Справа № 683/2980/21
1-кп/683/26/2024
27 травня 2024 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
та його представника - адвоката ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6
ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8
ОСОБА_9
та їх захисника - адвоката ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_11
та його захисника - адвоката ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м. Старокостянтинів Хмельницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, директора ТОВ «Лео Старк», депутата Старокостянтинівської міської ради 8-го скликання, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342 та ч.2 ст.345 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Старокостянтинів Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, зареєстрованого по АДРЕСА_2 та фактично проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342 та ч.2 ст.121 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Аскіс Аскіського району Красноярського краю російської федерації, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, працюючого згідно договорів найму, зареєстрованого по АДРЕСА_4 та фактично проживаючого по АДРЕСА_5 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
24.07.2021 року біля 21 год. 10 хв., під час несення служби на службовому автомобілі марки «Toyota», моделі «Priys», д.н.з. НОМЕР_1 , на території обслуговування, лейтенант поліції, інспектор СРПП ВП №1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області, ОСОБА_6 , спільно із капралом поліції, поліцейським СРПП ВП № 1Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області, ОСОБА_7 , в ході оформлення адміністративного правопорушення по АДРЕСА_6 відносно ОСОБА_11 , який керував автомобілем марки «BMW 3», д.н.з. НОМЕР_2 , з порушенням ПДР, в складі екіпажу (РОКФОР 631), запропонували останньому пройти до службового автомобіля для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час пішого руху від автомобіля марки «BMW 3», д.н.з. НОМЕР_2 , до службового автомобіля, ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що працівники поліції, які були одягнені у формений одяг, виконують свої службові обов'язки почав вести себе агресивно, висловлюватись нецензурною лайкою відносно останніх.
У подальшому, ОСОБА_11 , присівши на заднє сидіння службового автомобіля, прийняв рішення вийти з нього, в ході чого голосно кричав та штовхав інспектора СРПП ВП №1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_6 при цьому, продовжував не виконувати законних вимог працівників поліції щодо припинення протиправної поведінки, чим вчинив опір законним діям працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які в силу положень Закону України «Про Національну поліцію» прийняли рішення про застосування необхідних і пропорційних заходів примусу. В той час пасажир, вказаного вище автомобіля, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що працівники поліції, які були одягнені у формений одяг, виконують свої службові обов'язки підійшов до службового автомобіля та вимагав від працівників поліції відпустити ОСОБА_11 , при цьому ОСОБА_8 , поводив себе агресивно, відштовхнув поліцейського СРПП ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_7 та проникнувши, через незачинені задні двері, до службового автомобіля, схопив за ремінь інспектора СРПП ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_6 , намагався витягнути його з автомобіля і протягом тривалого часу не виконував законних вимог працівників поліції припинити протиправну поведінку, чим вчинив опір законним діям працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які у силу положень Закону України «Про Національну поліцію» прийняли рішення про застосування необхідних і пропорційних заходів примусу - фізичної сили для припинення протиправної поведінки ОСОБА_8 , який вчинив активну фізичну протидію.
Крім того, 20 жовтня 2021 року близько 23 години ОСОБА_9 перебуваючи на тротуарній доріжці, що розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по АДРЕСА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та можливі наслідки, умисно наніс один удар сокирою по тулубу лежачого на землі ОСОБА_4 , яку попередньо взяв у багажному відділенні власного автомобіля марки «Mazda», моделі «6», д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті чого останній отримав тілесне ушкодження, а саме тупу травму живота, травматичний розрив великого чепця, гематому брижі поперечно-обідкової кишки, внутрішньочеревну кровотечу (700 мл свіжої крові із згортками), гематому в ділянці середньо-лівого квадранта живота, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним перебігом, закінчуються чи можуть закінчитись смертю.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків визнав повністю та розкаявся, а свою вину в умисному заподіянні працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків повністю заперечив та пояснив, що він 24.07.2021 року біля 21 год. разом із водієм ОСОБА_11 перебували в автомобілі марки «BMW 3» по АДРЕСА_6 , де під час складання працівниками поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 , між останнім та ОСОБА_6 виник конфлікт, оскільки ОСОБА_11 не хотів сідати у службовий автомобіль поліції та почав чинити опір працівнику поліції ОСОБА_6 під час затримання, а саме ОСОБА_11 намагався вийти із службового автомобіля. У свою чергу він намагався перешкодити працівникам поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 затримати ОСОБА_11 , а саме: тягнув ОСОБА_6 за ремінь із службового автомобіля, щоб надати можливість ОСОБА_11 вийти із автомобіля, а ОСОБА_7 він відштовхував та не давав можливості допомогти ОСОБА_6 тримати ОСОБА_11 у автомобілі. Будь-яких ударів працівникам поліції він не наносив і умислу на нанесення тілесних ушкоджень він не мав, і взагалі із поліцейськими він не конфліктував. Дії поліцейських підчас виконання обов'язків були законними. На час розгляду справи з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 примирився і останні до нього жодних претензій не мають.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків визнав повністю та розкаявся, а свою вину в умисному заподіяні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, повністю заперечив та надав суду наступні пояснення. Так, по епізоду опору працівникам правоохоронного органу пояснив, що він 24.07.2021 року біля 21 год. разом із пасажиром ОСОБА_8 перебували в автомобілі марки «BMW 3» по АДРЕСА_6 , де під час складання працівниками поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт, оскільки він не хотів сідати у службовий автомобіль поліції та почав вести себе по-хамськи і чинити опір працівнику поліції ОСОБА_6 під час свого затримання, а саме: він намагався вийти із службового автомобіля. У свою чергу ОСОБА_8 намагався перешкодити працівникам поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 затримати його, а саме ОСОБА_8 тягнув ОСОБА_6 із службового автомобіля, щоб надати можливість йому вийти із автомобіля. Інших дій ОСОБА_8 він не бачив, лише чув що останній просив поліцейських відпустити та не затримувати його. Він також не бачив, щоб ОСОБА_8 наносив будь-які удари працівникам поліції. Дії поліцейських під час виконання обов'язків були законними. На час розгляду справи з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 примирився і останні до нього жодних претензій не мають.
Крім того, по епізоду заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_11 пояснив, що він 20 жовтня 2021 року близько 23 години разом із ОСОБА_9 перебував біля магазину «Чайка», що по вул. Миру м. Старокостянтинів, та у нього виник конфлікт із нетверезими потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_13 , оскільки останні висловлювались нецензурною лайкою та на його зауваження кинули йому в голову бутилку з водою. Під час конфлікту ОСОБА_9 повідомив про зникнення у нього мобільного телефону, почувши про це, потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_13 почали тікати. Він кинувся наздоганяти потерпілого ОСОБА_4 , оскільки подумав що саме останній викрав у ОСОБА_9 мобільний телефон. Тікаючи, потерпілий ОСОБА_4 зашпортнувся за бордюр та впав на тротуарну доріжку, яка розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів. Він почав вимагати, щоб потерпілий ОСОБА_4 , який лежав на землі, повернув викрадений мобільний телефон, однак будь-яких тілесних ушкоджень він потерпілому не наносив. У цей час підбіг ОСОБА_9 і наніс якимись предметом один удар по тулубу потерпілому ОСОБА_4 , який лежав на землі. Пізніше він зрозумів що ОСОБА_9 наніс удар потерпілому ОСОБА_4 за допомогою сокири. Надалі приїхали працівники поліції, але вони мобільний телефон ОСОБА_9 так і не знайшли і не могли зрозуміти, куди телефон міг подітися. Потерпілий ОСОБА_4 претензій щодо тілесних ушкоджень не мав ні до нього, ні до ОСОБА_9 та погодився повернути кошти ОСОБА_9 за зниклий під час конфлікту телефон. Однак, коштів потерпілий ОСОБА_4 не мав, а тому за нього кошти перерахував його товариш ОСОБА_13 на картку ОСОБА_11 , оскільки у ОСОБА_9 будь-яких банківських карток на той час не було. Надалі він пішов і зняв у банкоматі перераховані ОСОБА_13 кошти та віддав ОСОБА_9 для погашення кредиту за зниклий у нього телефон. Поліції він із ОСОБА_9 у той вечір заявили що претензій не мають, також у той вечір потерпілий ОСОБА_4 теж не мав жодних претензій до нього та ОСОБА_9 , у зв'язку із цим вони всі розійшлися по домівках та рахували, що конфлікт між ними та потерпілим був вичерпаний. Однак, наступного дня він дізнався, що потерпілому ОСОБА_4 вночі стало погано і він був доставлений до лікарні, де йому провели операцію. На час розгляду справи він із потерпілим ОСОБА_4 примирився і останній до нього будь-яких претензій не має.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, визнав повністю та розкаявся, Так, ОСОБА_9 пояснив, що він 20 жовтня 2021 року близько 23 години разом із ОСОБА_11 перебував біля магазину «Чайка», що по вул. Миру м. Старокостянтинів, та у останнього виник конфлікт із нетверезими потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_13 , оскільки останні висловлювались нецензурною лайкою та на зауваження ОСОБА_11 не реагували, кинули йому в голову бутилку з водою. У цей час у його руках був мобільний телефон та інструмент, у тому числі і сокира, який він мав віддати знайомому. Під час конфлікту у нього зник мобільний телефон і він про це повідомив присутніх. Почувши про це, потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_13 почали тікати. ОСОБА_11 та він кинулись наздоганяти потерпілого ОСОБА_4 , оскільки подумали що саме останній викрав у нього мобільний телефон. Тікаючи потерпілий ОСОБА_4 зашпортнувся за бордюр та впав на тротуарну доріжку, що розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів. ОСОБА_11 почав вимагати, щоб потерпілий ОСОБА_4 , який лежав на землі, повернув викрадений мобільний телефон, однак будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 потерпілому не наносив. Він, залишивши інструмент біля магазину і взявши із собою лише сокиру, наздогнав ОСОБА_11 , який стояв до нього спиною, та потерпілого ОСОБА_4 , який лежав на землі, і хотів нанести один удар сокирою потерпілому ОСОБА_4 по нозі, однак промахнувся та попав у живіт потерпілому. Надалі приїхали працівники поліції, але свій мобільний телефон він так і не знайшов і він не міг зрозуміти, куди телефон міг подітися. Потерпілий ОСОБА_4 претензій щодо нанесення тілесних ушкоджень не мав ні до нього, ні до ОСОБА_11 та погодився повернути йому кошти за зниклий під час конфлікту телефон. Однак, коштів потерпілий ОСОБА_4 при собі не мав, тому за нього кошти перерахував його товариш ОСОБА_13 на картку ОСОБА_11 , оскільки у нього будь-яких банківських карток на той час не було. Надалі ОСОБА_11 пішов і зняв у банкоматі перераховані ОСОБА_13 кошти та віддав йому для погашення кредиту за зниклий у нього телефон. Поліції він із ОСОБА_11 у той вечір заявили, що претензій не мають. Також у той вечір потерпілий ОСОБА_4 теж не мав будь-яких претензій до нього та ОСОБА_11 , у зв'язку із цим всі розійшлися по домівках та рахували, що конфлікт між ними та потерпілим був вичерпаний. Однак, наступного дня він дізнався, що потерпілому ОСОБА_4 вночі стало погано і він був доставлений до лікарні, де йому провели операцію. На час розгляду справи він із потерпілим ОСОБА_4 примирився та відшкодував останньому повністю заподіяну злочином шкоду.
Незалежно від показів обвинувачених, їх вина у скоєнні інкримінованих їм злочинів підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
По епізоду опору 24.07.2021 року працівникам правоохоронного органу вина ОСОБА_8 та ОСОБА_11 підтверджується наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що він 24.07.2021 року біля 21 год. разом із ОСОБА_7 , будучи працівниками поліції, під час несення служби на службовому автомобілі на території обслуговування, в ході оформлення адміністративного правопорушення по АДРЕСА_6 відносно ОСОБА_11 , який керував автомобілем марки «BMW 3» з порушенням ПДР, запропонували останньому пройти до службового автомобіля для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Однак, ОСОБА_11 не хотів сідати у службовий автомобіль поліції та почав чинити йому опір під час затримання, а саме ОСОБА_11 намагався вийти із службового автомобіля та його законних вимог не виконував. У свою чергу пасажир автомобіля марки «BMW 3» ОСОБА_8 намагався перешкодити йому та ОСОБА_7 затримати ОСОБА_11 , а саме тягнув його за ремінь із службового автомобіля, щоб надати можливість ОСОБА_11 вийти із автомобіля, а ОСОБА_7 він відштовхував та не давав останньому можливості допомогти йому тримати ОСОБА_11 у автомобілі. Надалі ОСОБА_11 був затриманий та доставлений у відділ поліції для з'ясування обставин, а ОСОБА_8 сам приїхав до відділу поліції. Будь-яких ударів ОСОБА_8 йому не наносив. Виявлене у нього одне тілесне ушкодження у виді подряпини є для нього незначним, і ким та коли воно заподіяне він сказати точно не може. Чи заподіяне йому дане тілесне ушкодження саме ОСОБА_8 він впевнено сказати не може. На час розгляду справи він із обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_11 примирився, а тому просить його позов до обвинувачених залишити без розгляду.
Також, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що він 24.07.2021 року біля 21 год. разом із ОСОБА_6 , будучи працівниками поліції, під час несення служби на службовому автомобілі на території обслуговування, в ході оформлення адміністративного правопорушення по АДРЕСА_6 відносно ОСОБА_11 , який керував автомобілем марки «BMW 3» з порушенням ПДР, запропонували останньому пройти до службового автомобіля для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_11 не хотів сідати у службовий автомобіль поліції та почав чинити опір ОСОБА_6 під час затримання, а саме ОСОБА_11 намагався вийти із службового автомобіля та законних вимог ОСОБА_6 не виконував. У свою чергу пасажир автомобіля марки «BMW 3» ОСОБА_8 намагався перешкодити йому та ОСОБА_6 затримати ОСОБА_11 , а саме тягнув ОСОБА_6 за ремінь із службового автомобіля, щоб надати можливість ОСОБА_11 вийти із автомобіля, а його він відштовхував та не давав йому можливість допомогти ОСОБА_6 тримати ОСОБА_11 у автомобілі. Надалі ОСОБА_11 був затриманий та доставлений у відділ поліції для з'ясування обставин, а ОСОБА_8 сам приїхав до відділу поліції. Будь-яких ударів ОСОБА_8 йому не наносив. Виявлені у нього тілесні ушкодження у виді подряпин є для нього не значними, і ким та коли вони заподіянні він сказати точно не може. Чи заподіяні йому дані тілесні ушкодження саме ОСОБА_8 він впевнено сказати не може. На час розгляду справи він із обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_11 примирився, а тому просить його позов до обвинувачених залишити без розгляду.
Відповідно до належно завірених наступних копій: книги нарядів; книги видачі та прийняття зброї; книги щоденного передрейсового медичного огляду; книги виїзду та повернення транспортних засобів відділу поліції; журналів інструктажів, наказу про призначення на посади, вбачається, що 24.07.2021 року лейтенант поліції, інспектор СРПП ВП №1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області, ОСОБА_6 , спільно із капралом поліції, поліцейським СРПП ВП № 1Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області, ОСОБА_7 , несли службу на службовому автомобілі марки «Toyota», моделі «Priys», д.н.з. НОМЕР_1 , на території обслуговування відділу поліції.
Відповідно до належно завірених наступних копій: журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділу поліції; журналу обліку доставлених осіб, які вчинили адмінправопорушення; журналу інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, вбачається, що 24.07.2021 року поліцейським ОСОБА_7 доставлено до відділу поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_11 для складання адмінматеріалів та опитування.
Згідно висновку службового розслідування № 110/2021 від 27.08.2021 року працівники поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час припинення 24.07.2021 року правопорушень, які вчинялись ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , вимог чинного законодавства не порушували.
Протоколом огляду відеозаписів від 25.07.2021 року, а також самими відеозаписами із нагрудного відеореєстравтора поліцейського, які містяться на DVD-R диску та оглянуті в судовому засіданні, з яких вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_11 24.07.2021 року не виконують законні вимоги працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та чинять їм опір під час затримання ОСОБА_11 . Надалі вказані відеозаписи із нагрудного відеореєстравтора поліцейського, які містяться на DVD-R диску, визнані речовими доказами.
Протоколом огляду відеозаписів від 25.07.2021 року, а також самими відеозаписами із мобільного телефону, які містяться на CD-R диску та оглянуті в судовому засіданні, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_14 добровільно надала із власного мобільного телефону відеозапис із подіями від 24.07.2021 року, де ОСОБА_8 не виконує законні вимоги працівника поліції ОСОБА_7 та чинить останньому опір, а також намагається витягнути за ремінь іншого поліцейського із салону службового автомобіля. Надалі вказані відеозаписи із мобільного телефону свідка, які містяться на CD-R диску, визнані речовими доказами.
По епізоду заподіяння 20 жовтня 2021 року потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вина ОСОБА_9 підтверджується наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що він 20 жовтня 2021 року близько 23 години разом із ОСОБА_13 , після вживання міцних спиртних напоїв, перебував біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_8 , а також до вказаного магазину у той час приїхали ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . Оскільки він із ОСОБА_13 висловлювались нецензурною лайкою, то ОСОБА_11 зробив їм зауваження, у зв'язку із цим він
кинув в ОСОБА_11 бутилкою води, а тому у нього виник конфлікт із ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . Під час словесної перепалки у ОСОБА_9 , зник мобільний телефон і він про це почав кричати. У зв'язку із цим ОСОБА_13 почали тікати, а слідом за ним почав тікати і він. ОСОБА_11 , у свою чергу, кинувся наздоганяти його. Тікаючи ОСОБА_4 зашпортнувся за бордюр та впав правою стороною на тротуарну доріжку, яка розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів. Після падіння він відчув біль в нозі в області пальця та біль в області правого передпліччя. Надалі підбіг ОСОБА_11 та почав його лежачого шарпати за одяг та вимагав повернути мобільний телефон, оскільки думав що саме він викрав у ОСОБА_9 мобільний телефон, однак будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 йому не наносив. Надалі прибіг ОСОБА_9 та наніс йому один удар у живіт, але чим йому було нанесено удар він не пам'ятає. Надалі приїхали працівники поліції, але мобільний телефон так і не було знайдено. Він претензій щодо нанесених йому тілесних ушкоджень не мав ні до ОСОБА_9 , ні до ОСОБА_11 , а тому пішов із ОСОБА_13 додому. Через деякий час йому зателефонували і запросили у відділ поліції, де він і написав заяву про відсутність у нього будь-яких претензій до ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , оскільки почував він себе нормально та рахував, що конфлікт був вичерпаний. Однак, повернувшись із відділу поліції йому через деякий час стало погано і він був доставлений до лікарні, де йому провели операцію. На час розгляду справи він із ОСОБА_9 та ОСОБА_11 примирився та йому відшкодовано повністю заподіяну злочином шкоду, а тому просить нікого не карати.
Протоколом огляду місця події від 21.10.2021 року з фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто тротуарну доріжку, яка розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по АДРЕСА_7 , а також у кущах виявлено та вилучено предмет схожий на господарську сокиру, яку надалі визнано речовим доказом та ухвалою слідчого судді Старокостянтинівського районного суду від 22.10.2021 року накладено арешт.
Висновком експерта №СЕ-19/123-21/9302-ХЗ від 25.11.2021 року, згідно якого вилучений під час огляду місця події 21.10.2021 року предмет схожий на господарську сокиру не є холодною зброєю, а відноситься до виробів господарсько-побутового призначення та є сокирою-колуном.
Висновком судово-медичної експертизи №110 від 01.11.2021 року, згідно якої при дослідженні медичної документації у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження, а саме: тупа травма живота, травматичний розрив великого чепця, гематому брижі поперечно-обідкової кишки, внутрішньочеревну кровотечу (700 мл свіжої крові із згортками), гематому в ділянці середньо-лівого квадранта живота, які виникли, від, як мінімум, однієї дії - удару тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, розміри якої близькі до розмірів гематоми (за даними медичних документів 8 на 4 см) і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним перебігом, закінчуються чи можуть закінчитись смертю; лінійні переломи основної фаланги І пальця правої стопи в ділянці проксимального метадіафіза і тіла кістки без зміщення, які виникли, від, як мінімум, однієї дії - удару тупого твердого предмету, або при ударі об такий, і відносяться до категорії середньої степені тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; гематома в ділянці верхньої третини передньої поверхні правої плечової кістки, яка виникли, від, як мінімум, однієї дії - удару тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Історією хвороби та рентгенівським знімками потерпілого ОСОБА_4 , які визнані речовими доказами та досліджені судово-медичним експертом при проведенні вказаної вище експертизи.
Крім того, допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_15 підтвердив, що тяжке тілесне ушкодження - тупа травма живота у ОСОБА_4 могло виникнути, від, як мінімум, однієї дії - удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути обух (тупа частина) сокири, середньої степені тяжкості тілесні ушкодження - переломи основної фаланги І пальця правої стопи у ОСОБА_4 могли виникнути, від, як мінімум, однієї дії - удару тупого твердого предмету, або при ударі об такий, яким міг бути і бордюр, крім того легке тілесне ушкодження - гематома в ділянці верхньої третини передньої поверхні правої плечової кістки у ОСОБА_4 могло виникнути від, як мінімум, однієї дії - удару тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, у тому числі і від падіння на землю ОСОБА_16 .
Відеозаписами від 20.10.2021 року із магазину « Чайка », що по вул. Миру, 17/3 м. Старокостянтинів , які містяться на DVD-R диску та оглянуті в судовому засіданні, з яких вбачається, що ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 перебували у магазині «Чайка». Надалі вказані відеозаписи із магазину «Чайка», які містяться на DVD-R диску, визнані речовими доказами.
Показами свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні підтвердив, що 20.10.2021 року приблизно о 22 год., потерпілий ОСОБА_16 тікаючи від ОСОБА_11 , зашпортнувся та впав лівою стороною на тротуарну доріжку, що розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів. Надалі між ними відбулася бійка, до якої приєднався ОСОБА_9 , який наніс теж декілька ударів обухом сокири. Вказані події він спостерігав на відстані 20 - 50 метрів.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.10.2021 року та відеозапису до нього, згідно якого свідок ОСОБА_17 у присутності понятих показав місце та механізм та кількість нанесених ОСОБА_16 . ударів, які завдали двоє осіб 20.10.2021 року.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.11.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_17 вказав на фотознімок ОСОБА_11 , як на особу яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року, який лежав на тротуарній доріжці, яка розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.11.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_17 вказав на фотознімок ОСОБА_9 , як на особу яка наносила сокирою тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року, який лежав на тротуарній доріжці, яка розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів.
Показами свідка Олійник (до одруження ОСОБА_18 , яка в судовому засіданні підтвердила, що 20.10.2021 року приблизно о 22 год., потерпілий ОСОБА_16 тікаючи від ОСОБА_11 , зашпортнувся та впав на тротуарну доріжку, яка розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів. Надалі між ними відбулася бійка, до якої приєднався ОСОБА_9 , який наніс теж декілька ударів обухом сокири. Вказані події вона спостерігала на відстані приблизно 50 метрів.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.12.2021 року та відеозапису до нього, згідно якого свідок ОСОБА_19 (до одруження ОСОБА_18 у присутності понятих показала місце та механізм та кількість нанесених ОСОБА_16 . ударів, які завдали двоє осіб 20.10.2021 року.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.12.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 (до одруження ОСОБА_18 вказала на фотознімок ОСОБА_11 , як на особу яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року неподалік магазину «Чайка», що розташований по вул. Миру, 17 в м. Старокостянтинів .
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.12.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 (до одруження ОСОБА_18 вказала на фотознімок ОСОБА_9 , як на особу яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року, неподалік магазину « Чайка », що розташований по вул. Миру, 17 в м. Старокостянтинів .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 01.11.2021 року та відеозапису до нього, згідно якого свідок ОСОБА_13 у присутності понятих показав місце нанесених ОСОБА_16 . ударів, які завдали двоє осіб 20.10.2021 року. Однак свідок ОСОБА_13 не зміг вказати механізм та кількість нанесених двома особами ударів потерпілому ОСОБА_16 .
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_13 вказав на фотознімок ОСОБА_11 , як на особу яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.11.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_13 вказав на фотознімок ОСОБА_9 , як на особу яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.12.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 вказав на фотознімок ОСОБА_9 , як на особу яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.12.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_20 вказав на фотознімок ОСОБА_9 , як на особу яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.12.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_20 вказав на фотознімок ОСОБА_11 , як на особу яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 20.10.2021 року навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів.
Протоколом огляду відеозапису від 15.12.2021 року, а також самим відеозаписом із реєстратора службового автомобіля поліції, який містяться на CD-R диску та оглянутий в судовому засіданні, з якого вбачається, що 20.10.2021 року у темну пору доби (21 год. 40 хв.) навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів, в напрямку від магазину «Чайка», перебігає дорогу один чоловік та зашпортнувшись подає, а слідом за ним ще біжить двоє чоловіків. Надалі із відео вбачається, що чоловік який раніше зашпортнувся та впав, йде самостійно із місця події. Надалі вказаний відеозапис, який містяться на CD-R диску, визнаний речовим доказам.
Протоколом огляду відеозаписів від 15.12.2021 року, а також самими відеозаписами із нагрудного відеореєстратора № 4 поліцейського, які містяться на DVD-R диску та оглянуті в судовому засіданні, з яких вбачається, що 20.10.2021 року у темну пору доби (21 год. 40 хв.) навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів, в напрямку від магазину «Чайка», поліцейський ОСОБА_20 . підбіг до ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які стоять поруч із ОСОБА_4 , який лежить на землі. Надалі ОСОБА_4 піднімається та йде у невідомому напрямку, а ОСОБА_9 шукає свій телефон. Крім того, свідок ОСОБА_19 (до одруження ОСОБА_18 повідомила про наявність у одного із чоловіків в руках сокири, а надалі поліцейський в кущах знайшов предмет схожий на сокиру. Крім того, вбачається, що свідок ОСОБА_13 в присутності ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та поліцейських телефонує до потерпілого ОСОБА_4 , який повідомляє що з ним усе добре і допомоги працівників поліції він не потребує. Надалі вказані відеозаписи із нагрудного відеореєстратора поліцейського, які містяться на DVD-R диску, визнані речовими доказами.
Із належним чином завіреної копії заяви ОСОБА_4 від 21.10.2021 року вбачається, що він просить не розглядати факт нанесення йому тілесних ушкоджень, оскільки жодної сили до нього не було застосовано і претензій він ні до кого не має, а факту крадіжки телефону він не бачив.
Із виписки карткового рахунку ОСОБА_11 вбачається, що 20.10.2021 року о 23 год. 25 хв. із карткового рахунку свідка ОСОБА_13 на картковий рахунок ОСОБА_11 перераховано кошти в сумі 9 493 грн. 78 коп.
Із належним чином завіреної копії заяви ОСОБА_11 від 20.10.2021 року вбачається, що він просить не розглядати заяву по факту крадіжки мобільного телефону.
Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що 24.07.2021 року близько 21 год. 30 хв., він, перебуваючи по АДРЕСА_6 , після вчинення опору інспектору СРПП ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_6 та капралу поліції, поліцейському СРПП ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_7 під час виконання ними службових обов'язків, усвідомлюючи, що працівники поліції, які були одягнені у формений одяг, виконують свої службові обов'язки, словесно висловив погрозу насильством інспектору СРПП ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_8 , намагаючись потрапити до автомобіля, чинячи опір капралу поліції, поліцейському СРПП ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_7 , спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді крововиливів по задній поверхні лівого плеча в нижній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Окрім того, потрапивши у салон службового автомобіля, намагався за елементи форменого одягу витягнути із салону службового автомобіля інспектора СРПП ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_6 , чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді садна на передній поверхні живота, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
В судовому засіданні ОСОБА_8 вказував, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнає та просить його виправдати за ч.2 ст.345 КК України по епізоду заподіяння 24.07.2021 року працівникам правоохоронного органу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
На підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, стороною обвинувачення, окрім досліджених доказів по епізоду опору 24.07.2021 року працівникам правоохоронного органу (ч.2 ст.342 КК України) надано наступні докази, які були безпосередньо досліджені судом.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду не зміг пояснити причини та час появи у нього легкого тілесного ушкодження у вигляді садна розміром 0,2 на 0,4 см, а також ствердно заявив, що ОСОБА_8 тілесних ушкоджень йому не наносив і не виключив можливості отримання цього садна до конфлікту з ОСОБА_8 .
Аналогічні покази в судовому засіданні були надані і потерпілим ОСОБА_7 , який щодо виявлених у нього легких тілесних ушкоджень у вигляді саден 5 на 4,2 см та 0,5 на 0,4 і 1,2 на 0,6 см, не зміг пояснити причини їх виникнення, але при цьому заперечив факт умисного їх спричинення ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 , у свою чергу, категорично заперечив факт умисного спричинення потерпілим будь-яких тілесних ушкоджень, і його покази об'єктивно підтверджуються наданими прокурором матеріалами відеофіксації цього інциденту, згідно яких не вбачається будь яких дій ОСОБА_8 про спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Крім того, сторона захисту стверджує, що органами досудового розслідування взагалі не взято до уваги можливість отримання потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень під час подолання активного опору з боку ОСОБА_11 , що у свою чергу не може не викликати обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_8 у заподіянні 24.07.2021 року працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень.
Крім того, стороною обвинувачення надано наступні висновки судово-медичних експертиз, а саме:
- висновок судово-медичної експертизи №55 від 26.07.2021 року, згідно якої у ОСОБА_7 виявлено легкі тілесні ушкодження, у вигляді крововиливів по задній поверхні лівого плеча в нижній третині.
- висновок додаткової судово-медичної експертизи №85 від 17.09.2021 року, згідно якої тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли утворитись під час подій, що зафіксовані на відеозапису із мобільного телефону свідка ОСОБА_14
- висновок судово-медичної експертизи №54 від 26.07.2021 року, згідно якої у ОСОБА_6 виявлено одне легке тілесне ушкодження, у вигляді садна на передній поверхні живота.
- висновок додаткової судово-медичної експертизи №84 від 17.09.2021 року, згідно якої тілесне ушкодження у ОСОБА_6 могло утворитись під час подій, що зафіксовані на відеозапису з мобільного телефону свідка ОСОБА_14 .
Однак, суд не бере до уваги висновок судово-медичної експертизи №55 від 26.07.2021 року, згідно якої у ОСОБА_7 виявлено легкі тілесні ушкодження, а також суд не бере до уваги висновок додаткової судово-медичної експертизи №85 від 17.09.2021 року, згідно якої тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли утворитись під час подій, що зафіксовані на відеозаписові із мобільного телефону свідка ОСОБА_14 , оскільки вони суперечать показам самого потерпілого ОСОБА_7 , який ствердно в судовому засіданні заявив, що будь-яких ударів ОСОБА_8 йому не наносив, а виявлені у нього тілесні ушкодження у виді подряпин є для нього незначними, і ким та коли вони заподіянні він сказати точно не може.
Також, суд не бере до уваги висновок судово-медичної експертизи №54 від 26.07.2021 року, згідно якої у ОСОБА_6 виявлено одне легке тілесне ушкодження, а також суд не бере до уваги висновок додаткової судово-медичної експертизи №84 від 17.09.2021 року, згідно якої тілесне ушкодження у ОСОБА_6 могло утворитись під час подій, що зафіксовані на відеозаписові з мобільного телефону свідка ОСОБА_14 , оскільки вони суперечать показам самого потерпілого ОСОБА_6 , який ствердно в судовому засіданні заявив, що будь-яких ударів ОСОБА_8 йому не наносив, а виявлене у нього тілесне ушкодження у виді подряпини є для нього незначним, і ким та коли воно заподіяне він сказати точно не може.
Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що він 20 жовтня 2021 року близько 23 години спільно з ОСОБА_9 , перебуваючи на тротуарній доріжці, яка розташована навпроти відділення банку АТ «Райффайзен банк Аваль», що по АДРЕСА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та можливі наслідки, умисно, групою осіб, нанесли близько десяти ударів ногами по тілу лежачого на землі ОСОБА_4 , при цьому ОСОБА_9 в свою чергу наніс також близько чотирьох ударів сокирою по тулубу ОСОБА_4 , яку попередньо взяв у багажному відділенні власного автомобіля марки «Mazda», моделі «6», д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, а саме тупу травму живота, травматичний розрив великого чепця, гематому брижі поперечно-обідкової кишки, внутрішньочеревну кровотечу (700 мл свіжої крові із згортками), гематому в ділянці середньо-лівого квадранта живота, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним перебігом, закінчуються чи можуть закінчитись смертю, лінійні переломи основної фаланги І пальця правої стопи в ділянці проксимального метадіафіза і тіла кістки без зміщення, які відноситься до категорії середньої степені тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, гематому в ділянці верхньої третини передньої поверхні правої плечової кістки, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_11 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.
В судовому засіданні ОСОБА_11 вказував, що свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнає та просить його виправдати за ч.2 ст.121 КК України по епізоду заподіяння 20.10.2021 року тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_4 .
На підтвердження винуватості ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, стороною обвинувачення надано докази, які були безпосередньо досліджені судом та зазначені у мотивувальній частині вироку по вказаному епізоду.
Такими доказами, які безпосередньо вказують на вину ОСОБА_11 за ч.2 ст.121 КК України, на думку обвинувачення, є покази потерпілого ОСОБА_4 . Однак, останній в судовому засіданні заперечив факт нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , при цьому вказав що лише одне тілесне ушкодження йому заподіяв обвинувачений ОСОБА_9 , вдаривши його один раз у живіт. Інші тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_4 отримав внаслідок падіння.
Крім того, доказами, які безпосередньо вказують на вину ОСОБА_11 за ч.2 ст.121 КК України, на думку обвинувачення, є покази свідка ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_19 (до одруження ОСОБА_19 що надані у судовому засіданні та під час проведення з ними слідчих експериментів, які детально викладені у мотивувальній частині вироку по вказаному епізоду.
Однак, суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_17 , які він дав у судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту, в частині механізму та кількості (в сукупності не менше 15 ударів) нанесених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_16 ударів, оскільки вони суперечать висновку судово-медичної експертизи, згідно якої виявлено лише три тілесних ушкодження, показам потерпілого ОСОБА_16 , згідно яких потерпілому завдано лише одне тілесне ушкодження, а інших два він отримав під час падіння, а також показам судово-медичного експерта ОСОБА_15 , згідно яких потерпілому завдано лише одне тяжке тілесне ушкодження, а інших два потерпілий міг отримати під час падіння.
Крім того, суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_19 (до одруження ОСОБА_19 , які вона дала у судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту, в частині механізму та кількості (в сукупності не менше 10 ударів) нанесених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_16 ударів, оскільки вони суперечать висновку судово-медичної експертизи, згідно якої виявлено лише три тілесних ушкодження, показам потерпілого ОСОБА_16 , згідно яких потерпілому завдано лише одне тілесне ушкодження, а інших два він отримав під час падіння, а також показам судово-медичного експерта ОСОБА_15 , згідно яких потерпілому завдано лише одне тяжке тілесне ушкодження, а інших два потерпілий міг отримати під час падіння.
Відповідно до ст.368 КПК України суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005, тягар доказування винуватості лежить на стороні обвинувачення.
У відповідності до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Згідно абзацу другого п.2 ч.4 ст.374 КПК України, якщо особі пред'явлено декілька обвинувачень і деякі з них не доведені, то у резолютивній частині вироку зазначається, за якими з них обвинувачений виправданий, а за якими - засуджений.
Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Оскільки, ОСОБА_8 не наносив будь-яких тілесних ушкоджень працівникам правоохоронного органу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, то в діях ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, а тому на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України його слід виправдати по вказаному епізоду.
Також, враховуючи, що ОСОБА_11 не наносив будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_16 , то в діях ОСОБА_11 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а тому на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України його слід виправдати по вказаному епізоду.
У зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, із обвинувачення ОСОБА_9 слід виключити кваліфікуючу ознаку як вчинення кримінального правопорушення групою осіб, а дії самого обвинуваченого ОСОБА_9 слід перекваліфікувати із ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що він крім заподіяння 20 жовтня 2021 року потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, ще також заподіяв потерпілому ОСОБА_4 лінійні переломи основної фаланги І пальця правої стопи в ділянці проксимального метадіафіза і тіла кістки без зміщення, які відноситься до категорії середньої степені тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, крім того гематому в ділянці верхньої третини передньої поверхні правої плечової кістки, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Однак, в ході судового розгляду встановлено, що лінійний перелом основної фаланги І пальця правої стопи, тобто тілесне ушкодження середньої степені тяжкості, та гематома в ділянці верхньої третини передньої поверхні правої плечової кістки, тобто легке тілесне ушкодження, потерпілий ОСОБА_4 отримав внаслідок удару об бордюр та падіння на тротуарну доріжку. Самостійне отримання потерпілим ОСОБА_4 вказаних тілесних ушкоджень підтверджується як показами самого потерпілого, так і показами судово-медичного експерта ОСОБА_15 , згідно яких потерпілому завдано лише одне тяжке тілесне ушкодження, а інших два, тобто тілесне ушкодження середньої степені тяжкості та легке тілесне ушкодження, потерпілий міг отримати під час падіння.
У зв'язку із цим, слід виключити із обвинувачення ОСОБА_9 заподіяння потерпілому ОСОБА_4 лінійного перелому основної фаланги І пальця правої стопи в ділянці проксимального метадіафіза і тіла кістки без зміщення, які відноситься до категорії середньої степені тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а також заподіяння гематоми в ділянці верхньої третини передньої поверхні правої плечової кістки, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Також, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 по епізоду опору 24.07.2021 року працівникам правоохоронного органу, доведена, а його дії за ч.2 ст.342 КК України кваліфіковано вірно, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Крім того, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 по епізоду опору 24.07.2021 року працівникам правоохоронного органу, доведена, а його дії за ч.2 ст.342 КК України кваліфіковано вірно, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання судом враховуються визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є депутатом Старокостянтинівської міської ради 8-го скликання, за місцем роботи характеризується позитивно, а також те, що згідно досудової доповіді його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді штрафу. Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження скоєння ним нових злочинів.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_11 виду та міри покарання, судом враховуються визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є підприємцем та волонтером, неодноразово заохочувався та нагороджувався за волонтерську діяльність, за місцем проживання характеризується позитивно, а також те, що згідно досудової доповіді його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , судом не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_11 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді штрафу. Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_11 та попередження скоєння ним нових злочинів.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_9 виду та міри покарання судом враховуються визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, що він має на утриманні одну неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , судом не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, думку потерпілого ОСОБА_4 , який просить обвинуваченого суворо не карати, суд вважає, що виправлення ОСОБА_9 можливе без ізоляції його від суспільства із застосуванням положень ст.75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробовуванням та встановленням іспитового строку. Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_9 та попередження скоєння ним нових злочинів.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди слід залишити без розгляду на підставі поданої 10.08.2022 року заяви ОСОБА_6 .
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди слід залишити без розгляду на підставі поданої 10.08.2022 року заяви ОСОБА_7 .
Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави.
Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
За ч.2 ст.345 КК України ОСОБА_8 визнати невинуватим та виправдати у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 , до набрання вироком законної сили, залишити попередню - домашній арешт.
Визнати ОСОБА_11 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
За ч.2 ст.121 КК України ОСОБА_11 визнати невинуватим та виправдати у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 , до набрання вироком законної сили, залишити попередню - домашній арешт.
Визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 , до набрання вироком законної сили, залишити попередню - домашній арешт.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 та ОСОБА_22 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ОСОБА_22 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Речові докази:
- історія хвороби та рентгенівські знімки потерпілого ОСОБА_4 ; DVD-R диск із відеозаписами від 20.10.2021 року із магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_9 ; CD-R диск із відеозаписом з реєстратора службового автомобіля поліції за 20.10.2021 року; DVD-R диск із відеозаписами із нагрудного відеореєстратора № 4 поліцейського, за 20.10.2021 рок; DVD-R диск із відеозаписами із нагрудного відеореєстратора поліцейського за 24.07.2021 року; CD-R диск із відеозаписами із мобільного телефону свідка ОСОБА_14 за 24.07.2021 року, - залишити при матеріалах справи;
- сокиру-колун, яка зберігається в кімнаті речових доказів ВП №1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області, - знищити, знявши арешт накладений ухвалою слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22.10.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 1 029 грн. 72 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: