Єдиний унікальний номер: 379/541/24
Провадження № 2-о/379/37/24
27 травня 2024 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Таращанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною,
16.05.2024 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Таращанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
17 травня 2024 року Таращанським районним судом Київської області постановлено ухвалу про залишення заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна без руху та визначено строк для усунення недоліків не більше ніж п"яти днів з дня отримання заявником ухвали суду.
22.05.2024 на виконання ухвали суду про залишення без руху надійшла заява заявника та заява (уточнена) про визнання фізичної особи недієздатною.
Однак, в межах визначеного судом строку заявник не виконав всі вимоги суду зазначені в ухвалі про залишення без руху від 17.05.2024, а саме, в заяві не викладені обставини та не зазначені докази, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ( перебування на обліку ОСОБА_2 у лікаря психіатра та інше).
Посилання у заяві на наявність у ОСОБА_2 діагнозу "аневризма судин головного мозку" не свідчать про наявність в останньої психічних розладів, що істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Як передбачено ч.3 ст. 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Вивчивши матеріли заяви ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог цивільно-процесуального законодавства та виконання вимог суду, які викладено в ухвалі суду від 17 травня 2024 року, суддя приходить до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно ч.3 ст. 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Недотримання обов'язкових вимог до форми та змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 подану від його імені заяву в порядку окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною, у зв'язку з невиконанням в повній мірі ухвали суду про залишення заяви без руху в межах визначеного процесуального строку.
Частиною 7 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Таращанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Разгуляєва