Іменем України
13.05.2024 Справа №607/3950/24 Провадження №3/607/2239/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , студента 4 курсу Львівського національного університету імені Івана Франка, особи з інвалідністю 3 групи,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21.02.2024 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 630370 від 14.02.2024 зазначено, що 14.02.2024 о 20 год. 20 хв. на вул. Дружби, 1 у м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota», моделі «Camry» державний номерний знак НОМЕР_2 , при з'їзді з перехрестя з круговим рухом здійснив рух по смузі, призначеній для руху зустрічного транспорту, не дотримався безпечного бокового інтервалу відносно транспортного засобу марки «Toyota», моделі «Highlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме примусив водія транспортного засобу марки «Toyota», моделі «Highlander» державний номерний знак НОМЕР_3 , змінити швидкість та напрямок руху. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (д), 11.4, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, винуватим себе у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Пояснив, що при з'їзді з перехрестя з круговим рухом він рухався у лівій смузі для руху. Натомість водій ОСОБА_2 рухався у середній смузі для руху, з якої мав право здійснити рух лише прямо, однак повернув ліворуч на смугу, у якій рухався ОСОБА_1 . Зазначив, що саме ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, п. 2.3 (д) Правил дорожнього руху визначає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до п. 11.4 Правил дорожнього руху на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пунктом 13.3 Правил дорожнього руху передбачено, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, полягає у порушеннях, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 630370 від 14.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що 14.02.2024 о 20 год. 20 хв. на вул. Дружби, 1 у м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota», моделі «Camry» державний номерний знак НОМЕР_2 , при з'їзді з перехрестя з круговим рухом здійснив рух по смузі, призначеній для руху зустрічного транспорту, не дотримався безпечного бокового інтервалу відносно транспортного засобу марки «Toyota», моделі «Highlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме примусив водія транспортного засобу марки «Toyota», моделі «Highlander» державний номерний знак НОМЕР_3 , змінити швидкість та напрямок руху.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, до адміністративних матеріалів долучено: заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 від 14.02.2024; письмові пояснення ОСОБА_3 від 14.02.2024; письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.02.2024; довідку Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 15.02.2024 про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_4 ; відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції № 474453 (назва файлу «export-n2vdd») та з автомобільного реєстратора автомобіля потерпілого (назва файлу «IMG_7132»).
Так, з наданого суду відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 474453 (назва файлу «export-n2vdd») вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 надавав працівникам поліції усні пояснення щодо обставин, які 14.02.2024 відбувались під час руху транспортних засобів марки «Toyota», моделі «Camry» державний номерний знак НОМЕР_2 , та марки «Toyota», моделі «Highlander», державний номерний знак НОМЕР_3 . Однак потерпілий повідомляв про обставини, які мали місце не під час з'їзду з перехрестя з круговим рухом, а під час руху по «дамбі».
Разом з тим, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 360370 від 14.02.2024, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення саме при з'їзді з перехрестя з круговим рухом, а відтак у протоколі про адміністративне правопорушення указані обставини, що різняться із поясненнями, наданими потерпілим ОСОБА_2 .
Більше того з відеозапису з автомобільного реєстратора потерпілого вбачається, що останній заїхав на перехрестя з круговим рухом смугою для руху, яка дозволяла рух прямо. При цьому ОСОБА_1 рухався смугою для руху, яка дозволяла рух прямо та ліворуч. У подальшому, з'їжджаючи з перехрестя, ОСОБА_1 продовжував рух ліворуч, а ОСОБА_2 у порушення вимог дорожньої розмітки та дорожніх знаків не здійснив рух прямо, а також поїхав ліворуч, рухаючись впритул до транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
При цьому з метою належного та об'єктивного з'яcування обставин справи суд вживав заходи для отримання особистих пояснень від потерпілого ОСОБА_2 та здійснював неодноразовий виклик останнього у судове засідання. Однак ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився без повідомлення про причини неявки. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_2 на адресу суду також не надходили.
Більше того кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, є таке порушення правил дорожнього руху, що призвело до створення аварійної обстановки.
Разом з тим з наданих суду доказів не вбачається, що водій ОСОБА_2 унаслідок дій ОСОБА_1 змінював швидкість та напрямок руху.
Відтак суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП є невірною та суду не надані докази наявності у діях останнього складу саме цього адміністративного правопорушення.
При цьому, аналізуючи положення КУпАП, слід визначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. Однак КУпАП як процесуальний кодекс не передбачає для суду можливості перекваліфіковувувати дії правопорушника з одного адміністративного правопорушення на інше.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, за змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так само Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
З урахуванням викладеного суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого. 5 ст. 122 КУпАП, та наявність у його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
Керуючись ст. 7, 9, 10, 40-1, 122 ч. 5, 245, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. В. Марциновська