ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"27" травня 2024 р. Справа № 903/100/24
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Павлюк І.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу Волинського апеляційного суду на рішення Господарського суду Волинської області від 15.04.2024 у справі №903/100/24 (ухвалене суддею Якушевою І.О., повний текст складений 22.04.2024)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз Збут”
до Волинського апеляційного суду
про стягнення 15 512,60 грн,
Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.04.2024 у справі №903/100/24 позов задоволений.
Стягнуто з Волинського апеляційного суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" 15 512 грн 60 коп. вартості безпідставно набутого майна, 3028 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Волинський апеляційний суд звернувся до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/100/24 від 15.04.20224 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відстрочити сплату Волинським апеляційним судом судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
21.05.2024 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №903/100/23.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 15.04.2024 у справі №903/100/24 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 3633,60 грн (3028,00 грн (мінімальна ставка з огляду на ціну позову) *150% * 0,8).
Однак до апеляційної скарги скаржника не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Волинський апеляційний суд є державною неприбутковою установою, що здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Так, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору: (1) за клопотанням окремих категорій фізичних осіб, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Утім скаржник не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а тому доводи про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору судом відхиляються.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи, що передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умови відсутні, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Волинського апеляційного суду про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
2. Апеляційну скаргу Волинського апеляційного суду на рішення Господарського суду Волинської області від 15.04.2024 у справі №903/100/24 залишити без руху.
3. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
4. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Павлюк І.Ю.