вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" травня 2024 р. Справа№ 910/10387/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/10387/23 (суддя Приходько І.В., повний текст складено - 18.12.2023) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" про стягнення 26 195,40 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" про стягнення 26 195,40 грн. страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/10387/23 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 26 195,40 грн. страхового відшкодування.
При ухваленні даного рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності факту заподіяння шкоди водієм автомобіля "NISSAN X-TRAIL", державний номер НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність власника якого на момент виникнення ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН".
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/10387/23 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/10387/23; роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод" (далі - Страхувальник) 21.04.2017 було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.1320168.706, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортом та іншим майном, а саме транспортного засобу "BMW 5351", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
30.03.2018 року в місті Києві по вулиці Златоустівська на паркінгу будинку 10-12 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "BMW 5351", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу "Nissan X-Trail", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки "BMW 5351", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.05.2018 у справі № 761/12738/18 ОСОБА_2 , водія транспортного засобу "Nissan X-Trail", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки "BMW 5351", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було проведено його огляд, про що складено протокол огляду ТЗ та звіт № 6797 з ремонтною калькуляцією відповідно до яких вартість ремонту пошкодженого ТЗ складає 60 430,03 грн., а також отримано Рахунок-фактуру № А-350670 на оплату ремонту пошкодженого ТЗ на суму 58 845,04 грн., крім того, отримано акт виконаних робіт № 893618, згідно якого вартість ремонту пошкодженого автомобіля марки "BMW 5351", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 53 320,60 грн.
Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за Договором, відповідно до страхового акту № 0403.206.18.01.01 від 19.04.2018, яким затверджено суму страхового відшкодування у розмірі 55 845,04 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.1320168.706 фактично було виплачено на користь страхувальника страхове відшкодування у розмірі 55 845,04 грн. згідно з платіжним дорученням № 9833 від 23.04.2018.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Nissan X-Trail", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" згідно полісу серії АК № 8221933 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн., франшиза 0 грн.
Оболонським районним судом міста Києва у справі № 761/11715/21 встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_2 мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума збитків не перевищує ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілих, франшиза за полісом складає 0 грн., коефіцієнт фізичного зносу автомобіля марки "BMW 5351", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент перед ДТП, як і втрата товарної вартості КТЗ "BMW 5351", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 дорівнює 0, а отже розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування склав 53 320,60 грн.
Відповідач відшкодував за полісом серії АК № 8221933 лише частину шкоди на суму 27 125,20 грн.
Решта суми у розмірі 26 195,40 грн. (53 320,60 грн. - 27 125,20 грн. ) не була відшкодована відповідачем позивачу, що і стало підставою для його звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими законами, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч. 1 ст. 7). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Nissan X-Trail", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" згідно полісу серії АК № 8221933 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн., франшиза 0 грн.
Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" є ОСОБА_3, якому належить 31,29% статутного капіталу, і стосовно якого Указом Президента України від 19.10.2022 року №726/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із вказаної дати на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду даної справи.
В свою чергу, статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - всі активи, що прямо (а щодо права власності на корпоративні права - також опосередковано (через інших осіб) перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або передаються на користь осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, а також активи, отримані від таких активів (п. 3 ч. 1).
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Як вже зазначалося судом вище, Указом Президента України від 19.10.2022 року №726/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1, до якого включено ОСОБА_3, громадянина російської федерації, ідентифікаційний номер платника податків згідно з Єдиним державним реєстром платників податків російської федерації 770400318916, та застосовано наступні санкції строком на десять років: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій (повне припинення); 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об?єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13) заборона на набуття у власність земельних ділянок.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ст. 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження; акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
03.03.2022 КМУ прийнято постанову №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації", в якій для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації встановлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором): - громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації; - юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Водночас, дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб'єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в Постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №925/1248/21 вказано, що в постанові КМУ №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" зазначено про мораторій саме на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений мораторій, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відтак, ухвалене у справі рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/10387/23 задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/10387/23 про задоволення позову скасувати.
3. Прийняти нове рішення по справі №910/10387/23, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" 4 026 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 24.05.2024 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко