побажанням пацієнта призначає лікаря ОСОБА_2 для індивідуального проведення її пологів.
09 лютого 2022 року відповідно до рахунку-фактури №71455 було сплачено грошові кошти в розмірі 19 600 грн., що підтверджується відміткою про оплату.
З огляду на призупинення роботи пологового будинку «Лелека», позивач фактично залишилась без медичної допомоги та медичного нагляду в стані вагітності.
15 березня 2022 року позивач надіслала на електронну адресу відповідача заяву, в якій вона просила повернути грошові кошти за договорами. У відповідь відповідач електронним листом від 02 квітня 2022 року повідомив її про прийняття запиту на розірвання договору та повідомив про зупинення роботи.
15 червня 2022 року позивачем надіслано на електронну адресу відповідача заяву на повернення коштів за невикористані послуги. У відповідь на заяву 20 червня 2022 року відповідач поінформував її про те, що заява отримана, найближчим часом з нею зв'яжеться менеджер фінансового відділу відповідача.
09 червня 2023 року позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено заяву-письмове повідомлення про припинення дії договорів та вимогу про повернення сплачених коштів, яка була отримана відповідачем 13 червня 2023 року, станом на 03 серпня 2023 року відповіді на заяву не надходило.
Також позивачем був наданий розрахунок інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за період прострочення та 3% річних.
На виконання вимог п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК позивачем заявлена попередня сума понесених витрат на надання професійної правничої допомоги.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» сплачені грошові кошти у загальному розмірі 215 449, 32 грн., що складається з грошових коштів у розмірі 44685,00 грн за договором № 4242В/10/2021 від 05 жовтня 2021 року; грошових коштів у розмірі 105085,00 грн за договором № 49РП/02/2022 від 09 лютого 2022 року; грошових коштів у розмірі 19600,00 грн за надання медичних послуг в пологах заздалегідь обраним провідним лікарем акушером-гінекологом; 3% річних за період з 23 березня 2022 року по 03 серпня 2023 року у розмірі 6946,35 грн.; інфляційні втрати за період з 01 квітня 2022 року по 03 серпня 2023 року у розмірі 39132,97 грн.; судові витрати - витрати направову (професійну правничу) допомогу) в розмірі 8 000 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13грудня 2023 року позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 134140 гривень, 3 % річних у розмірі 5292 гривні 10 копійок, інфляційні витрати в розмірі 30 002 гривні 27 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 6500 гривень. В решті заявлених позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням в частині задоволених вимог, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, позивач у ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» пологи не проводила, тому договір ведення припинився датою проведення пологів позивача у іншому лікувальному закладі.
Крім того, зазначає, що Торгово-Промисловою палатою України 28 лютого 2022 року листом №2024/02.0-7.1 агресію російської федерації проти України віднесено до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та підтверджено, що такі обставини з 24 лютого 2022 року до офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням /обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Апелянт посилається на те, що введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року і його продовження по сьогодення, у зв'язку із агресією російської федерації проти України, стало обставиною непереборної сили для нього та таким, що унеможливило виконання своїх обов'язків перед позивачем, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень у результаті проведення активних бойових дій. ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» вимушено призупинило роботу у Пуща-Водиці та не приймало пацієнтів з 06 березня 2022 року до 01 вересня 2022 року включно.
Щодо стягнення витрат інфляційних втрат та трьох процентів річних апелянт заперечує та вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки будівля пологового будинку зазнала значних пошкоджень через бойові дії, робота була призупинена, і введення військового стану офіційно визнається форс-мажорною обставиною.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. апелянт заперечує та вважає цю суму завищеною, а враховуючи незначну складність справи, критерій розумності вказує, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції цілком відповідає сумі 3 000 грн.
Від позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечує проти її задоволення та просить залишити її без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що обставини непереборної сили, відповідно до ст. 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення, томуза вирахуванням наданих позивачу медичних послуг та розмірів внесків за договорами добровільного медичного страхування, сума, яка підлягає стягненню з відповідача за ненадані послуги за договорами № 4242В/10/2021 від 05 жовтня 2021 року та № 49РП/02/2022 від 09 лютого 2022 року становить 134 140 грн.
До того ж, місцевий суд встановив, що позивач здійснив розрахунки 3% річних та інфляційних витрат з 23 березня 2022 року, не врахувавши, що від відповідача було отримано повідомлення про повернення коштів лише 02 квітня 2022 року, тому розмір 3% річних за період з 11 квітня 2022 року (з урахуванням п.10.1. Договору) по 03 серпня 2023 року становить 5292,10 грн., а інфляційних витрат - 30 002,27 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05жовтня 2021 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 укладено Договір №424В/10/2021 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності) Пакет «Максимальна турбота» з 6-13 тижнів - до пологів (одноплідна вагітність) (а.с. 11-27 т.1).
Згідно з п. 2.1. Договору Медичний заклад бере на себе зобов'язання надати Пацієнту медичну допомогу, що полягає в проведенні циклу амбулаторного спостереження вагітності Пацієнта згідно діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України та стандартів медичної допомоги з амбулаторного спостереження вагітності, затверджених в Медичному закладі, яку Пацієнт зобов'язується прийняти і виконувати та сплатити на умовах даного договору (а.с. 11 т.1).
У п. 5.2. Договору вказано, що вартість медичної допомоги, що надається Пацієнту Медичним закладом відповідно до даного Договору, складає 44 685 грн. (а.с. 13 т.1).
Пунктом 8.1.2 Договору передбачено, що дія цього Договору може бути достроково припинена з ініціативи Пацієнта, за умови письмового повідомлення Медичного закладу, із зазначенням причини розірвання Договору. В такому випадку Договір вважаться розірваним через 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від Пацієнта. В такому випадку Пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума вартості Договору, що зазначена в п.5.2 даного Договору, за винятком вартості фактично наданої медичної допомоги Пацієнту за Договором (а.с. 14 т.1).
Згідно з чеком №43586 від 07 жовтня 2021 року було сплачено 44 685 грн. (а.с.29 т.1).
09лютого 2022 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 укладено Договір №49РП/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «VIP» (а.с. 30-48 т.1).
Відповідно до п.2.1. Договору протягом строку дії даного договору та на його умовах, Медичний заклад приймає на себе зобов'язання надати Пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів Пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, а Пацієнт зобов'язується прийняти медичну допомогу за даним договором та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначені даним Договором (а.с. 32 т.1).
У п. 8.1. Договору зазначено, що вартість послуг, наданих за цим договором, становить 10 085 грн. (а.с. 35 т.1).
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що дія цього Договору може бути достроково припинена з ініціативи Пацієнта, за умови письмового повідомлення Медичного закладу, із зазначенням причини розірвання Договору. В такому випадку Договір вважаться розірваним через 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від Пацієнта, при цьому пацієнту, на його письмову вимогу, повертається сплачена за Договором сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги (а.с. 36 т.1).
Згідно зп. 10.1 Договору дія Договору припиняється у разі, якщо неможливість виконати Договір Медичним закладом виникла з вини Пацієнта (Пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума, за відрахуванням вартості фактично наданої Медичним закладом медичної допомоги (а.с. 36 т.1).
Відповідно до п. 11.2 Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами із врахуванням вимог п. 8.4 Договору і діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (а.с. 36 т.1).
Згідно з рахунком-фактурою №71454 від 09лютого 2022 року загальна вартість послуг становила 105 085 грн. та була сплачена 09лютого 2022 року, про що свідчить відмітка «Сплачено» (а.с. 49 т.1).
09 лютого 2022 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (а.с.50 т.1).
Відповідно до п.п.1-2,7 Додатковї угоди Медичний заклад, за побажанням Пацієнта, призначає лікаря ОСОБА_2 для індивідуального проведення її пологів. Дана послуга сплачується Пацієнтом додатково, в сумі 19 600 грн. одноразово, у формі 100% передплати, в день підписання даної Додаткової угоди. Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору (а.с.50 т.1).
Відповідно до рахунку-фактури №71455 від 09лютого 2022 року загальна вартість послуг становила 19 600 грн. та була сплачена 09лютого 2022 року, про що свідчить відмітка «Сплачено» (а.с. 21 т.1).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан, який діє на день ухвалення рішення. 24 лютого 2022 року в Україні розпочалися бойові дії, зокрема у м.Києві.
Через бойові дії роботу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з 06 березня 2022 року по 01 вересня 2022 року було призупинено.
15березня 2022 року ОСОБА_1 надіслала листа засобами електронної пошти, в якому просила повернути кошти за договорами про спостереження вагітності, ведення пологів та вибір лікаря, оскільки послуги не були отримані в зв'язку із закриттям ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» через воєнні дії (а.с. 53 т.1).
На зазначений лист 02 квітня 2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» засобами електронної пошти надало відповідь про те, що запит ОСОБА_1 на розірвання договору прийнято (а.с. 54 т.1).
15 червня 2022 року ОСОБА_1 надіслала листа засобами електронної пошти, до якого додала заяву на повернення коштівза договорами про спостереження вагітності, ведення пологів та вибір лікаря. У відповідь ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» 20 червня 2022 року надіслало електронного листа з підтвердження отримання заяви та вказівкою очікувати дзвінок менеджера фінансового відділу вже найближчим часом (а.с.55-58).
Згідно з накладною №0103332904810 та результатом перевірки статусу відстеження цієї накладної, Заяву-письмове повідомлення ОСОБА_1 про припинення дії договорів та вимогу повернення сплачених коштів було надіслано ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» засобами поштового зв'язку 09 червня 2023 року та вручено 13 червня 2023 року (а.с. 59-67 т.1).
Згідно з Довідкою про надані послуги ОСОБА_1 згідно договору №424В/10/2021 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності) Пакет «Максимальна турбота» з 6-13 тижнів - до пологів (одноплідна вагітність), укладеного 05жовтня 2021 року, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» були надані ОСОБА_1 послуги на загальну суму 31 620 грн. (а.с. 117 т.1).
05 жовтня 2021 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного медичного страхування «Захищена вагітність-одноплодова» № 7619/999/318/210001601, страховий платіж 1 800 грн. (а.с. 118-121 т.1).
09 лютого 2022 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003341, страховий платіж 1 800 грн. (а.с. 122-126 т.1).
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення грошових коштів за ненадані послуги за договорами № 4242В/10/2021 від 05 жовтня 2021 року та № 49РП/02/2022 від 09 лютого 2022 року, з вирахуванням наданих позивачу медичних послуг та розмірів внесків за договорами добровільного медичного страхування, у розмірі 134 140 грн., оскільки позивачем заявлено вимоги про повернення коштів у зв'язку з припиненням зобов'язання на умовах, передбачених договором, а обставини непереборної сили, відповідно до ст. 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, але не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення.
Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних задоволенню не підлягають, колегія суддів відхиляє, оскільки безпідставне збереження відповідачем коштів, сплачених позивачем за Договором №4242В/10/2021 від 05 жовтня 2021 року, який не був виконаний в повному обсязі, та Договором №49РП/02/2022 від 09 лютого 2022 рокує підставою для нарахування платежів, передбачених ст.625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, що становить 5 292,10 грн.- 3% річних та 30 002,27 грн. - інфляційні втрати.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.3,4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вивчивши викладені відповідачем доводи щодо зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що останнім не доведено ту обставину, що розмір витрат на оплату послуг адвоката позивача у цій справі є неспівмірним зі складністю, обсягом виконаних робіт та витраченим адвокатом часом.
Обґрунтованих заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу відповідачем в апеляційній скарзі надано не було.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування, і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, та не повторювали доводів відповідача в суді першої інстанції, належна оцінка яким була надана судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Крім того, представником ОСОБА_1 - адвокатом Старовойтовою Д.А. при подачі відзиву на апеляційну скаргу були заявлена орієнтовна сума понесених судових витрат в суді апеляційного провадження. Додатково представником позивача була подана заява про розподіл та стягнення судових витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма, дев'ята статті 139 ЦПК України).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 - адвокатом Старовойтовою Д.А. надано до суду: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04березня 2024 року серія АІ №1560992; копію договору №23/1906 від 02серпня 2023 року про надання правової допомоги (а.с.68-71);копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки№ПН3722302 від 04березня 2024 року на суму 3 000 грн.; копію звіту №2 про виконану роботу від 01 березня 2024 року та копію акту №2прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг)від 04 березня 2024 року, погодженого з клієнтом, з яких вбачається, що розмір гонорару за надану адвокатом допомогу(складення відзиву на апеляційну скаргу, оформлення додатків та подання до суду) становить 3 000 грн.
ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» подало клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 1 500 грн, оскільки заявлений позивачем розмір понесених судових витрат - 3 000 грн. є неспівмірним для даної справи.
Таким чином, з огляду на те, що за наслідками апеляційного розгляду у даній справі колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, а також беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, визначені законом принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, та виконаної адвокатом роботи, та враховуючи надані представником позивача докази понесених витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити заяву про розподіл судових витратта стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1 500 гривень.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року - без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (ЄДРПОУ39155132) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанцій у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: