Справа № 673/14/24
Провадження № 2-з/673/5/24
23 травня 2024 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ставнічук Р.М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
встановив:
У травні 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_2 із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт та заборонити відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами 6820588800:04:070:0023, 6820588800:04:070:0022, 6820588800:04:068:0013, 6820588800:03:002:0081, 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_3 , а також 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає про те, що предметом позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_2 є стягнення із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 боргу за договором позики в загальному розмірі 40330 доларів США (1514391,00 грн.)
Враховуючи обставини справи, предмет спору, характер спірних відносин, а також те, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, з метою створення реальної можливості захистити свої права, просить застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження вказаного нерухомого майна
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що така підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» містить роз'яснення про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
В провадженні Деражнянського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в загальному розмірі 40330 доларів США.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача вказував, що відповідачі жодних заходів щодо повернення боргу не вживають, борг не визнають, при цьому у їх власності перебуває нерухоме майно, частину якого під час розгляду вказаної справи, відповідач ОСОБА_4 відчужила. З огляду на викладене вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому призведе до утруднення виконання рішення суду по даній справі.
Вирішуючи доводи вказаної заяви, суд враховує наступне.
Так, судом встановлено, що відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить по 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 16.12.2002 року, що підтверджується інформаційною довідкою від 06.05.2024 року.
Ринкова вартість подібного нерухомого майна у зазначеній місцевості становить в середньому 8700 доларів США.
Зважаючи на співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд вважає обгрунтованою заяву в частині накладення арешту на належні відповідачам частки у праві власності на означену квартиру.
При цьому, суд не вбачає підстав для накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6820588800:04:070:0023, 6820588800:04:070:0022, 6820588800:04:068:0013, 6820588800:03:002:0081, оскільки стороною позивача не доведено належними доказами їх належність відповідачу ОСОБА_3 . Разом з тим, згідно наданих суду Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки від 10.11.2009р. та свідоцтва про право власності №4653014 від 10.06.2013 року ОСОБА_3 являється власником земельних ділянок із кадастровими номерами 6821588800:04:070:0023, 6821588800:04:070:0022, 6821588800:04:068:0013, які розташовані на території Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та земельної ділянки з кадастровим номером 6821588800:03:002:0081, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Також, на думку суду необґрунтованими є вимоги заяви про накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_2 , який згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.10.2009 року належить відповідачу ОСОБА_3 , оскільки вартість означеного нерухомого майна станом на час розгляду такої заяви не підтверджена належними доказами, що обмежує суд у можливості оцінити співмірність заявлених заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 подану в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову частково задоволити.
Накласти арешт та заборонити відчуження:
- 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Виконання даної ухвали покласти на Летичівський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) (32200, Хмельницька область, вул. Савіцького Юрія, 14, смт Летичів Хмельницький район Хмельницька область).
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати учасникам справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала складена 23 травня 2024 року.
Суддя: Т. В. Ягодіна