Справа № 686/14923/24
Провадження № 1-кс/686/4666/24
27 травня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Віньковецького відділу Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні 12024243000001690, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
Прокурор Віньковецького відділу Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у межах кримінального провадження № 12024243000001690 від 20.05.2024 за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся із клопотанням про арешт на майно, а саме: металеву кришку головки циліндрів двигуна трактора «ДТ-75», набір інструментів сірого кольору, торбу чорного кольору, покривало біло-червоного кольору, кепку сірого кольору, яке належать на праві власності потерпілій юридичній особі ПП «ЯСЕВЕ» в особі директора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням права останнім на відчуження, розпорядження та користування, з метою подальшого доказування вчинення вказаного кримінального правопорушення та з метою збереження речових доказів.
Клопотання здано на пошту 21.05.2024.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 20.05.2024 близько 05:30 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , умисно таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, перебуваючи на території ферми ПП "Ясеве", що за адресою: АДРЕСА_1 , вжив всіх заходів з метою крадіжки деталей від техніки, які належать ОСОБА_4 , однак у звязку із обставинами, які не залежали від його волі не закінчив злочин.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 20.05.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024243000001690 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
20.05.2024, проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено викрадене майно, а саме металеву кришку головки циліндрів двигуна трактора «ДТ-75», набір інструментів сірого кольору, торбу чорного кольору, покривало біло-червоного кольору, кепку сірого кольору, дані речі було вилучено та підписано усіма учасниками огляду.
20.05.2024 слідчим ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 винесено постанову про визнання металевого стільчика, педалі газу, валу рульової колонки, тримачів відбивачів, валу катушки, металевих дверей речовим доказом у кримінальному провадженні №12024243000001690.
Прокурор просить накласти арешт на зазначене майно з метою забезпечення збереження його як речового доказу.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить його задовольнити.
Дослідивши клопотання та долучені до нього копії документів із кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на наведене, у цій частині клопотання прокурора є обґрунтованим.
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ у вказаному питанні, необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з'ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).
Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У силу ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
За положеннями ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Із матеріалів клопотання слідує, що вилучене майно належить потерпілій юридичній особі ПП «ЯСЕВЕ» в особі директора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
З огляду на відсутність ризику знищення чи пошкодження цього майна його власником, слідчий суддя приходить до висновку про можливість його арешту шляхом встановлення заборони його відчуження оскільки відомості про ненадання цього майна для проведення будь-яких подальших слідчих дій, у матеріалах клопотання відсутні.
Такий спосіб накладення арешту на думку слідчого судді, є співрозмірним з потребами кримінального провадження. Такий захід забезпечення кримінального провадження не призведе до надмірного обмеження прав власника майна.
Встановлення заборони відчуження указаного майна є найменш обтяжливим способом його арешту.
За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні 12024243000001690 від 20.05.2024 з тимчасовим позбавленням права на відчуження на металеву кришку головки циліндрів двигуна трактора «ДТ-75», набір інструментів сірого кольору, торбу чорного кольору, покривало біло-червоного кольору, кепку сірого кольору, що належить потерпілій юридичній особі ПП «ЯСЕВЕ».
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Виконання ухвали покласти на слідчого ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 .
Ухвала про арешт виконується негайно.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя