"27" травня 2024 р. Справа № 363/2504/24
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
З наведених приписів процесуального законодавства вбачається, що справи про розірвання шлюбу розглядаються за загальними правилами територіальної юрисдикції, тобто за зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання чи перебування відповідача. Застосування правил альтернативної територіальної юрисдикції, передбачених процесуальним законодавством для справ про розірвання шлюбу, обумовлюється наявністю чітко визначених обставин.
З відповіді № 608998 від 27.05.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру судом встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . 28.04.2023 року ОСОБА_2 був знятий з реєстрації за вказаною адресою, на даний момент часу інші відомості щодо наявності в ОСОБА_2 зареєстрованого у встановленому законодавством порядку місця проживання в реєстрі відсутні.
Відповідно до ч. 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Таким чином, за останнім відомими зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 дана справа не підсудна Вишгородському районному суду Київської області.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що місцем проживання позивача ОСОБА_1 є м. Вишгород Київської області. У той же час, підстав для застосування правил альтернативної підсудності, передбачених ч. 2 ст. 28 ЦПК України (зокрема, підтвердження проживання дітей разом з позивачем), у позовній заяві не наведено та доказів на їх підтвердження не надано. У зв'язку з цим суд позбавлений можливості вирішити питання про прийняття справи до провадження за правилами альтернативної підсудності.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позивачу потрібно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, надавши підтвердження можливості застосування правил альтернативної підсудності відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України (зокрема, документальне підтвердження проживання дітей з позивачем). У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас