головуючого
Паневіна В.О.,
суддів за участю прокурора
Кармазіна Ю.М. і Таран Т.С., Колесніченка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на вирок Кілійського районного суду Одеської області від 7 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимий 25.11.2005 р. за ст.309 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки,-
засуджений за ст.186 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком від 25.11.2005 р. і визначено остаточне покарання 4 роки позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 змінений. На підставі ст.75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки. У решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він близько 19 години 2 березня 2006 року біля будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відкрито викрав мобільний телефон марки “Соні-Еріксон» вартістю 860 гривень у неповнолітнього ОСОБА_2
У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, оскільки апеляційним судом необґрунтовано звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Рішення апеляційний суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, належним чином не мотивовано.
Відповідно до вимог ст.75 КК України, особу може бути звільнено від відбування покарання, якщо вона протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладенні на неї судом обов'язки.
Як убачається з матеріалів справи, 25.11.2005 року ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України його від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, тобто останній злочин ОСОБА_1 було вчинено в період іспитового строку.
Обґрунтовуючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання, апеляційний суд послався на те, що він відкрито викрав мобільний телефон без погроз чи насильства щодо потерпілого та позитивно характеризується.
Однак, апеляційний суд не дав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 учинив злочин у період іспитового строку. Апеляційний суд не вказав також, які саме позитивні характеристики він враховує, звільняючи засудженого від покарання і чому не врахував те, що ОСОБА_1 раніше судимий, даний злочин вчинив у період іспитового строку, страждає на опійну наркоманію і потребує примусового лікування від наркоманії.
За таких обставин, рішення апеляційного суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, на думку колегії, не ґрунтується на законі, не належно мотивоване, тому ухвалу апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Якщо при новому апеляційному розгляді справи обсяг обвинувачення ОСОБА_1 не зміниться або не буде встановлено інших обставин, які у відповідності до закону можуть вплинути на висновки суду щодо виду та міри покарання, то повторне звільнення ОСОБА_1 від покарання з випробуванням слід визнати таким, що не ґрунтується на законі і таке покарання є невиправдано м'яким.
Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,
касаційне подання прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду у іншому складі суддів.
Судді :
Паневін В.О. Кармазін Ю.М. Таран Т.С.