Справа № 361/8527/23
Провадження № 2/361/1579/24
20.05.24
20 травня 2024 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.,
при секретарі - Перканюк І.П.,
представник позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київської області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, -
встановив:
Заступник керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області земельну ділянку з кадастровим номером 3221281201:01:051:0009 площею 0,082 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є громадянином російської федерації та на підставі рішення державного нотаріуса Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Макаренко Т.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34029709 від 24.02.2017р. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 118249872212), в порядку спадкування, набув право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221281201:01:051:0009 площею 0,082 га, яка розташовані на території АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.02.2017 року. Однак, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, ОСОБА_2 не відчужив її, а тому є підстави для її конфіскації у власність держави.
В судовому засіданні прокурор Броварської окружної прокуратури Басенко О.В. позовні вимоги підтримала.
Представник Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 , присутній у судовому засіданні, позовні вимоги визнав, вважає себе українцем за походженням, підставою тривалого невідчуження земельної ділянки означив - відсутність інформації щодо наявного у нього такого обов'язку, просив суд подовжити йому строк для відчуження спірної земельної ділянки. Надав відзив на позов, за змістом аналогічний наданим у судовому засіданні поясненням.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача ОСОБА_2 та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з такого.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , будучи громадянином російської федерації, на підставі рішення державного нотаріуса Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Макаренко Т.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34029709 від 24.02.2017р. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 118249872212), в порядку спадкування, набув право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221281201:01:051:0009 площею 0,082 га, яка розташовані на території АДРЕСА_1 ; також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, та інформаціями Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.05.2023р.
18.04.2023 року керівник Броварської окружної прокуратури звернувся до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області із запитом № 52-3142 вих-23 щодо надання інформації про наявність у відповідача ОСОБА_2 громадянства України, на що 18.05.2023 року отримав відповідь про те, що за даними інформаційної підсистеми «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України» ЄІАС УМП інформація стосовно наявності громадянства України у даної особи відсутня.
18.04.2023 року заступник керівника Броварської окружної прокуратури направив Головному управлінню Держгеокадастру у м. Киві та Київській області листа за № 52-3168 вих-23, в якому повідомив про виявлене порушення ст. 81 Земельного кодексу України із вимогою відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України вжити заходи щодо його усунення, у тому числі в судовому порядку, проте уповноваженим державним органом заходів щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, листом № 10-10-0.62-4590/2-23 від 19.05.2023 року прокуратуру повідомлено про неможливість звернення до суду із відповідним позовом у зв'язку з неможливістю сплати судового збору.
Інтереси держави в суді представляє прокурор на підставі положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.
Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
Частиною ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України. - у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов'язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Таким чином, нормами Земельного кодексу України чітко визначені права іноземців щодо спадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення та обов'язок припинити право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом її відчуження протягом року.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Згідно пункту «е» ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Примусове припинення прав на земельну ділянку відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Таким чином, особа може бути позбавлена її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
Право власності на земельні ділянки відповідач ОСОБА_2 набув 24.02.2017 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно. Однак, у подальшому та по даний час останній дані земельні ділянки не відчужив, чим безпідставно порушив річний строк, встановлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, а тому наявні всі підстави для конфіскації цих ділянок у власність держави, з огляду на що суд позовні вимоги задовольняє повністю.
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 4026,00 гривні, тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 346, 348 ЦК України, ст. 22, 80, 81, 125, 140, 143, 145 ЗК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київської області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.
Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області земельну ділянку з кадастровим номером 3221281201:01:051:0009 площею 0,082 га, яка розташовані на території АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянину російської федерації.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 громадянина російської федерації, на користь Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 2909996, р/р № UA08201720343190001000015641, Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172), - 4026,00 (чотири тисячі двадцять шість) гривень сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.В.Писанець