61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
27.05.2024 Справа №905/448/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад», м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика», с.Діанівка Волноваського району Донецької області
про стягнення 934533,48грн, з яких 665085,77грн - основний борг, 225945,45грн - інфляційні втрати, 43502,26грн - 3% річних,
без повідомлення (виклику) сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад», м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика», с. Діанівка Волноваського району Донецької області про стягнення 934533,48грн, з яких 665085,77грн - основний борг, 225945,45грн - інфляційні втрати, 43502,26грн - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №000001 від 02.02.2021, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 665085,77грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надані такі документи: договір поставки нафтопродуктів №000001 від 02.02.2021 з додатком, специфікацію №14/12 від 14.12.2021, видаткову накладну №1049 від 14.12.2021, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів №1412 від 14.12.2021, паспорт до товарно-транспортної накладної №11Л2114049, сертифікат відповідності №UA.1O190.00503-21, податкову накладну №14 від 14.12.2021 та акцизну накладну №16 від 15.12.2021.
Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 525-526, 530, 610, 629, 712 Цивільного кодексу України.
З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/448/24 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/448/24. Справу №905/448/24 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
26.04.2024 від позивача надійшла заява стосовно юридичної адреси Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад», у якому позивач просить суд зазначати в процесуальних документах свою юридичну адресу.
У період з 06.05.2024 по 21.05.2024 та з 23.05.2024 по 24.05.2024 суддя Чернова О.В. знаходилась у відпустці.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - с. Діанівка Хлібодарівської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 05.03.2022 вся територія Хлібодарівської сільської територіальної громади Волноваського району є територією є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».
Ухвала господарського суду від 25.03.2024 доставлена відповідачу на адресу електронної пошти pfdiana@ukr.net, що зазначена у позовній заяві, що підтверджується довідкою суду.
Також відповідачу передавалась телефонограма, що не була прийнята, та судом розміщалось повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.
Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.
У встановлений судом строк від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
02.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад» (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Діанівська птахофабрика» (далі - відповідач, покупець) укладений договір поставки нафтопродукті №000001 (далі - договір), за п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати в узгоджені терміни, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти і СПБТ, іменовані далі по тексту «Товар», асортимент, кількість і ціна яких вказуються в видаткових накладних, рахунках-фактурах та специфікаціях.
Згідно з п.2.1 кількість і номенклатура товару визначаються заявками покупця відповідно до вищезгаданих специфікацій.
Ціна товару за одиницю продукції вказуються у вищевказаних специфікаціях. Загальна сума договору на момент його підписання орієнтовано становить 5000000,00грн, у т.ч. ПДВ, у національній валюті (п.п. 2.3-2.4 договору).
Пунктами 3.1-3.3 договору передбачено, що базис поставки товару на умовах (Incoterms, 2010): DDP, склад покупця (85783, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Діанівка, вул. Миру, 1а). Строки поставки товару зазначаються у специфікації на кожну окрему партію товару. Факт і дата поставки товару й переходу права власності на товар підтверджується товарною накладною з відміткою про фактичне прийняття товару покупцем, оформленою у порядку, установленому чинним законодавством.
Згідно з п.4.4 договору розрахунки між сторонами проводяться на підставі актів звірки та специфікацій протягом 15 банківських днів з моменту підписання накладних, товарно-транспортних накладних. При ухиленні покупця від підписання актів звірки понад 15 днів, за основу беруться дані постачальника.
Відповідно до п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а зокрема до виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.8.1 договору).
У специфікації №14/12 від 14.12.2021 до договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити покупцю товар - паливо дизельне ДП-3-Євро 5-ВО в кількості 23258 літрів на загальну суму 665085,77грн з ПДВ.
Відповідно до п.3 специфікації строк оплати - до 14.02.2022.
Інші умови вищевказаного договору, не зачеплені цією специфікацією, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п.5 специфікації).
Договір та специфікація підписані уповноваженими представниками без зауважень та скріплені печатками сторін.
14.12.2021 позивач поставив відповідачу дизельне паливо ДП-3-Євро 5-ВО в кількості 23258 літрів на загальну суму 665085,77грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1049 від 14.12.2021 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1412 від 14.12.2021.
Вказані документи підписані відповідачем без застережень та зауважень.
До матеріалів справи позивач долучив податкову накладну №14 від 14.12.2021 та акцизну накладну №16 від 15.12.2021.
Відповідач у встановлений договором строк поставку товару не оплатив.
Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної сплати поставки товару, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 934533,48грн, з яких 665085,77грн - основний борг, 225945,45грн - інфляційні втрати, 43502,26грн - 3% річних.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов'язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §1,3 Глави 54 Цивільного кодексу України та статті 264 Господарського кодексу України.
Згідно з статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).
Отже укладений між позивачем та відповідачем договір поставки нафтопродуктів №000001 від 02.02.2021 є належною підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків за таким договором.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 665085,77грн, що підтверджується видатковою накладною №1049 від 14.12.2021 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1412 від 14.12.2021.
Вказані документи підписані сторонами без зауважень щодо кількості та якості товару.
Відповідач факт поставки товару не заперечує та не спростовує.
Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 4.4 договору розрахунки між сторонами проводяться на підставі актів звірки та специфікацій протягом 15 банківських днів з моменту підписання накладних, товарно-транспортних накладних.
Поряд з цим, у специфікації №14/12 від 14.12.2021 сторони погодили строк оплати - до 14.02.2022.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.
У п. 5 специфікації сторони визначили, що інші умови вищевказаного договору, не зачеплені цією специфікацією, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у специфікації сторони змінили строк оплати, тому строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.
Суд враховує, що оскільки Інститутом української мови НАН України було зазначено, що в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно використовувати прийменник «до», останнім календарним днем виконання зобов'язання є саме 14.02.2022.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.03.2024 у справі №922/1813/23.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Належних доказів оплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 665085,77грн до матеріалів справи не надано, розмір заборгованості відповідачем не спростовується та не заперечується.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань, позивач заявив до стягнення 3% річних у загальному розмірі 43502,26грн за період прострочення з 07.01.2021 по 12.03.2024 та інфляційні втрати у розмірі 225945,45грн за період прострочення з січня 2022 року по березень 2024 року (01.03.2024).
Контррозрахунки 3% річних та інфляційних втрат відсутні.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що розрахунки є арифметично та методологічно неправильними, оскільки позивач неправильно визначив початок періоду прострочення.
Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що належний розмір 3% річних за період прострочення з 15.02.2022 по 12.03.2024 становить 41370,34грн, належний розмір інфляційних втрат за період прострочення з лютого 2022 року по березень 2024 року (01.03.2024) становить 214510,70грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача 920966,81грн, з яких 665085,77грн - основний борг, 214510,70грн - інфляційні втрати, 41370,34грн - 3% річних.
У позовній заяві позивач просить покласти на відповідача судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42600,00грн.
Також у позовній заяві позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, що складається з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42600,00грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.03.2024 та додаток №1 до договору - протокол погодження вартості послуг адвокат та представництва інтересів клієнта в суді від 07.03.2024.
Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За таких обставин, суд роз'яснює позивачу про наявність у нього права подати докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у строк, передбачений ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика», с. Діанівка Волноваського району Донецької області про стягнення 934533,48грн, з яких 665085,77грн - основний борг, 225945,45грн - інфляційні втрати, 43502,26грн - 3% річних, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» (85783, Донецька обл., Волноваський р-н, село Діанівка, вулиця Миру, будинок 1 А, ідентифікаційний код 30492941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад» (85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Берегова, будинок 142А, ідентифікаційний код 30585543) 920966,81грн, з яких 665085,77грн - основний борг, 214510,70грн - інфляційні втрати, 41370,34грн - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 11051,60грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
Рішення складено та підписано 27.05.2024.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.