154/1772/24
1-кс/154/487/24
27 травня 2024 року м.Володимир
Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках матеріалів досудового розслідування, внесеного 16.05.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030510000495,
20.05.2024 року слідчий СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання покликається на ту обставину, що 15.05.2024 року близько 07 год 40 хв. невстановлена особа, таємно, діючи в умовах військового стану, перебуваючи в приміщенні магазину « АДРЕСА_1 викрала мобільний телефон марки «Redmi 9T», який лежав на холодильнику, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 5050 грн.
16.02.2024 року слідчим відділенням Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, відомості про дане кримінальне правопорушення внесено у ЄРДР під №12024030510000495 за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
В межах досудового розслідування, в ході відібрання пояснення у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стало відомо, що саме він причетний до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
16.05.2024 року в ході огляду предмета було вилучено мобільний телефон марки «Redmi 9T» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою ПрАТ «Киїстар» № НОМЕР_3 , та поміщено в сейф пакет НПУ №CRI 1267571.
На думку слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, вилучений 16.05.2024 року мобільний телефон із сім-карткою мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тож вилучені речі підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки мають значення речових доказів для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказані речі, які є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню, а тому сліди злочину на них можуть бути знищені.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив суд накласти арешт на мобільний телефон марки «Redmi 9T» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою ПрАТ «Киїстар» № НОМЕР_3 , які були вилученні в ході проведення огляду предмету за участі ОСОБА_5 , заборонивши відчуження та розпорядження даним майном.
У судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Власника майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, не заперечував проти накладення арешту на мобільний телефон.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Як вбачається з витягу з ЄРДР №12024030510000495 від 16.05.2024 року, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 15.05.2024 року близько 07 год 40 хв. невстановлена особа, таємно, діючи в умовах військового стану, перебуваючи в приміщенні магазину « АДРЕСА_1 викрала мобільний телефон марки «Redmi 9T», який лежав на холодильнику, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 5050 грн.
16.05.2024 року в ході огляду предмета у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки «Redmi 9T» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою ПрАТ «Киїстар» № НОМЕР_3 , та поміщено в сейф пакет НПУ №CRI 1267571.
Згідно ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;?
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Враховуючи те, що вилучений 16.05.2024 року мобільний телефон із сім-карткою ПрАТ «Киїстар» № НОМЕР_3 підлягають арешту із забороною відчуження та розпорядження, оскільки мають значення речових доказів і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за їх участю ряду слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. За таких обставин справи слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.
На підставі ст.ст.40, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Redmi 9T» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою ПрАТ «Киїстар» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , які були вилученні в ході проведення огляду предмету 16.05.2024 року за участі ОСОБА_5 , заборонивши відчуження та розпоряджання даним майном.
Ухвалу слідчого судді належить виконати негайно.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження . Слідчі( процесуальні ) дії, в тому числі із використанням арештованого майна проводяться у розумні строки .
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1