Справа№751/4717/24
Провадження №1-кс/751/1185/24
24 травня 2024 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
Слідча СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у розмірі від чотирьохсот до п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування даного клопотання зазначила, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №42024272320000007 від 16.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
24.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень підтверджується зібраними доказами. Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити, з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо клопотання, просили обрати більш м'який запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на недоведеність ризиків, а також те, що підозрюваний є особою з інвалідністю та має хворобливий стан.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, в судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №42024272320000007 від 16.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
24.05.2024 о 08 год 50 хв ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: протоколами допиту та додаткового допиту свідка, протоколами огляду місця події, висновками експертів, протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтроль особи, спостереження за особою, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж.
У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, тому з метою уникнення покарання може залишити своє місце проживання і переховуватись від органу досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі, вживатиме заходи щодо переховування речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; матиме можливість впливу на свідків, а саме особу зі зміненими анкетними даними « ОСОБА_8 »; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема створення штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
При цьому слідчим суддею враховано відсутність протипоказань для утримання особи під вартою, відсутність сталих соціальних зв'язків: неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, а також те, що ОСОБА_6 є учасником бойових дій та особою з інвалідністю третьої групи.
Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому діянні, вік та стан його здоров'я, відсутність соціальних зв'язків підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього.
Стороною захисту не надано даних про наявність обставин для обрання більш м'якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, норма ч. 5 ст. 182 КПК України надає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави.
Виходячи з наведених норм, враховуючи обставини та мотиви кримінальних правопорушень, тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпеку вчинених злочинів, враховуючи дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, відсутність соціальних зв'язків, майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.
Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчої - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, у межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_6 проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні зі зміненими анкетними даними « ОСОБА_8 »;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 22 липня 2024 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 27.05.2024 о 13.55 год.
Слідчий cуддя ОСОБА_1