Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/134/24
27 травня 2024 року смт.Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Дубовика П.В.
з секретарем Галенчик О.В.
прокурора Лещенка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в смт.Народичі цивільну справу за позовною заявою керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,
Стислий виклад позицій сторін.
19.02.2024 керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Мамкута А.М. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся з позовом в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою рф на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія НРК та номер 507197 від 11.08.2021, набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1823780800:05:004:0023 сільськогосподарського призначення на території Болотницької сільської ради Народицького району Житомирської області. Відповідно до отриманої інформації від 26.12.2023 право приватної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 43427719, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 625445218237. Згідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власницею зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_1 .Відповідач протягом року не виконала покладеного на неї обов'язку щодо відчуження земельної ділянки. Враховуючи, що отримана відповідачем у власність земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (обчислення такого строку слід починати з часу реєстрації права власності, тобто з 11.08.2021 року), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду. Просить припинити право власності відповідача на вказану земельну ділянку шляхом конфіскації її на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області та стягнути судові витрати.
Явка та позиція сторін по справі:
Прокурор Коростенської окружної прокуратури в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належно, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не подала.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належно, надав письмове пояснення, у заяві просить суд проводити розгляд справи без його участі.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Заслухавши у судовому засіданні прокурора тадослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги керівника Коростенської окружної прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, отримала у спадщину земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1823780800:05:004:0023 площею 4,3545 га, розташованої на території Болотницької сільської ради Народицького району Житомирської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.08.2021, зареєстрованого в реєстрі за №525 (а.с.29).
Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , 1933 року народження на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯБ №234398 (а.с.29).
Право власності на земельну ділянку площею 4,3545 га, з кадастровим номером 1823780800:05:004:0023, розташованої на території Болотницької сільської ради Народицького району Житомирської області зареєстровано 27 серпня 2021 року нотаріусом Народицької державної нотаріальної контори Коростенського районного нотаріального округу Фрусевичем В.І. за громадянкою рф ОСОБА_1 , 2702948928, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру за №359997724 від 26.12.2023 (а.с.15-16).
Вказану земельну ділянку 01.12.2017 строком на десять років передано у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся», на підставі додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2017 року (а.с.28).
Відповідно до листа №1406-24 від 02.02.2024 начальник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надав згоду на звернення Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави з відповідним позовом про конфіскацію земельної ділянки 1823780800:05:004:0023 (а.с. 34).
Мотиви та застосовані норми права.
Статті 13,14 Конституції України визначають, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об'єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка належать до нерухомого майна, знаходяться на території України, на неї поширюється дія законодавства України.
Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Частинами 3 та 4 ст. 81 ЗК України визначено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
В силу вимог ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України).
Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно ст.356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосова на виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.
Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. За п.п.76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва. Компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Відомостей про відчуження відповідачем вказаної земельної ділянки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна не містить.
Враховуючи, що відповідач, будучи громадянином рф, упродовж року після прийняття спадщини і державної реєстрації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, суд вважає, що наявні достатні підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов'язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки. До того ж, володіння громадянами росії земельними ресурсами на території України, в умовах російської військової агресії, безумовно може створювати загрозу національним інтересам України та її безпеці.
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
В даному випадку, наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки остання мала достатньо часу для виконання свого обов'язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 3028 гривень.
Керуючись ст.ст. 4,12,81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 283, 289 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну заяву керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації - задовольнити.
Припинити громадянці російської федерації, ОСОБА_1 (національний паспорт іноземця із особистим кодом НОМЕР_1 , виданого 16.02.2019 року ГУ МВС Росії по м.Санкт-Петербургу та Ленінградської області, проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1823780800:05:004:0023 площею 4,3545 га, розташованої на території Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області, шляхом конфіскації даної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Коростенська окружна прокуратура Житомирської області, код ЄДРПОУ 02909950, адреса: 11500, Житомирська область, м. Коростень по вул. Героїв Чорнобиля, 10, в інтересах держави в особі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, код ЄДРПОУ 39765513, адреса 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45.
Відповідач: ОСОБА_1 , національний паспорт іноземця із особистим кодом НОМЕР_1 , виданого 16.02.2019 року ГУ МВС Росії по м.Санкт-Петербургу та Ленінградської області, проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2702948928.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся», код ЄДРПОУ 41102844, адреса: 11101, Житомирська область, Коростенський район, с.Радчиці, вул.Шевченка, 39.
Суддя: