"27" травня 2024 р. Справа № 363/1788/24
про повернення позовної заяви
27 травня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (паспортні дані невідомі, місце проживання невідоме), ОСОБА_4 (паспортні дані невідомі, місце проживання невідоме) про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -
10 квітня 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Ухвалою суду від 29.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку тривалістю 7 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд звертає увагу на ту обставини, що якщо учасник справи надав суду поштову адресу та/або електронну адресу, зазначивши її у позовній заяві, то суд має правомірні очікування та підстави для припущення, що учасник справи бажає, принаймі не заперечує, щоб ця адреса використовувалася судом для процесуальної комунікації. Це, у свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати відправлення, що направляються судом за відповідною адресою. Суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно.
При цьому якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення. ЦПК України не передбачає обов'язок суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , а місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Зазначені адреси були вказані позивачами в позовній заяві, що вказує на бажання, принаймі відсутність заперечень, щодо здійснення процесуальної комунікації за вказаними адресами. Будь-яких інших відомостей щодо адреси проживання, за якою суд мав би можливість здійснювати процесуальну комунікацію, позивачами не надано, а судом не встановлено.
Копії ухвали суду від 29.04.2024 року було направлено за вищезазначеними адресами засобами поштового зв'язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення. 22.05.2024 року до суду надійшли зворотні поштові повідомлення з поміткою про невручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачі були належним чином повідомлені про ухвалення відповідного судового рішення.
Станом на 23.05.2024 року до суду ані засобами поштового зв'язку, ані на офіційну електронну адресу суду, ані через канцелярію не надходило жодних заяв, клопотань на усунення недоліків поданої позовної заяви. Таким чином, у встановлений судом строк позивачами не було усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 29.04.2024 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно - повернути позивачам.
Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення із заявою до суду в порядку, встановленого законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Рукас