вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" квітня 2024 р. Справа№ 911/2948/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Мясков О.Є. (в залі суду);
від відповідача: Буй Б.В. (поза межами приміщення суду);
при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023, повний текст рішення складено 29.12.2023
у справі № 911/2948/23 (суддя Конюх О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП»
про стягнення 268 052,40 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ (далі по тексту ТОВ «Оператор ГТС») 25.09.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих-23-12793 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП», с. Віта-Поштова Київської області (далі по тексту - ТОВ «Газойлтехнопайп») в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 268 052,40 грн. з яких:
- 192 762,34 грн пені 0,1% в день (за сукупний період 16.07.2021 - 11.03.2022);
- 75 290,06 грн. штрафу 7%,
нарахованих за порушення строків виконання робіт за договором №2009000111 від 18.09.2020 «Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Левада», а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4 020,79 грн.
Позов обґрунтований тим, що за результатами процедури публічної закупівлі 18.09.2020 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір про надання послуг: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС «Левада»). Загальна вартість робіт за договором становила 13 123 380,59 грн. Виконання робіт було передбачено відповідно до графіку, а саме виконання будівельно-монтажних та електромонтажних робіт 300 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 15.07.2021, пусконалагоджувальних робіт - 360 календарних днів, тобто до 13.09.2021.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 7 566,13 грн пені, 4 903,97 грн штрафу, 2 684,00 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що виходячи із затвердженого сторонами Графіку виконання робіт, І етап (розробка та погодження робочої документації) мав бути завершений до 16.01.2021, ІІ етап (виготовлення основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи) - до 15.07.2021, ІІІ етап (пусконалагоджувальні роботи, випробування, оцінка відповідності технічному регламенту та передача до експлуатації ) до 13.09.2021 включно. Враховуючи зміст вказаного Акту, відсутність претензій щодо якості та обсягу робіт, враховуючи зміст ст. 845 ЦК України (ощадливість підрядника) а також те, що заявляючи про невиконання відповідачем робіт за договором позивач не вказує, які саме роботи не були виконані, а лише арифметично визначає різницю між ціною договору та ціною підписаних Актів, суд робить висновок про те, що 1) невиконання відповідачем робіт за Договором вартістю 1 005 515,60 грн позивачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами; відтак матеріалами справи не підтверджується і його право на застосування до відповідача штрафних санкцій за їх прострочення відповідно до пункту 10.2 Договору; 2) віднесення прийнятих за Актами №6 та №7 за грудень 2021 року робіт саме до ІІ етапу згідно Графіку виконання робіт позивачем також не доведено належними, достовірними та достатніми доказами, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати роботи, прийняті за Актами №6 та №7, простроченими саме з 16.07.2021. Разом із тим, суд погоджується з тим, що роботи, прийняті за Актами №6 та №7 за грудень 2021 року, виконані із простроченням строку виконання робіт за договором (360 календарних днів з дати підписання договору згідно Додатку №3 (Графіку виконання робіт), відтак, у позивача наявні підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій за їх прострочення, передбачених пунктом 10.2 Договору, з дати прострочення 14.09.2021 і до переддня фактичного підписання Актів, тобто до 30.12.2021. Суд, здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення пені та штрафу, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, встановив, що належні до стягнення з відповідача пеня становить 7 566,13 грн, штраф становить 4 903,97 грн, у зв'язку з чим вказані вимоги мають бути задоволені частково. Відповідач не навів фактів, які б могли бути оцінені судом як виключні, незалежні від волі відповідача важкі обставини, які об'єктивно перешкодили йому належним чином виконати взяті на себе зобов'язання за договором. У матеріалах справи також відсутні докази, що підтверджували б існування таких обставин, та/або докази вжиття відповідачем заходів для недопущення порушень. З огляду на викладене, підстави для зменшення пені та штрафу у даному випадку відсутні. За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» частково та ухвалює рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» 7 566,13 грн пені та 4 903,87 грн штрафу.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справ № 911/2948/23; задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 в частині відмови у задоволенні позову на загальну суму 255 582,30 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким закрити провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення пені та штрафу у розмірі 251 378,90 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» пені та штрафу у розмірі 4 203,40 грн задовольнити; судові витрати покласти на відповідача.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник не погоджується із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму, вважає що в частині стягнення пені та штраф у розмірі 251 378,90 грн. необхідно було закрити провадження у справі оскільки в цій частині відсутній предмет спору про що Сторонам стало відомо лише після відкриття провадження у справі № 911/2948/23, а щодо решти позовних вимог, то на думку Апелянта, Суд першої інстанції не дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку в частині визначення періоду прострочення виконання робіт, з огляду на наступне.
Станом на день звернення Позивача до Суду із даним позовом - 15.09.2023, сума не виконаних Відповідачем робіт складала 1 005 515,60 грн, а тому пеня та штраф у цій частині були нараховані у розмірі 251 378,90 грн. 15.11.2023, тобто після відкриття провадження у даній справі, між Золотоніським ЛВУМГ та ТОВ «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» складено Акт про завершення робіт, згідно з яким роботи по Договору від 18.09.2020 № 2009000111 виконано у повному обсязі. Оскільки даний Акт був складений вже після відкриття провадження у справі, при зверненні до Суду із даним позовом Позивачу не було відомо про цей Акт. Отже, згідно вказаного Акту, Сторони дійшли згоди, що залишок невиконаних робіт по Договору від 18.09.2020 № 2009000111 у розмірі 1 005 515,60 грн на який нараховано пеню та штраф у розмірі 251 378,90 грн відсутній. Тому, у вказаних письмових поясненнях, Позивач посилаючись на приписи статті 231 ГК України зазначив, що у даній справі в частині стягнення пені та штрафу нарахованих на залишок невиконаних робіт, у загальному розмірі 251 378,90 грн відсутній спір.
На думку скаржника, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки зазначеним вище обставинам, з огляду на що не врахував, що договір між Позивачем і Відповідачем передбачав декілька етапів виконання, кожний з який має чіткий строк виконання, недотримання яких є підставою для застосування штрафних санкцій у вигляді пені.
Скаржник зазначає, що як вбачається із Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 за грудень 2021 року, у рядку 1 «Всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ» вказано суму 70 056,74 грн., що відповідає сумі вартості робіт Актів № 6 та № 7 від 31.12.2021. Дана Довідка КБ-3 також підписана та скріплена печаткою ТОВ «Газойлтехнопайп». Тому, з огляду на вказане, а також враховуючи Графік виконання робіт, вказані вище роботи відносяться до Етапу № 2, строк виконання яких був 300 календарних днів з моменту підписання договору та становив до 15.07.2021 (включно). Аналогічні висновки викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі № 911/2478/22. Отже, періодом прострочення виконання вказаних робіт є з 16.07.2021 по 30.12.2021. Однак, Суд першої інстанції не надав оцінку зазначеним вище документам та дійшов помилкового висновку про порушення строків виконання робіт з 14.09.2021 по 30.12.2021. З огляду на наведене, на переконання ТОВ «Оператор ГТС України» вказані висновки Суду першої інстанції є такими, що прийняті при неповному з'ясуванні обставин справи та умов Договору.
Скаржник вказує на те, що між сторонами було обумовлено та досягнуто згоди щодо нарахування пені та її розміру, а тому із урахуванням Письмових пояснень від 15.12.2023 позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання робіт становлять 16 673,50 грн, та відповідають як вимогам діючого законодавства, так і умовам погодженого між сторонами Договору.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що наявні у матеріалах справи акти підтверджують факт виконання усіх без винятку робіт ще в грудні 2021 року. В подальшому сторонами укладено (підписано) Акт про завершення робіт від 15.11.2023 до договору до Договору № 2009000111 від 18.09.2021. В пункті 2 Акту зазначено, що Підрядник виконав роботи згідно Договору в повному обсязі на суму 12 117 865,00 гривень згідно актів виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, при цьому, сума виконаних робіт за актами КБ-2в, які знаходяться в матеріалах справи повністю збігається з сумою зазначеною в акті про завершення робіт від 15.11.2023.
Відповідач вказує на те, що враховуючи повне виконання робіт за договором ще в грудні 2021 року, що підтверджується відповідними актами, а також актом від 15.11.2023 року - спір щодо невиконаних робіт на суму 1 005 515,60 гривень був відсутній до порушення провадження по справі. Через це в Позивача не було жодних правових підстав для нарахування на зазначену суму пені та штрафу. Відповідач зазначив про те, що Позивач стверджує, що предметом спору є стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання робіт за Актом № 6 від 31.12.2021 та за Актом № 7 від 31.12.2021. Однак, звертаючись з позовом Позивач просив стягнути пеню та штраф не лише за несвоєчасно виконані роботи за Актом № 6 та Актом № 7, але й за ті роботи, які на думку Позивача взагалі не були виконані. Тобто, предметом позову було не лише стягнення пені та штрафу за несвоєчасно виконані роботи за Актом № 6 та Актом № 7, але й стягнення пені та штрафу за невиконані роботи на суму 1 005 515,60 гривень. Від так, якщо Позивач змінив предмет позову, то це мало бути оформлено відповідним процесуальним документом, який відсутній в матеріалах справи. Тому, суд першої інстанції правомірно розглядав позовні вимоги, які були викладені Позивачем в позовній заяві, та не вправі був закривати провадження в частині позовних вимог, оскільки такі не були окремо заявлені Позивачем. Крім цього, Позивач не звертався з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Таким чином, суд першої інстанції відмовляючи Позивачу в задоволенні частини позовних вимог про стягнення пені та штрафу не допустив жодного порушення норм процесуального права.
На думку відповідача, судом встановлено, що матеріали справи, в тому числі вищезазначені Договір з додатками та додатковими угодами не містять конкретизації вартості кожного етапу робіт, а також інформацію про те, які саме роботи згідно з договірною ціною належать до кожного з етапів. Також судом першої інстанції вірно встановлено, що Позивачем при нараховані штрафних санкцій на суму Актів виконаних робіт, не конкретизовано, які саме роботи у спірних Актах він відносить до того чи іншого етапу та з яких підстав.
Також на думку відповідача, позивачем не доведено належність актів приймання виконаних будівельних робіт № 6 та № 7 від 31.12.2021 до Етапу № 2 Графіку виконання робіт за Договором.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач звернув увагу на те, що - в пункті 10.2 спірного договору відсутня вказівка про те, що пеня стягується за невиконання окремих етапів робіт. "Несвоєчасно виконані роботи" не є тотожним поняттям до "окремі етапи робіт". З аналізу цього пункту договору вбачається, що погоджені сторонами умови в частині відповідальності Відповідача за порушення строків виконання робіт не передбачають можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконаних робіт, оскільки в ньому відсутня пряма вказівка на таке; відповідно до умов спірного договору кінцевим строком виконання повного комплексу будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт на ГРС «Левада» та їх здача в експлуатацію є 13.09.2021, та відповідно лише з 14.09.2021 в позивача виникло право на нарахування та стягнення неустойки, а не з 16.07.2021, як заявлено Позивачем.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/2948/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ходаківська І.П., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23. Призначено справу № 911/2948/23 до розгляду у судовому засіданні 27.02.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 27.02.2024 оголошено перерву до 13.03.2024 о 13:50 в режимі відеоконференції.
У зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В., на лікарняному, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 13.03.2024 о 13 год. 50 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 на 16.04.2024.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Суліма В.В., з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/2948/23 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник відповідача у судовому засідання 16.04.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Представник позивача у судовому засіданні 16.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 в частині відмови у задоволенні позову на загальну суму 255 582,30 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким закрити провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення пені та штрафу у розмірі 251 378,90 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» пені та штрафу у розмірі 4 203,40 грн задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 18.09.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір №2009000111 (далі Договір), відповідно до якого відповідач, за договором підрядник, за завданням позивача, за договором замовника, зобов'язався на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Левада»), а позивач - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до договору (пункт 1.1).
Загальна вартість виконуваних робіт згідно із Договірною ціною становить 13 124 362,85 грн. з ПДВ (пункт 3.1), є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством. Ціна Договору може бути знижена за згодою сторін без зміни передбачених договором обсягу робіт та інших умов (пункт 3.2).
Відповідач зобов'язується виконати роботи протягом 360 календарних днів з дати отримання від позивача письмового розпорядження на початок виконання робіт (надалі Дозвіл) із обов'язковим дотриманням погодженого із позивачем графіку виконання робіт (Додаток №3) (пункт 4.1).
Передача виконаних робіт і прийняття їх відповідачем оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (пункт 5.1). Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує відповідач і надає його позивачу не пізніше 25 числа звітного місяця (пункт 5.2).
Позивач допускає відповідача на об'єкт для проведення робіт, що оформлюється відповідною документацією, зазначеною в п. 7.1.1 договору (пункт 6.1). Позивач зобов'язаний допустити відповідача на об'єкт для проведення робіт із дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт. Письмово повідомити відповідача про надання йому Дозволу (пункт 7.1.1). Відповідач зобов'язаний протягом 5 робочих днів після підписання цього договору надати документ, передбачені чинним законодавством, для отримання від позивача Дозволу на виконання робіт (пункт 7.3.3).
У випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3), до відповідача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт (пункт 10.2).
Відповідач відповідає за використання матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання робіт, забезпечених відповідними технічними паспортами чи сертифікатами, передачу позивачу сертифікатів, паспортів, протоколів перевірок та випробувань згідно чинного законодавства (пункт 10.5).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 390 календарних днів з дати підписання. У частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а у частині розрахунків - до їх повного виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами підписано:
Додаток №1 до Договору (Технічні вимоги і якісні характеристики), яким зокрема погодили перелік робіт, що виконуються при ремонті пункту вимірювання газу, перелік та технічні вимоги до обладнання та устаткування; відомість обсягав робіт тощо);
Додаток №2 (договірна ціна) по розділам «Будівельні роботи» та «Устаткування» всього договірна ціна 13 124 362,85 грн;
Додаток № 3 до Договору (Графік виконання робіт), згідно якого визначили граничний термін виконання робіт з дати підписання договору, кількість календарних днів: розробка та погодження робочої документації - 120, виготовлення основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300, пусконалагоджувальні роботи, випробування, оцінка відповідності технічному регламенту та передача до експлуатації - 360.
Додатковою угодою № 1 до договору №2009000111 від 07.05.2021 сторони внесли зміни до договору, а саме пункт 3.1 виклали у новій редакції, відповідно до якої загальна вартість робіт становить 13 123 380,59 грн у тому числі ПДВ 20%. До вказаної додаткової угоди сторони підписали нову редакцію додатків, а саме:
Додаток № 1 (Технічні вимоги і якісні характеристики);
Додаток № 2 (Договірна ціна) по розділам «Будівельні роботи» та «Устаткування».
01.10.2020 відповідач звернувся до позивача для надання технічного завдання для розроблення робочої документації щодо ремонту пункту вимірювання витрати газу та погодження її в уповноважених підприємствах.
Матеріали справи містять листи Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів позивача щодо надання дозволу на виконання робіт, однак вказані листи не містять ідентифікуючих реквізитів - номеру та дати, а також до них не додано доказів їх направлення або вручення адресатам.
Пунктом 4.1 договору було встановлено обов'язок підрядника виконати роботи протягом 360 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження на початок виконання робіт (Дозвіл).
Доказів надання такого письмового розпорядження у розумінні пунктів 4.1, 4.5 позивач не подав у тому числі на вимогу ухвали суду від 28.09.2023 про відкриття провадження (пункт 3), матеріали справи містять лише Дозвіл (згоду) №18/2020 від 16.12.2020 на виконання робіт на ГРС Левада, ГРС Чемерівці, ГРМ Маяк (Котівка) товариству «Газойлтехнопайп» на виконання робіт з доставки та розвантаження блоків очистки та підготовки газу, початок робіт 16.12.2020 8:00, закінчення 16.12.2020 16:00, тобто разовий дозвіл на виконання певного виду робіт в один визначений дозволом день 16.12.2020.
Разом із тим, цим же пунктом 4.1 Договору передбачено виконання робіт з обов'язковим дотриманням Графіку виконання робіт (Додаток 3), що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною. При цьому додатковою угодою №1 у Графік виконання робіт зміни не вносилися, а пунктом 10.2 договору штрафні санкції були сторонами передбачені саме за несвоєчасне виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3).
Таким чином, виходячи із затвердженого сторонами Графіку виконання робіт, І етап (розробка та погодження робочої документації) мав бути завершений до 16.01.2021, ІІ етап (виготовлення основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи) - до 15.07.2021, ІІІ етап (пусконалагоджувальні роботи, випробування, оцінка відповідності технічному регламенту та передача до експлуатації ) до 13.09.2021 включно.
Згідно із п. 4.3 Договору датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття позивачем у порядку, передбаченому розділом 5 Договору, тобто з оформленням Актів приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (пункт 5.1); при цьому пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що при складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.
Відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Так, відповідачем передано, а позивачем прийнято без зауважень роботи вартістю 12117864,99 грн за Договором, а саме:
- у грудні 2020 року вартістю 1 452 073,83 грн згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за грудень 2020 від 28.12.2020, які прийняті за Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2020 від 28.12.2020 на суму 22 073,83 грн та Актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 28.12.2020 на суму 1 430 000,00 грн;
- у березні 2021 року вартістю 3 562 240,20 грн згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за березень 2021 від 31.03.2021, які прийняті за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за березень 2021 від 31.03.2021 на суму 33 702,58 грн (за вирахуванням 1 462,38 грн за Актом № 2 коригування до Акту № 1 за грудень 2020), та Актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 31.03.2021 на суму 3 530 000,00 грн;
- у травні 2021 року вартістю 11 860,84 грн згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за травень 2021 від 31.05.2021, які прийняті за Актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за травень 2021 від 31.05.2021 на суму 11 860,84 грн;
- у серпні 2021 року вартістю 7 021 633,38 грн згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за серпень 2021 від 06.08.2021, які прийняті за Актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за серпень 2021 від 06.08.2021 на суму 13 325,45 грн та Актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 06.08.2021 на суму 7 008 307,93 грн;
- у грудні 2021 року вартістю 70 056,74 грн згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за грудень 2021 від 31.12.2021, які прийняті за Актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2021 від 31.12.2021 на суму 59 569,90 грн та Актом № 7 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2021 від 31.12.2021 на суму 10 486,84 грн.
Матеріали справи містять копії:
- претензії № 6 позивача до відповідача від 15.03.2022, у якій позивач твердить про прострочення виконання робіт за Актами № 6 та № 7 та вимагає оплати пені та штрафу в сумі 16 673,50 грн;
- претензії № 8 без дати позивача до відповідача, у якій позивач твердить про невиконання відповідачем робіт за договором на суму 1 005 515,60 грн, та вимагає сплатити пеню та штраф в сумі 251 378,90 грн;
- разом із тим, доказів направлення або вручення вказаних претензій відповідачу до матеріалів справи не подано. Також із поданих матеріалів не вбачається реєстрація та підписання претензії № 8 самим позивачем у власному документообігу.
Позивач відносить виконані та прийняті за Актами № 6 та № 7 роботи вартістю 70 056,74 грн до ІІ етапу та твердить про їх прострочення на 168 днів з 16.07.2021 по 30.12.2021. Крім того, позивач твердить про невиконання відповідачем робіт за договором на суму 1 005 515,60 грн (визначену як різницю між ціною договору згідно додаткової угоди №1 - 13 123 380,59 грн та ціною прийнятих робіт 12 117 864,99 грн.)
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правовим змістом відносини сторін є договором будівельного підряду.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строк виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Пунктом 4.1 договору встановлено обов'язок відповідача виконати роботи протягом 360 календарних днів з дати отримання від позивача письмового розпорядження на початок виконання робіт (Дозвіл).
Як вже зазначалось, доказів надання такого письмового розпорядження у розумінні пунктів 4.1, 4.5 позивач не подав у тому числі на вимогу ухвали суду від 28.09.2023 про відкриття провадження (пункт 3), матеріали справи містять лише Дозвіл (згоду) №18/2020 від 16.12.2020 на виконання робіт на ГРС Левада, ГРС Чемерівці, ГРМ Маяк (Котівка) товариству «Газойлтехнопайп» на виконання робіт з доставки та розвантаження блоків очистки та підготовки газу, початок робіт 16.12.2020 8:00, закінчення 16.12.2020 16:00, тобто разовий дозвіл на виконання певного виду робіт в один визначений дозволом день 16.12.2020.
Разом із тим, цим же пунктом 4.1 Договору передбачено виконання робіт з обов'язковим дотриманням Графіку виконання робіт (Додаток 3), що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною. При цьому додатковою угодою №1 у Графік виконання робіт зміни не вносилися, а пунктом 10.2 договору штрафні санкції були сторонами передбачені саме за несвоєчасне виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3).
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що виходячи із затвердженого сторонами Графіку виконання робіт, І етап (розробка та погодження робочої документації) мав бути завершений до 16.01.2021, ІІ етап (виготовлення основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи) - до 15.07.2021, ІІІ етап (пусконалагоджувальні роботи, випробування, оцінка відповідності технічному регламенту та передача до експлуатації ) до 13.09.2021 включно.
Так, як вже зазначалось, в Акт № 6 включені роботи по розділу «Пусконалагоджувальні роботи»; а до відзиву додано копію Сертифікату відповідності ДП «Укрметртестстандарт», виданого 13.10.2021 на вимірювальний комплекс виробництва 2021 року ТОВ «Газойлтехнопайп», встановлений на ГРС «Левада» із результатами випробувань та вимогами до експлуатування, з яких вбачається, що випробування, оцінка відповідності технічному регламенту та передача до експлуатації відбулась у жовтні 2021. Разом із тим у порядку пункту 4.3 договору датою завершення цих робіт є дата їх прийняття позивачем, тобто дата підписання Актів за грудень 2021 року 31.12.2021.
Як вбачається із умов п. 10.2 Договору, сторони погодили умову про те, що штрафні санкції передбачені саме за прострочення робіт, а не за прострочення підписання Актів, у Графіку виконання робіт не конкретизовано вартість кожного етапу робіт та які саме роботи згідно із договірною ціною належать до кожного з етапів, а позивач, нараховуючи штрафні санкції на суму Актів, не конкретизує, які саме роботи у спірних Актах він відносить до того чи іншого етапу та з яких підстав.
Так, 15.11.2023 позивачем та відповідачем підписано Акт про завершення робіт до Договору № 2009000111 від 18.09.2020, відповідно до якого позивачем підтверджено, що роботи згідно договору у повному обсязі виконані на суму 12 117 865,00 грн згідно із актами виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3. Якість виконаних робіт відповідає вимогам державних будівельних норм, а економія вартості фактично виконаних робіт відбулася внаслідок уточнення обсягів робіт.
Зазначеним актом встановлена відсутність претензій позивача щодо якості та обсягу робіт, з огляду на положення ст. 845 ЦК України (ощадливість підрядника).
Колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням того, що позивач, стверджуючи про невиконання відповідачем робіт за договором, не зазначив, які саме роботи не були виконані, зазначаючи лише різницю між ціною договору та ціною підписаних Актів, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про недоведеність позивачем належним чином невиконання відповідачем робіт на загальну суму у розмірі 1 005 515,60 грн, тобто, матеріалами справи не підтверджується і право позивача на застосування до відповідача штрафних санкцій за їх прострочення відповідно до пункту 10.2 Договору.
Також позивачем не доведено належними та достатніми доказами віднесення прийнятих робіт за Актами № 6 та № 7 за грудень 2021 року, саме до ІІ етапу, згідно із Графіком виконання робіт позивачем, у зв'язку із чим підстави вважати роботи, прийняті за Актами № 6 та № 7, простроченими саме з 16.07.2021, відсутні.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що роботи, прийняті за Актами № 6 та № 7 за грудень 2021 року, виконані із простроченням строку виконання робіт за договором (360 календарних днів з дати підписання договору згідно Додатку № 3 (Графіку виконання робіт).
За змістом ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 10.2 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (Додаток №3), до відповідача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок доданий до позовної заяви, з огляду на наявність підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій за їх прострочення, передбачених пунктом 10.2 Договору, з дати прострочення 14.09.2021 і до дня фактичного підписання Актів, тобто до 30.12.2021 та те, що до спірних правовідносин не застосовується обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що передбачено ст. 3 Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що належними та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача є суми пені та штрафу у розмірі 7 566,13 грн та 4 903,97 грн, відповідно.
Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 95%, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У силу ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, за положенням ч. 1 ст. 550 ЦК України.
Водночас ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність (або відсутність) у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а також розмір, до якого вона підлягає зменшенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19 зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Так, в обґрунтування заявленого клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 95% відповідач зазначає, що згідно із даними договірної ціни за договором № 2009000111 від 18.09.2020, розмір прибутку відповідача становить 23 627,72 грн і ця сума є в 11 разів меншою, ніж розмір заявлених позивачем штрафних санкцій. Крім того, згідно із даними останньої фінансової звітності за 2022 рік, діяльність відповідача є збитковою і стягнення нарахованих позивачем штрафних санкції збільшить показник збитку, що в умовах воєнного стану призведе до повного припинення діяльності відповідача та невиконання зобов'язань перед іншими контрагентами.
Також відповідач просить врахувати, що позивачем за договором отримано бажаний результат у вигляді зданого в експлуатацію об'єкту.
Так, відповідно до статті 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, обсяги та строки виконання робіт. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань.
Відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи договір, усвідомлювало, строк виконання робіт, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки.
При цьому, оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за договором, не є єдиною обов'язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідачем не наведено фактів, які б могли бути оцінені як виключні, незалежні від волі відповідача важкі обставини, які об'єктивно перешкодили йому належним чином виконати взяті на себе зобов'язання за договором та відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували б існування таких обставин, та/або докази вжиття відповідачем заходів для недопущення порушень, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення пені та штрафу, з урахуванням обставин даної справи.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а саме: про стягнення з відповідача на користь позивача 7 566,13 грн пені та 4 903,87 грн штрафу, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Так, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що віднесення прийнятих за Актами №6 та №7 за грудень 2021 року робіт саме до ІІ етапу згідно Графіку виконання робіт позивачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати роботи, прийняті за Актами №6 та №7, простроченими саме з 16.07.2021, водночас у позивача є доведеними підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій за їх прострочення, передбачених пунктом 10.2 Договору, з дати закінчення повного комплексу робіт - 14.09.2021 і до фактичного підписання Актів, тобто до 30.12.2021.
У зв'язку із тим, що умовами договору між сторонами не було погоджено умову про нарахування штрафних санкції за невиконання робіт, позивачем не доведено, які саме роботи не були виконані, тобто у позивача відсутні підстави для нарахування таких штрафних санкцій, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині, а не закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Враховуючи обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).
Так, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23, відсутні.
Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23.
Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2023 у справі № 911/2948/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 911/2948/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови складено та підписано 27.05.2024, зокрема, у зв'язку із перебуванням судді Гаврилюка О.М. з 13.05.2024 по 24.05.2024.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді І.П. Ходаківська
В.В. Сулім