Справа № 462/594/24 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.
Провадження № 33/811/621/24 Доповідач: Головатий В. Я.
27 травня 2024 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Столяренка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 05.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
постановою Залізничного районного суду м. Львова від 05.04.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 13.01.2024 року о 00 год. 18 хв. за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, 12, керував транспортним засобом марки «BMW Х5», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Drager Alcotest ARНЕ - 0129», результат позитивний 0, 82‰, тест № 1814. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які би підтвердили факт керування ним транспортним засобом. Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відкинуто покази допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «BMW Х5».
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_3 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 568459 від 13 січня 2024 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протоколом тесту №1814 від 13.01.2024 року за результатом огляду ОСОБА_1 із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», з яких вбачається, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,82%); відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, відповідно до яких ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Drager Alcotest 6820»; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1232215 від 13 січня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, транспортний засіб марки «BMW Х5» з транзитними номерами рухався дорогою під час дії комендантської години. Працівники поліції на службовому автомобілі одразу поїхали за ним, оскільки водій вказаного автомобіля не здійснив зупинки.
Наздогнати транспортний засіб працівникам поліції вдалось лише біля під'їзду будинку, біля якого водій припаркував автомобіль та миттєво побіг в під'їзд, втікаючи від працівників поліції. Поліцейський побіг за водієм, останній біг сходами наверх та не зупинявся на вимогу правоохоронця. На одному з поверхів будинку працівник поліції наздогнав водія та попросив спуститися до машини.
В подальшому, після встановлення особи водія та ознак у нього алкогольного сп'яніння, працівниками поліції ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Останній погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, після проходження якого не заперечував проти результату огляду та не просив доставити його до медичного закладу для проходження такого.
При цьому, останній впродовж всього спілкування з працівниками поліції на місці події жодного разу не повідомляв їм про те, що він не керував транспортним засобом, а лише зазначив, що випив пляшку пива, ємністю 0.33 мл., перед тим як приїхав на дане місце, чим підтвердив факт керування автомобілем.
Не заслуговує на увагу покликання ОСОБА_1 про те, що за кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не повідомляв поліцейських про те, що автомобілем керував ОСОБА_2 та почав дотримуватись цієї версії під час розгляду справи в суді першої інстанції.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_2 був відсутній в транспортному засобі під час його зупинки та протягом всього часу оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, що чітко вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1232215 від 13 січня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП у зв'язку з тим, що він здійснював рух на транспортному засобі з номерними знаками, що не належать цьому засобу, яка набрала законної сили.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правильними.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню її вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
постанову Залізничного районного суду м. Львова від 05.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Головатий В.Я.