вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" квітня 2024 р. Справа№ 910/15448/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін
від позивача: Накоп'юк Я.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
від відповідача: Тригуб О.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024
у справі № 910/15448/23 (суддя Лиськов О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард»
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 30.11.2022 Залізницею направлено Перелік № 20221129, проаналізувавши який, виявлено, що Залізницею на підставі Відомості № 21110066 нараховано та списано з особового рахунку Товариства плату за користування вагонами №№ 95322939, 95335584 у розмірі 15 493,44 грн з ПДВ.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд посилається на те, що наведені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору наступне твердження позивача: Плата за користування вагонами за час затримки вагонів нараховується лише у тому випадку, якщо затримані вагони подані за заявкою (на замовлення) Товариства. Ні Правила користування вагонами і контейнерами, ні Договір, не містить положень, у яких пов'язується нарахування плати за користування вагонами із замовленням вагонів. Таким чином не відповідає дійсності висновок ТОВ «Грейнсвард» про те, що у Залізниці були відсутні підстави для нарахування Товариству плати за користування, а отже і списання цих коштів з особового рахунку, то останні вважаються набутими Залізницею без достатньої правової підстави. Суд першої інстанції зазначає, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів. Суд дійшов висновку, що позивач не довів, що у Залізниці були відсутні підстави для нарахування Товариству плати за користування, а також факту безпідставного списання відповідачем грошових коштів з особового рахунку у розмірі 15 493,44 грн, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23 скасувати, ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити повністю; судові витрати покласти на відповідача; розгляд справи здійснювати з викликом учасників справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що залізниця зобов'язана подавати під навантаження вагони у кількості, яка відповідає заявленому плану на перевезення. Подача вагонів понад заявлений план здійснюється виключно за згодою відправника. Оскільки будь-якої згоди на подання під навантаження вагонів у кількості більшій, ніж заявлено у плані на перевезення, Товариством не подано, то залізниця не вправі нараховувати плату за користування такими вагонами.
Скаржник зауважує, що залізницею Пам'ятки про подавання/забирання вагонів № 95322939, 95335584 на адвокатський запит не надано, до матеріалів справи не долучено. Відсутність вказаних Пам'яток свідчить про відсутність факту передачі вагонів вантажовласнику. При цьому, Акти загальної форми ГУ-23 № 1008 та № 1018, на підставі яких здійснено нарахування Товариству плати за користування, у назві містять словосполучення «на віднесення на відповідальність вантажовласника», а в описі обставин - «затримка вагонів на станції в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта». Зауважує на тому, що оскільки Товариством замовлено всього 28 вагонів, то 29-й та 30-й вагони і не могли бути поданими під вантажні операції.
Відповідач стверджує, що у Залізниці відсутні правові підстави для нарахування Товариству плати у розмірі 15 493,44 грн за користування вагонами №№ 95322939, 95335584, які прибули на станцію Денисів-Купчинці Львівської залізниці без заявки Товариства, під навантаження Товариству не подавались і були забрані Залізницею в односторонньому порядку. У протилежному випадку Залізниця фактично наділяється правом нараховувати плату за послуги, які Товариством не замовлялись, що є неприпустимим та грубим порушенням діючого законодавства.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
13.03.2024 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 року по справі №910/15448/23 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» без задоволення.
Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що аргументуючи свої вимоги, позивач вказує, що залізниця зобов'язана подавати під навантаження вагони у кількості, яка відповідає заявленому плану на перевезення. Подача вагонів понад заявлений план здійснюється виключно за згодою відправника. Оскільки будь-якої згоди на подання під навантаження вагонів у кількості більшій, ніж заявлено у плані на перевезення, Товариством не подано, то залізниця не вправі нараховувати плату за користування такими вагонами.
Відповідач вказує, що наведені твердження не відповідають вимогам чинного законодавства та умовам Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі за текстом - Договір) Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами залізниці вноситься плата, порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення від зазначеної плати встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами (далі за текстом - Правила), затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113, зареєстрованим у Мінюсті України 15.03.1999 за №165/3458 (з наступними змінами і доповненнями). Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами наведені у ст.121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил є вичерпними. В роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» зазначено, що плата за користування вагонами не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Відповідач стверджує, що керуючись умовами договору ТОВ «Грейнсвард» зобов'язане сплатити залізниці плату за користування спірними вагонами у розмірі 15 493,44 грн в т.ч. ПДВ (без ПДВ 12 911,20 грн ). Пунктом 3.4.3 Договору визначено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної пунктом 3.4 Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початок затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Також у відзиві зазначено, що відповідно до Пункту 2.2.3 надано Замовнику право відмовитися від прийняття порожніх власних вагонів, якщо виключається можливість використання Замовником вагонів під перевезення внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та / або наданих без заявки Замовника. Позивач не відмовився від спірних вагонів, які прийняті ним та перебували у його розпорядженні з 00:10 19.11.2022 до 07:30 21.11.2022. Оскільки мають місце непоодинокі випадки відмови Замовників від наданих залізницею вагонів через їх комерційну непридатність, з метою повного і своєчасного виконання плану навантаження позивачу надано в розпорядження три вагони №№95917126, 95335584, 95322939, що засвідчено актом загальної форми №1008. В подальшому вагон №95917126 - був завантажений та відправлений ТОВ «Грейнсвард» на виконання додаткового плану (накладна №36283950). Так як не було потреби у заміні інших вагонів, після виконання додаткового плану вагони №№95335584, 95322939 забрані залізницею.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/15448/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024, у зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, який входить до складу колегії суду і не є суддею-доповідачем у справі, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024, справу № 910/15448/23 передано колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23. Призначено справу № 910/15448/23 до розгляду у судовому засіданні 26.03.2024.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» звернулося із клопотанням, про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, судові засідання призначено в режимі відео конференції.
У судовому засіданні 26.03.2024 колегія суддів заслухала пояснення сторін по суті спору та оголосила перерву до 23.04.2024 в режимі відео конференції.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/15448/23 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 23.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23 скасувати, ухвалити нове, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» задовольнити повністю. Судові витрати покласти на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Представник відповідача у судовому засіданні 23.04.2024 просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 року по справі №910/15448/23 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, 06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСНВАРД» (далі також Позивач або Товариство) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі також Відповідач або Залізниця) укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001 (далі - Договір) шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується Повідомленням про укладення Договору.
Згідно з п. 1.1 предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 1.5 Договір є публічним, за яким Залізниця бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.6 Договору).
31.10.2022 Залізницею оприлюднено нову редакцію Договору, яка введена в дію з 06.11.2022.
Відповідно до п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Залізниці.
Пунктом 8.8 Договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.
Також згідно з п. 9.4 Договору зміни (доповнення) до Договору Залізниця здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті://uz-cargo.com/ з накладенням КЕП.
Зміни до Договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.
Пунктом 9.6 Договору сторони погодили, що умови Договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між Сторонами. У випадку наявності суперечностей між Договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови встановлені Договором.
У силу приписів п. 12.1 Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Залізницею в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору.
Водночас, згідно п. 13 Договору невід'ємною частиною Договору є додатки, зокрема, Додаток 1-2 «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів».
Відповідно до п. 1.4 Договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Згідно з п. 4.1 Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» AT «Укрзалізниця».
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розд. 15 Договору.
На виконання п. 2.3.3 Договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Товариства відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531.
Згідно з п. 2.3.4 Договору Залізниця зобов'язана вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу та надавати Товариство відповідні розрахункові документи в електронній формі.
Відповідно до п. 4.5 Договору щодобово, упродовж періоду виконання Договору, Залізниця надає Товариству переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Позивачем на виконання Договору за звітну добу.
14.11.2022 у порядку, визначеному Договором та Правилами планування перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, Товариством подано замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 - Додатковий план № 15055 на перевезення зерна кукурудзи у кількості 28 вагонів зі станції Денисів-Купчинці Львівської залізниці.
На станцію Денисів-Купчинці Львівської залізниці у забезпечення заявки Товариства на навантаження прибували вагони.
Водночас вагони №№ 95917126, 95335584, 95322939 згідно Акта загальної форми ГУ-23 у зв'язку із очікуванням звільнення вантажного фронту починаючи з 00:10 год. - 19.11.2022 затримано на станції.
Надалі вагони №№ 95322939, 95335584 о 07:30 год. 21.11.2022 забрано Залізницею та складено Акт загальної форми ГУ-23 № 1018.
Позивач вказує, що вказані 2 вагони під навантаження не подавались, а забирання здійснено Залізницею в односторонньому порядку, тобто без відмови Товариства від вагонів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 30.11.2022 Залізницею направлено Перелік № 20221129, проаналізувавши який, виявлено, що Залізницею на підставі Відомості № 21110066 нараховано та списано з особового рахунку Товариства плату за користування вагонами №№ 95322939, 95335584 у розмірі 15 493,44 грн з ПДВ.
На адресу Залізниці направлено Адвокатський запит вих. № А-120/23 щодо надання офіційної інформації щодо підстав нарахування Товариству плати за користування вагонами №№ 95322939, 95335584 згідно Відомості форми ГУ-46 № 21110066.
Також як зазначає позивач, на адресу Залізниці направлено Адвокатський запит № А-124/23 з повторного вимогою надання копій Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 та офіційної інформації про підстави та причини неподання Товариству вагонів №№ 95322939, 95335584 під навантаження, та про наступне їх використання, а також належним чином засвідчені копії документів на підтвердження цього.
Листом від 15.09.2023 № М-01/78/ надано копії Додаткового плану № 15055 та Пам'ятки про подавання вагонів № 406, яка не містить інформації про спірні вагони, а також повідомлено зокрема, мовою тексту:
«На станцію Денисів-Купчинці Львівської залізниці 18.11.2022 о 23:33 год. для вантажоодержувача ТОВ «Грейнсвард» прибули порожні вагони № 95322939, 95335584 на забезпечення плану навантаження № 15055 на листопад 2022 року.
Черговість подачі вагонів під навантаження визначає власник під'їзної колії та представник вантажовідправника ТОВ «Грейнсвард». Листи чи інша інформація щодо відмови від затриманих вагонів власником під'їзної колії та вантажовідправником ТОВ «Грейнсвард» на станцію Денисів-Купчинці не надавались. Акт загальної форми від 21.11.2022 № 1018 на закінчення затримки вагонів № 95322939, 95335584 оформлено залізницею після виконання плану навантаження підприємством ТОВ «Грейнсвард» на листопад 2022 та по причині відсутності інших планів по станції Денисів-Купчинці у даного підприємства.»
Таким чином, на переконання позивача на адресу Товариства для навантаження згідно заявленого плану Залізницею подано вагонів більше необхідного, а тому вагони №№ 95322939, 95335584 вважаються такими, що подані без заявки, що і стало причиною для звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши її за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Положеннями частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, унормовано, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту залізниць України).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту залізниць України).
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України вантаж, матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Згідно зі статтею 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно із додатковим планом № 15055 на листопад 2022 ТОВ «Грейнсвард» замовило 28 вагонів для навантаження зерна кукурудзи на станції Денисів-Купчинці. Для забезпечення вказаного плану прибули вагони, в тому числі №№95917126, 95335584, 95322939. Оскільки по станції Денисів-Купчинці Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» не має власної під'їзної колії, подача вагонів для навантаження здійснювалася на під'їзну колію ТОВ «Галицька зернова компанія» згідно з поданою Письмовою угодою №14 від 30.03.2022, погодженою із користувачем під'їзної колії та залізницею. На підставі даної письмової угоди розрахунки за подачу- забирання вагонів, маневрову роботу, користування вагонами повинні проводитися між Залізницею і Користувачем у відповідності до умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №Л/ДН-2/19/357/М/п від 01.07.2019. укладеного між залізницею та ТОВ «Галицька зернова компанія».
В тексті вказаної Письмової угоди зазначено, що «З умовами договору №Л/ДН- 2/19/357/М/п від 01.07.2019 ознайомлений та зобов'язуюсь їх виконувати».
Відповідно до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №Л/ДН- 2/19/357/М/п від 01.07.2019 вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій станції по вказівці чергового по станції, здавання вагонів проводиться: на одній із колій станції по вказівці чергового по станції, подальший рух вагонів виконується локомотивом користувача колії.
Відповідно до п.8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. 19.11.2022 00:10 на станції Денисів-Купчинці в очікуванні подачі під вантажні операції (звільнення вантажного фронту) з вини ТОВ «Грейнсвард» затримано вагони №№95917126, 95335584, 95322939. Вказана обставина зафіксована актом загальної форми №1008 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «Грейнсвард» від 19.11.2022., який підписаний повноважним представником - Присяжненко І. Причому черговість подачі вагонів під навантаження визначає власник під'їзної колії, локомотивом якого подаються вагони, та представник ТОВ «Грейнсвард».
Один із вказаних вагонів №95917126 перебував на місцях загального користування до 08:05 20.11.2022 (акт загальної форми №1016 від 20.11.2022), поданий на під'їзну колію згідно з пам'яткою №407 та завантажений. Відмова від затриманих вагонів №№95335584, 95322939 не надавалася, тому у залізниці не було жодних підстав зняти із відповідальності ТОВ «Грейнсвард» затримані вагони.
21.11.2018 після виконання плану навантаження ТОВ «Грейнсвард» на листопад 2022 та по причині відсутності інших планів по станції Денисів-Купчинці у даного товариства, за згодою повноважного представника вантажовласника складено акт загальної форми №1018 від 21.11.2022 про закінчення затримки вагонів №№95335584. 95322939 21.11.2022 07:30. Вказаний акт підписаний повноважним представником вантажовласника без зауважень та заперечень.
Відповідно до пункту 3.4 Договору Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування: переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника).
Розмір плати за користування вагонами перевізника встановлюється пунктом 3.4.2 Договору за формулою:
Пвик=(Спл/24) х tгод х kм, де
Пвик - плата за користування власними вагонами Перевізника відповідного типу вагонів;
Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн.. / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору (станом на 11-12.10.2021 року для зерновозів - 1200грн.):
24 - кількість годин у добі;
tгод - кількість годин користування вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;
kм - коригуючий коефіцієнт, шо застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда.
Власні вагони Перевізника №№95322939. 95335584 перебували в користуванні Замовника протягом 55 годин 20 хвилин. Відтак, керуючись умовами договору ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» зобов'язаний сплатити залізниці плату за користування спірними вагонами у розмірі 15493,44грн. в т.ч. ПДВ (без ПДВ 12911,20грн.).
Пунктом 3.4.3 Договору визначено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної пунктом 3.4 Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початок затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках вказаних у п. 3.4 Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Згідно з п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113, зареєстрованим у Мінюсті України 15.09.1999 за №165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Позивач вказує про те, що на адресу Товариства для навантаження згідно заявленого плану Залізницею подано більше вагонів необхідного, а тому вагони №№95335584, 95322939 вважаються такими, що подані без заявки.
Пунктом 2.2.3 надано Замовнику право відмовитися від прийняття порожніх власних вагонів, якщо виключається можливість використання Замовником вагонів під перевезення внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та / або наданих без заявки Замовника.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не відмовився від спірних вагонів, які були в його розпорядженні з 00:10 19.11.2022 до 07:30 21.11.2022.
З метою повного і своєчасного виконання плану навантаження позивачу надано в розпорядження три вагони №№95917126, 95335584, 95322939, що засвідчено актом загальної форми №1008, і в подальшому вагон №95917126 - був завантажений та відправлений ТОВ «Грейнсвард» на виконання додаткового плану (накладна №36283950). Так як не було потреби у заміні інших вагонів, після виконання додаткового плану вагони №№ 95335584, 95322939 забрані залізницею.
Пунктом 4 Правил користування вагонами передбачено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів і контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюється начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Плата за користування вагонами №№ 95335584, 95322939 включена до відомості плати за користування вагонами №2111006, яка відповідно до умов Договору в електронному вигляді надіслана на підпис Замовнику. ТОВ «Грейнсвард» ініціював складання паперової Відомості.
Згідно із пунктом 2.1.7 Договору одним із Замовник зобов'язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами, тощо. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої вимоги. Однак в порушення умов Договору у встановлені строки не з'явився на станцію Денисів- Купчинці для підписання паперової форми відомості, про що складено Акт загальної форми №1025 від 29.11.2022.
29.11.2022 станцією Денисів-Купчинці списані кошти з особового рахунку по відомості плати за користування вагонами № 21110066.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що ні Правила користування вагонами і контейнерами, ні Договір не містить положень, у яких пов'язується нарахування плати за користування вагонами із замовленням вагонів.
Відповідно до пункту 3.4 Договору Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування вагонами Перевізника переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника. Пунктом 2.1.10 Договору визначено, що у разі відмови від вагонів плата за користування нараховується до моменту відмови.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням п. 3.4 договору, оцінює критично висновок позивача про те, що у Залізниці були відсутні підстави для нарахування Товариству плати за користування, а отже і списання цих коштів з особового рахунку, у зв'язку із чим можна вважати такі кошти набутими Залізницею без достатньої правової підстави.
Крім того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що позивачем не доведено того, що у Залізниці були відсутні підстави для нарахування Товариству плати за користування, а також факту безпідставного списання відповідачем грошових коштів з особового рахунку у розмірі 15 493,44 грн, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23 - без задоволення.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/15448/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/15448/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених с. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 27.05.2024, зокрема, у зв'язку із перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці з 13.05.2024 по 24.05.2024 у відпустці.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич