Справа № 686/33685/23
Провадження № 2/686/450/24
заочне
14 травня 2024 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Колієва С.А.,
при секретарі Кучерук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
встановив:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь три відсотків річних за невиконання грошового зобов'язання у сумі 148 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08 жовтня 2018 року вона надала у борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1500,00 гривень на строк до 23.07.2021 року. У зв'язку із порушенням ОСОБА_2 умов договору позики та неповернення останнім боргу вона звернулася із позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми позики та нарахованих відсотків за користування грошовими коштами. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.09.2021 року (справа №686/18011/21) поданий нею позов був частково задоволений та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 1500,00 доларів США заборгованість за договором позики, 1072,61 доларів США - проценти від суми позики, 0,49 доларів США - три відсотки річних від простроченої суми позики та судовий збір у сумі 683,79 гривень.
Вказане рішення набуло чинності проте відповідачем виконано у повному обсязі не було. В рахунок погашення боргу відповідач лише частково погаси борг сплативши кошти у сумі 306,0 доларів США. Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, останній, відповідно до приписів ст.625 ЦК України зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, яка за період з 30.09.2021 року по 07.12.2023 рік становить 148,00 доларів США.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представником позивача подане клопотання, в якому останній просив справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позов не подав.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Фактичні обставини встановлені судом.
08.10.2018 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір позики за умовами якого, з урахуванням укладеної додаткової угоди від 08.06.2021 року, останній отримав від позивача у борг 1500,00 гривень, які зобов'язався повернути до 23.07.2021 року та сплатити відсотки у порядку та умовах визначених цими угодами.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30.09.2021 року (справа №686/18011/21) був частково задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 1500,00 доларів США. Проценти від суми позики в розмірі 1072,61 доларів США, три проценти від простроченої суми у розмірі 0,49 доларів США та судовий збір у сумі 683,79 гривень.
Вказане рішення набуло чинності 02.11.2021 року та на його підставі 18.11.2021 року Хмельницьким міськрайонним судом був виданий виконавчий лист №686/18011/21.
Вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Джубаби Д.О. (виконавче провадження №67609623). Згідно довідки виданої приватним виконавцем в ході примусового виконання виконавчого провадження №67609623 з боржника стягнуто та перераховано стягувачу: 15.02.2023 року - 11 263,64 гривень, що еквівалентно станом на дату перерахунку 308,01 доларам США; 01.02.2024 року - 3454,54 гривень, що еквівалентно станом на дату перерахунку 91,96 доларам США; 16.04.2024 року - 3609,09 гривень - що еквівалентно станом на дату перерахунку 91,19 доларам США. Станом на 10.05.2024 року залишок заборгованості становить 2081,94 доларів США та 683,79 гривень.
Застосовані норми та правова позиція суду.
Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові .
При цьому в статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Зазначений висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від04.06.2019 у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).
Оскільки станом на момент подачі позову відповідний борг ОСОБА_2 не сплачений, суд приходить до висновку, що поданий позивачем позов про стягнення з відповідачів 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, які передбачені ч.2 ст.625 ЦК України є обґрунтованими.
Щодо суми, яка підлягає стягненню.
Згідно представленого позивачем розрахунку 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання (погашення заборгованості за кредитним договором, яка була стягнута згідно рішення суду) становить 148,0 доларів США і розрахована за період з 30.09.2021 року по 07.12.2023 рік
З 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вимоги позивача про застосування ст. 625 ЦК України заявлені за період з 30.09.2021 року по 07.12.2023 рік, тобто за період, в тому числі який стосується періоду дії в країні воєнного стану. Отже в силу приписів п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягають до задоволення лише за період з 30.09.2021 року і до 24.02.2022 року - часу впровадження у країні воєнного стану та із непогашеної суми позики та стягнутих процентів.
Таким чином сума 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 30.09.2021 року по 23.02.2022 рік як підлягає стягненню з відповідача на користь позивача розраховується за формулою: (сума боргу * 3% річних * кількість днів прострочення / 100% * 365 днів) і становить: 2572,61 доларів США *3% * 146 днів/ 100 *365 = 30,87 доларів США.
В решті у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо стягнення судового збору.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так позивачкою ОСОБА_1 був заявлений позов з ціною 148,00 доларів США та сплачено судовий збір у сумі 1073,60 гривень. Оскільки позов задоволено частково у сумі 30,87 доларів США з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати у вигляді сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позову у сумі 223,93 гривень із розрахунку: 30,87 доларів США * 1073,60 грн./ 148 доларів США.
Керуючись ст.ст. 2,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265,280 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 598, 599, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання 30,87 доларів США.
В решті у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 223,93 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 14.05.2024 року.
Суддя: