Постанова від 21.05.2024 по справі 501/3860/23

Номер провадження: 22-ц/813/4950/24

Справа № 501/3860/23

Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

21.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою АТ “Універсал Банк”,

на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 лютого 2024 року,

за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначило, що 07.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору отримав кредит у розмірі 35000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Банк свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав можливість відповідачу розпоряджатись коштами у розмірі визначеному договором.

ОСОБА_1 , в порушення умов договору, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.12.2022 року у відповідача наявне прострочення зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором.

Заборгованість відповідача станом на 01.08.2023 року становить 55095,65 грн з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 55095,65 грн.

Акціонерне товариство «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк” заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.03.2020 року станом на 01.08.2023 року у розмірі 55095,65 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Іллічівський міський суд Одеської області рішенням від 14 лютого 2024 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовив.

Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму, вказану у додатку, матеріали справи не містять.

Відсутні докази і щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви від 07.03.2020 року.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили істотні для даного виду договору умови.

Позивачем надані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» про надання банківських послуг щодо продуктів «Monobank», в чинній редакції, яка затверджена Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 року, набуває чинності 27.11.2021 року, тобто в редакції які були затвердженні після підписання відповідачем анкети-заяви 07.02.2020 року.

Суд першої інстанції не погодився з тим, що сам лише факт підписання анкети-заяви свідчить про видачу кредиту відповідачу, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстнції врахував, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» не підлягають задоволенню, тому вбачав у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі АТ “Універсал Банк” просить рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі АТ “Універсал Банк” зазначає, що суд першої інстанції не дослідив механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами та правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Оскільки послуги банком надаються дистанційно тарифи надані споживачу саме через мобільний додаток, що свідчить про укладення кредитного договору та погодження Умов та Правил надання банківських послуг. Зауважив, що Умови та правила є загальнодоступними, тому немає необхідності у його долученні до матеріалів справи

Також зауважує, що судом неправильно вирішено питання розподілу судових витрат, необґрунтовано завищено стягувану суму витрат, оскільки справа є незначної складності, з усталеною судовою практикою, тому стягнутий розмір витрат не відповідає критеріям розумності є неспівмірним зі складністю справи.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.04.2024 року відповідачу роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги відповідач отримав 17.04.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те що наданих позивачем доказів не достатньо для висновку про отримання відповідачем кредитних коштів, про ознайомлення його з тарифами кредитування, про реальне користування відповідачем цими коштами та допущення прострочень платежів. Позивачем не надано жодних доказів про розмір встановленого відповідачу кредитного ліміту, анкета-заява не містить умов про строк кредитування, відповідальність, розмір процентної ставки та інших обов'язків. Доказів того, що відповідач погодився з тарифами банку, вказаними у наданому суду Витягу з Тарифів та Паспорті споживчого кредиту, шляхом накладення цифрового підпису, позивач не надав. Виписку з рахунку, з якої можна встановити факт користування відповідачем кредитними коштами та наявність заборгованості банк не надав.

В частині розподілу судових витрат зазначив, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу можливе виключно за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам за відповідним клопотанням іншої сторони, однак від позивача не надходило відповідних клопотань або заперечень щодо зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну а саме стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Копію ухвали про відкриття провадження позивач отримав 04.04.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення шкоди у розмірі 55095,65 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 * 100 = 2684000 грн), тому розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму, вказану у додатку, матеріали справи не містять.

Відсутні докази і щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви від 07.03.2020 року.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили істотні для даного виду договору умови.

Позивачем надані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» про надання банківських послуг щодо продуктів «Monobank», в чинній редакції, яка затверджена Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 року, набуває чинності 27.11.2021 року, тобто в редакції які були затвердженні після підписання відповідачем анкети-заяви 07.02.2020 року

Суд першої інстанції не погодився з тим, що сам лише факт підписання анкети-заяви свідчить про видачу кредиту відповідачу, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

Із матеріалів справи вбачається, що 07.03.2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписанням цього договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які зрозумілі.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 та картки платника податків, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.

До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили істотні для даного виду договору умови.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з актуальною (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсалбанк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www./monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього ОСОБА_1 беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви).

Положенням п. 6 анкети-заяви визначено, що відповідач просив вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 034ВС9301F8828A91DC460D3F0C728BAD2C920F05FE95D32CB752D01F853416115, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дії згідно з договором.

Підписуючи анкету-заяву відповідач надав право та доручив АТ «Універсал банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкрити у АТ «Універсал банк», без додаткових розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед АТ «Універсал банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком (пункт 10 анкети-заяви).

Також з долучених до позовної заяви документів убачається, що сторонами підписано паспорт споживчого чорної картки Monobank, відповідно до якої: типу кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума ліміту від 0 до 500000 грн; пільгова процентна ставка 0,00001; базова процентна ставка 3,1 % в місяць (37,2% річних); тип процентної ставки - фіксована; комісія за зняття готівки на суму що перевищує залишок власних коштів 4% від суми зняття.; загальні витрати за кредитом 36668,07 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 136668,07 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 44,26 %.

Дата надання вказаної інформації є датою підписання договору кваліфікованим електронним підписом кредитодавця. Паспорт споживчого кредиту містить відомості про те, що інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 року.

Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив, отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.

Посилання відповідача на висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки останній не є релавантним до вказаних правовідносин.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, як підставу для відмови у задоволенні позову, надання позивачем Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» в редакції затвердженій після підписання відповідачем анкети-заяви 07.02.2020 року, оскільки відповідачем в анкеті-заяві підтверджено ознайомлення з (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк». Обставини підписання анкети-заяви відповідачем не заперечуються.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що 07.03.2020 року відповідач власноруч підписав у паперовій формі анкету-заяву, що не спростовано останнім, за умовами якої, просив відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт відповідно до умов договору. Також відповідач погодився, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого останній підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.

Підписуючись особисто у графі «клієнт ОСОБА_1 » останній погодився, що підписанням цієї анкети-заяви підтверджується факт передачі йому другого примірника анкети-заяви, платіжної картки Monobank, та тарифів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору.

Разом із тим, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду, договір про надання кредиту спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 07.03.2020 року між ОСОБА_1 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.

На підтвердження наявності заборгованості банком долучено до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 07.03.2020 року, укладений між Універсал банк та ОСОБА_1 станом на 01.08.2023 року, відповідно до якого залишок загальної заборгованості складає 55095,65 грн.

Вказаний розрахунок містить відомості, як про отримані кошти, так і про суму погашення за наданим кредитом, відповідачем щомісячно на погашення заборгованості вносились кошти, зокрема перший платіж 24.04.2020 року у розмірі 400 грн, останній 30.01.2022 року у розмірі 1320 грн.

Відповідачем обставини погашення заборгованості за кредитом та їх розмір визначений у розрахунку не заперечується.

Заперечуючи проти отримання кредитних коштів, відповідач наданого позивачем розрахунку не спростував, не надав інших доказів існування між ОСОБА_1 та АТ "Універсал Банк" зобов'язань, за якими ним виконувалось щомісячне внесення коштів на рахунок, та зарахування на погашення існуючої заборгованості.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що в графі залишок простроченої заборгованості за наданим тілом кредиту станом на 01.10.2022 року зазначено 7033,30 грн, а станом на 10.10.2022 року заборгованість у розмірі 55095,65 грн, тому на думку відповідача залишається незрозумілим, нарахування банком заборгованості більш як на 48000 грн.

Вказані доводи, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки з наданого позивачам розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01.10.2022 року залишок поточної заборгованості за наданим тілом кредиту становить 44062,41 грн, залишок простроченої заборгованості за наданим тілом кредиту 7033,30 грн, отже відповідачем не враховано, що станом на жовтень 2022 року була наявна як прострочена, так і поточна заборгованість.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів наявності у відповідача заборгованості, оскільки останній підписав анкету-заяву, подився на те, що ознайомлений з (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк», щомісячно здійснював погашення заборгованості, та за відсутності доказів щодо наявності інших підстав для здійснення щомісячної плати та відсутності доказів на спростовування наданого позивачем розрахунку заборгованості колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі заявленому позивачем.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про намір понести витрати на правову допомогу та просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 10500 грн.

На підтвердження обставин понесення судових витрат відповідачем до відзиву на позовну заяву додано: договір про надання правової допомоги від 31.01.2024 року, укладений між адвокатом Тягуновою Г.В. та ОСОБА_1 , акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 07.02.2024 року, ордер на надання правової допомоги серії АР № 1151486 від 07.02.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 31.01.2024 року уповноважив адвоката Тягунову Г.В. діяти від його імені в Іллічівському міському суді Одеської області; квитанцію до прибуткового касового ордера № 3 від 31.01.2024 року, про сплату ОСОБА_1 10500 грн за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 31.01.2024 року; попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з розподілом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості у розмірі 55095,65 грн, підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу відсутні.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким, з ОСОБА_1 стягнути на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 55095,65 грн.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача (п. 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

До відзиву на апеляційну скаргу відповідачем надано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з розподілом справи. Прохальна частина відзиву на апеляційну скаргу містить вимогу про стягнення на користь відповідача понесених судових витрат у суді апеляційної інстанції у розмірі 7000 грн.

На підтвердження обставин понесення судових витрат відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу додано: договір про надання правової допомоги від 31.01.2024 року, укладений між адвокатом Тягуновою Г.В. та ОСОБА_1 , акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 18.04.2024 року, ордер на надання правової допомоги серії АР № 1171461 від 08.04.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 31.01.2024 року уповноважив адвоката Тягунову Г.В. діяти від його імені в Одеському апеляційному суді; квитанцію до прибуткового касового ордера № 5 від 18.04.2024 року, про сплату ОСОБА_1 7000 грн за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 31.01.2024 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21.05.2024 року апеляційну скаргу АТ “Універсал Банк” задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 55095,65 грн.

Оскільки апеляційна скарга АТ “Універсал Банк” підлягає задоволенню, то підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено 2684 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 22165768510 від 25.08.2023 року.

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 4026 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СF_ 69850 від 13.03.2024 року.

Оскільки позовна заява та апеляційна скарга підлягають задоволенню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6710 грн.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором у розмірі 55095,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір 6710 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді В.В. Кострицький

Ю.П. Лозко

Попередній документ
119294969
Наступний документ
119294971
Інформація про рішення:
№ рішення: 119294970
№ справи: 501/3860/23
Дата рішення: 21.05.2024
Дата публікації: 29.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.11.2024)
Дата надходження: 22.09.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
14.02.2024 13:00 Іллічівський міський суд Одеської області