Дата документу 22.05.2024 Справа № 337/365/24
Єдиний унікальний №337/365/24 Головуючий у 1 інстанції Котляр А.М.
Провадження № 22-ц/807/894/24 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
22 травня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
Трофимової Д.А.
за участю секретаря судового засідання Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-
23.01.2024 року адвокат Кукурудз Р.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 із позовом про стягнення боргу за договором позики. Позовна заява обґрунтована тим, що предметом позову є стягнення заборгованості ОСОБА_4 за договором позики, укладеним між ним та позивачем 18.06.2021 р., згідно з яким ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_3 4800 доларів США строком до 01.03.2022 р., однак не повернув їх за життя, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Нинішній відповідач ОСОБА_1 доводився позичальникові сином, є його спадкоємцем за законом та за заповітом, прийняв спадщину та внаслідок цього є його універсальним правонаступником.
Одночасно із позовною заявою, представник позивача адвокат Кукурудз Р.О. подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що обраний спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на успадковане відповідачем майно в межах заявленої до стягнення суми відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності позовним вимогам. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення балансу інтересів сторін, оскільки спадкове майно - взагалі єдина можливість для кредитора спадкодавця отримати задоволення в умовах ухилення спадкоємців від добровільного одноразового платежу, передбаченого законом. За такого розвитку подій порушені права позивача не
зможуть бути поновлені не зважаючи на будь-яке рішення суду просто через брак у відповідача майна, за рахунок якого рішення суду могло б бути виконане.
Просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 в межах заявленої до стягнення суми.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , що у спірних відносинах є спадкоємцем ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 180128,64 грн., шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 в межах заявленої до стягнення суми.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Однак, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 в межах заявленої до стягнення сумив справі, є таким, що зроблений без повного з'ясування обставин справи та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У пп.1,2 ч.1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Крім того, при забезпечені позову мають бути враховані та взяті до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З матеріалів справи вбачається, що власником квартиру АДРЕСА_1 є, окрім відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с.119) на квартиру АДРЕСА_1 16.09.2009 року накладено арешт постановою державного виконавця Хортицького ВДВС ЗМУЮ Юдіної Л.М.
Відповідно до положень статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі статті 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки постанова апеляційного суду не стосується вирішення справи по суті, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає, тобто розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27 травня 2024 року.
Головуючий
Судді: