Справа № 365/117/24
Номер провадження 1-кп/365/28/24
Іменем України
27 травня 2024 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_4
представника потерпілого, представника цивільного позивача ОСОБА_5
обвинуваченого, цивільного відповідача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 2 кримінальне провадження № 12024116130000031 від 13.01.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця селища Згурівка Згурівського району Київської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, працездатного, офіційно непрацюючого, одруженого, раніше несудимого
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Суд вважає встановленим, що 07 січня 2024 року приблизно о 20 год 00 хв в приміщені залу № 2 кафе «Маріо» за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, який переріс у штовханину. В ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_6 виник умисел на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в цей же день, тобто 07.01.2024 приблизно о 20 год 30 хв, стоячи навпроти ОСОБА_4 , умисно наніс йому один удар кулаком лівої руки в ліву частину обличчя, в результаті чого останній впав на підлогу. Відразу після цього, не зупиняючись, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно, наніс йому один удар правою ногою в потиличну ділянку голови.
Згідно висновку експерта № 02/Д від 14.02.2024, згідно наданої медичної документації (ксерокопія) на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням консультацій рентгенолога та невролога КЗ КОР «КОБСМЕ» маються тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійна рана волосистої частини голови, садна тім'яної та потиличної ділянки. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого(их) предмету(ів), по строку можуть відповідати 07.01.2024 (даних вказаних у медичній документації) та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Враховуючи кількість та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі з наданої медичної документації ОСОБА_4 , обставин, викладених у протоколі допиту та слідчого експерименті, їх утворення можливе.
Таким чином, ОСОБА_6 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
Потерпілий ОСОБА_4 до початку судового розгляду, 12.03.2024, подав позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у якій просить стягнути з ОСОБА_6 на свою користь завдану йому майнову шкоду (збитки) в розмірі 5232,50 грн, яка складає загальну вартість придбання ним лікарських засобів, препаратів та матеріалів, а також проходження платних медичних процедур, та затрат на паливо, пов'язане з переїздом до місць проходження таких процедур, та завдану йому моральну (немайнову) шкоду в розмірі 76760,00грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю та показав, що 07.01.2024 приблизно о 20 годині в кафе «Маріо» у нього відбувся конфлікт з ОСОБА_4 , який переріс у бійку. Він, ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 перебували у стані алкогольного сп'яніння, оскільки разом сиділи за столиком у кафе. Він вдарив ОСОБА_4 рукою, потім ногою, приїхала швидка допомога. Просив застосувати до нього покарання у виді штрафу, вибачився у судовому засіданні перед ОСОБА_4 . Щиро кається у вчиненому, вважає, що вчинив неправильно. Щодо цивільного позову зазначив, що позов в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди визнає в повному обсязі, щодо заявлених вимог моральної шкоди, то вважає, що моральна шкода підлягає стягненню, але в іншому розмірі, якому саме він не знає.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 07.01.2024 перебував у кафе «Маріо», пив пиво. Приблизно о 20 годині у нього з ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, потім штовханина. ОСОБА_6 наніс йому удар рукою в обличчя, він впав, потім був удар ногою. Він втратив свідомість. Викликали швидку допомогу. Він особисто ОСОБА_6 не бив. ОСОБА_6 до судового засідання не вибачався, тому пом'якшення не має бути. Вважає вибачення ОСОБА_6 , озвучені в судовому засіданні, запізнілими. Щодо позовних вимог, то він їх підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , показав, що 07.01.2024 він з друзями були в кафе «Маріо» у селищі Згурівка, де сиділи за столиком, вживали алкогольні напої. ОСОБА_4 сів за їхній столик пізніше. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відносини були нормальні. Потім він, ОСОБА_7 , пішов до барної стійки, згодом почув що хтось крикнув. Пішов подивитись, що трапилось і побачив, що ОСОБА_4 лежить на підлозі. Все він точно не пам'ятає, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння. Чув від інших, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 билися, особисто він не бачив, як ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , показав, що взимку 07.01.2024 року перебував з друзями у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » по вул. Кооперативна в селищі Згурівка. Сиділи за столиком, покликали ОСОБА_4 до себе за столик, вживали алкоголь. Відносини у всіх були нормальними. Він та ОСОБА_7 вийшли на вулицю, коли повернулися, то він побачив ОСОБА_4 , який сидів на підлозі біля дивану та тримався рукою за голову, на запитання чітких відповідей не давав. Вирішили викликати швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у судовому засіданні показав, що у січні 6 чи 7 числа 2024 року він з друзями сиділи за столиком у кафе «Маріо» у селищі Згурівка, відпочивали, випивали. Відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були нормальними, вони спілкувалися. Потім він, ОСОБА_9 , пішов до дому. Вже на наступний день дізнався про те, що ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_4 , викликали швидку допомогу.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, крім визнання ним своєї вини, показів свідків та потерпілого, повністю доведена письмовими доказами у кримінальному провадженні:
- заявою ОСОБА_4 про внесення відомостей до ЄРДР від 12.01.2024 (а.с.50);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.01.2024 за участі потерпілого ОСОБА_4 , з якого вбачається, що його місцем проведення є друга зала кафе «Маріо» за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення слідчого експерименту на місці вчинення кримінального правопорушення (проступку) ОСОБА_4 показав та розказав як між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт, після якого ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, в результаті чого ОСОБА_4 упав на підлогу на правий бік, після цього він відчув сильний удар в задню частину голови в результаті чого втратив свідомість та прийшов до свідомості в кареті «швидкої медичної допомоги» (а.с. 51-52 - протокол, а.с. 53 - компакт-диск до протоколу слідчого експерименту);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2024 за участі свідка ОСОБА_10 , з якого вбачається, що його місцем проведення є друга зала кафе «Маріо» за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення слідчого експерименту на місці вчинення кримінального правопорушення (проступку) ОСОБА_10 показав та розказав, що 07.01.2024 він знаходився у вказаному закладі в компанії друзів, пізніше до них приєднався ОСОБА_4 . Приблизно о 20 годині між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, який переріс у штовханину, після чого ОСОБА_6 наніс ОСОБА_4 удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, в результаті чого ОСОБА_4 упав на підлогу. Чи наносив ще удари ОСОБА_6 ОСОБА_4 він не пам'ятає. Коли ОСОБА_4 лежав на підлозі, то ОСОБА_10 до нього підходив і, більш за все, ОСОБА_4 в цей час був без свідомості (а.с. 54-55 - протокол, а.с. 56- компакт-диск до протоколу слідчого експерименту);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.01.2024 за участі обвинуваченого ОСОБА_6 , з якого вбачається, що місцем проведення є друга зала кафе «Маріо» за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення слідчого експерименту на місці вчинення кримінального правопорушення (проступку) ОСОБА_6 показав та розказав, що 07.01.2024 приблизно 20 год 00 хв він знаходився у вказаному закладі з друзями. Також там був ОСОБА_4 . Пізніше між ним та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, який переріс у штовханину, після чого ОСОБА_6 наніс ОСОБА_4 удар кулаком в обличчя, потім удар ногою по голові (а.с. 57-58 - протокол, а.с. 59 - компакт-диск до протоколу слідчого експерименту);
- постановою про визнання предмета речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 18.01.2024, відповідно до якої копію КТ дослідження, копію виписки лікаря-травматолога та лікаря-невропатолога, копію протоколу магнітно-резонансної томографії та рентген знімок до нього, довідку чергового лікаря КНП «Згурівська лікарня Згурівської селищної ради» від 07.01.2024 визнано речовими доказами (а.с. 64-65 - постанова);
- висновком експерта № 02/Д від 14.02.2024, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, яким встановлено, що згідно наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_4 , з урахуванням консультацій рентгенолога та невролога КЗ КОР «КОБСМЕ» маються тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійна рана волосистої частини голови, садна тім'яної та потиличної ділянки. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого(их) предмету(ів), по строку можуть відповідати 07.01.2024 та відносятся до категорії легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров'я. Враховуючи кількість та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі з наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_4 , експерт вважає, що їх утворення за обставин викладених в протоколі допиту від 16.01.2024 та слідчого експерименту від 18.01.2024 за його участі, можливе. Враховуючи дані із ксерокопії медичної документації, кількість та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 , експерт вважає, що їх утворення при падінні з висоти власного зросту не виключається, в тому числі і при попередньому наданні тілу прискорення (а.с. 66-69 - висновок експерта).
Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною обвинувачення та захисту своїх процесуальних прав, в тому числі права відстоювати свою правову кваліфікацію і надавати докази на її обґрунтування та для повного і об'єктивного з'ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.
Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 125 КК України, так як обвинувачений своїми умисними діями вчинив заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_6 , це діяння містить склад кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а тому суд вважає доведеною вину обвинуваченого в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Потерпілий ОСОБА_4 , його представник ОСОБА_5 погодився з позицією прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, однак вважають, що розмір штрафу має бути 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на їх думку буде достатнім для виправлення та усвідомлення обвинуваченим протиправності та наслідків своїх дій.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , який підлягає покаранню, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, проживає разом з дружиною та малолітньою донькою (а.с. 78 - довідка-характеристика, а.с. 76 - копія свідоцтва про народження); не перебуває на обліку як безробітній у Згурівському відділі Броварської філії Київського обласного центу зайнятості (а.с. 83); не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 82); на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 80, 81), не обирався та не є депутатом рад різних рівнів (а.с. 79); протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності (а.с. 84), раніше несудимий (а.с. 85).
Судом також враховані обставини, що пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та обставина, яка обтяжує покарання, передбачена ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, покарання передбачене санкцією даної статті у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Щодо цивільного позову, то суд зазначає наступне.
Потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_4 заявив до обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_6 позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача завдану кримінальним правопорушенням (кримінальним проступком) матеріальну шкоду у розмірі 5232,50 грн та моральну шкоду у розмірі 76760,00 грн (а.с. 22-25).
Позовна заява обґрунтована тим, що у результаті протиправних дій відповідача йому були завдані тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани волосистої частини голови, саден тім'яної та потиличної ділянки голови. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02/Д від 14.02.2024 за своїм характером такі тілесні ушкодження у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. В період з 07 по 17 січня 2024 року ОСОБА_4 проходив лікування і відновлення у зв'язку із отриманням тілесних ушкоджень. Для проведення лікування, повної реабілітації та видужання потерпілому необхідні були медикаменти, лікарські засоби та матеріали медичного призначення, без яких проведення лікування було б неможливе, а також платні дослідження розладів здоров'я магнітно-резонансною томографією та КТ-дослідження сканів головного мозку, для проходження яких необхідно було виїжджати до міст Бровари та Яготин і, відповідно, витрачати кошти на бензин. Все зазначене здійснювалося за рахунок коштів потерпілого, розмір яких загалом становить 5232,50 грн.
Крім того, вважає, що вчиненим кримінальним правопорушенням (кримінальним проступком) обвинувачений завдав йому і моральну шкоду, яка полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах. Заподіяну йому моральну шкоду позивач ОСОБА_4 оцінює в 76760,0 грн.
На підтвердження завданих йому матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_4 надав наступні докази: копію рахунку на сплату МРТ головного мозку від 17.01.2024, копії фіскальних чеків на придбання дизельного палива від 09.01.2024 та від 18.01.2024, скріншот платежу на ім'я отримувача «ФОП ОСОБА_11 », які були дослідженні у судовому засіданні (а.с. 26-28). Інших доказів на обгрунтування відшкодування заявленої суми моральної шкоди суду не надано.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що визнає цивільний позов у частині стягнення матеріальної шкоди у повному обсязі, у частині моральної шкоди - частково, при визначенні розміру моральної шкоди покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали кримінального провадження у частині цивільного позову, вислухавши пояснення сторін, суд уважає, що позов підлягає задоволенню частково, керуючись таким.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_6 вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням (проступком) в розмірі 5232,50 грн є доведеним та таким, що підлягає до задоволення повністю в цій частині.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги тяжкість заподіяних наслідків, глибину моральних та психічних страждань потерпілого, перенесення фізичного болю, вимушеність змін у звичному житті останнього, відчуття болю, як стверджує потерпілий, і на даний час.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Приписами ст. 1177 ЦК України, визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.
Як роз'яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами від 25.05.2001 та від 27.02.2009), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Суд погоджується з тим, що потерпілому дійсно спричинено моральну шкоду в результаті протиправних дій обвинуваченого, потерпілий зазнав больових та душевних страждань, пов'язаних з нанесенням тілесних ушкоджень, що призвело до змін в його житті.
Тому, виходячи з вимог ст. 23, 1167 ЦК України, засад розумності, виваженості, справедливості та співмірності, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.12.2020 по справі № 752/17832/14-ц, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, суд стягує з ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.
Аналогічна позиція щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, який має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення викладена у постанові КЦС ВС від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 та у постанові ККС ВС від 07.09.2023 у справі № 202/8301/21.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 125 ч. 2, ст. 66, 67 КК України, ст. 368-371, 373-374, 376, 393, 395 КПК України, ст. 23, 1166, 1167, 1177, 1195 ЦК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (проступком) 5232 (п'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 50 коп. та 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.
В іншій частині в задоволенні цивільного позову відмовити.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: копію КТ дослідження, копію виписки лікаря-травматолога та лікаря-невропатолога, копію протоколу магнітно-резонансної томографії та рентген знімок до нього та довідку чергового лікаря КНП «Згурівська лікарня Згурівської селищної ради» від 07.01.2024 - залишити при матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуюча суддя ОСОБА_1