Справа №293/1971/23
Провадження № 3/293/32/2024
27 травня 2024 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.130, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.11.2023 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №171731 та серії ААД №171732, датовані 21.11.2023 відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 23.11.2023 вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Збаражському О.М.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, суд вважає за доцільне об'єднати в одне провадження матеріали справ №293/1971/23 та №293/1972/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.2 ст. 130 КУпАП, так як вони складені відносно однієї і тієї ж особи.
27.05.2024 в судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнав, пояснив що керував транспортним засобом 21.11.2023 в с-щі Черняхів, але у стані наркотичного сп'яніння не перебував, тому відмовився від проходження огляду.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №171732 від 21.11.2023, ОСОБА_1 , 21.11.2023 о 11 год. 10 хв. в с-щі Черняхів, по вул.Житомирська, 19а, керував авто Volkswagen Touran, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Малинським районним судом від 16.03.2023 протягом року відповідно до постанови БАД №563551 від 07.09.2023, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
При цьому суд зауважує, що правопорушення, зазначене у протоколі серії ААД №171732 від 21.11.2023 не є триваючим.
З часу вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, строки встановлені ст. 38 КУпАП закінчилися, а тому адміністративна справа стосовно ОСОБА_1 в цій частині підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №171731 від 21.11.2023 встановлено, що ОСОБА_1 , 21.11.2023 о 11 год. 10 хв. в с-щі Черняхів, по вул.Житомирська, 19а, керував авто Volkswagen Touran, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, розширені зіниці, від проходження тесту на встановлення наркотичних речовин в мед закладі відмовився на нагрудний пристрій поліцейського №3, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд установив, що поліцейським вказаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений саме за відмову водія від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, вчинену повторно протягом року.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9.а) Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху визначено, що особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 "Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та регулюється "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 12 Розділу II з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП на переконання поліцейських доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №171731 від 21.11.2023 (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2023 (а.с.7); відеозаписом з відеореєстратора поліцейського (а.с.12), з яких слідує, що водій ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, факт керування транспортним засобом не заперечував.
При цьому суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була категоричною і такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Даними оглянутих відеофайлів поза розумним сумнівом підтверджено факт наявності у ОСОБА_1 ознак перебування в стані наркотичного сп'яніння, про що патрульний поліцейський повідомив останньому, що давало поліцейським правові підстави для вимоги водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в спеціалізованому медичному закладі.
При цьому, ОСОБА_1 зауважень щодо змісту протоколу не подав.
Відповідно до копії постанови серії БАД №953213 від 21.11.2023, доданої до матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1,2 ст.122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510грн.
Таким чином, з огляду на те, що відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була зафіксована поліцейськими за допомогою спеціальних технічних засобів, а саме нагрудної бодікамери поліцейського, і відеозапис було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В ході складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення порушень ст.266 КУпАП допущено не було.
Разом з тим вказані докази є неналежним доказами вчинення ОСОБА_1 повторно протягом року правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адже положення ч.2 ст.130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Однак, до матеріалів справи не додано постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище.
Адміністративне стягнення судом накладається відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП та положень ст. 33 КУпАП, якою передбачено неврахування особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч.1 ст.130 КУпАП, суддя призначає ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 247, 283-285 КУпАП, -
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №293/1971/23 та №293/1972/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 та ч. 2 ст.130 КУпАП. Об'єднаній справі про адміністративні правопорушення присвоїти єдиний унікальний номер судової справи № 293/1971/23.
Провадження у об'єднаній справі №293/1971/23 відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ