23.05.2024 Справа №607/19731/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Братасюка В.М.
за участі секретаря судового засідання - Тинкалюк Є.І.,
сторін та їх представників ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів ,
Позивач звернувся до суду з даним позовом - просить суд змінити розмір стягуваних аліментів в сторону зменшення до 1/6 частини заробітку (доходу) позивача щомісячно, посилаючись на ту обставину, що останній є баттком дитини ОСОБА_5 . Судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.09.2023 року у справі №607/15644/23, вирішено стягувати з позивача в користь відповідачки аліменти на утримання спільного сина в розмірі частини заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати з 16.08.2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Позивач не погоджується з визначеним розміром аліментів, оскільки судом не було враховано, що у позивача від першого шлюбу є дитина - син ОСОБА_6 , 2008 року народження, й рішенням суду уже стягуються аліменти на утримання дитини від першого шлюбу. Також зазначає, що на утриманні позивача перебуває мати 1948 року народження, котра є пенсіонером і потребує допомоги, в тому числі лікування.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить вимогу задовольнити.
Відвідачка та її представник позов заперечили, зазначили, що позивач не довідв достатніми доказами підстав до зменшення розміру стягуваних аліментів, зокрема - істотної зміни матеріального чи сімейного становища, погіршення чи поліпшення стану здоровя здоровя. Про заперечення прозову стороною відповідача подано суду обґрунтований відзив на позов.
Вислухавши пояснення учасників процесу, Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
03.09.2015 року між сторонами спору було укладено шлюб, про що зроблено відповідний запис №1547. Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.08.2023 року у справі №607/2132/23, означений вище шлюб було розірвано.
10.08.2023 року відповідачка у справі звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини. Відтак 11.09.2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі 607/15644/23 видано судовий наказ про стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати з 16.08.2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Позивач не погоджується з визначеним розміром аліментів, оскільки судом не було враховано, що у позивача від першого шлюбу є дитина - син ОСОБА_6 , 2008 року народження, й рішенням суду уже стягуються аліменти на утримання дитини від першого шлюбу. Також зазначає, що на утриманні позивача перебуває мати 1948 року народження, котра є пенсіонером і потребує допомоги, в тому числі лікування.
На підтвердження надав наступні докази: виписку з медичної картки своєї матері; довідку Залозецької районної лікарні від 11.09.2023 року про те, що мати позивача перебувала на стаціонарному лікування з зазначенням діагнозу; копію пенсійного посвідчення матері позивача; копію рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 28.12.2020 року у справі 607/14546/20 про стягнення з позивача аліментів на дитину від першого шлюбу у розмірі 1500 гривень щомісячно починаючи стягувати з 02.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття; копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.08.2023 року у справі №607/2132/23 про розірвання шлюбу сторін спору; копію судового наказу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.09.2023 року у справі №607/15644/23.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Отже необхідною умовою задоволення позову про зміну розміру стягуваних аліментів має бути доказування стороною - ініціатором позову, власної істотної зміни матеріального або сімейного становища, погіршення або поліпшення стану здоров'я. І означена зміна має відбутися після ухвалення рішення, яким розмір аліментів визначено.
Суд бере до уваги, що позов про зміну розміру стягуваних аліментів позивачем заявлено через місяць після вступу в законну силу судового наказу про стягнення аліментів. При цьому за змістом позову та й в вступному слові, сторона позивача не проводить порівняльного аналізу матеріального становища позивача та стану його здоровя, до рішення суду про стягнення аліментів та в наступний період, відтак суд позбавлений можливості провести порівняльний аналіз.
Більш того, зміст позову фактично зводиться до незгоди з розміром аліментів, визначеним судовим наказом, однак існує окрема процедура скасування судового наказу - за заявою боржника з зазначенням про повну або часткову необгрунтованість вимог стягувача. Цієї процедури позивачем не ініційовано, натомість складено позов, котрий розглядається у даному провадженні.
Відтак суд наголошує, що позивачем не доведено погіршення його матеріального становища в період до, й після видачі судового наказу про стягнення аліментів. Окрім цього ОСОБА_4 не доведено потреби власної матері у постійному догляді, натомість з наданого ним доказу вбачається, що мати позивача є пенсіонеркою та має власне джерело доходу - пенсію, на відміну від самого позивача, котрий не надав жодних доказів отримання прибутку ним самим.
Саме по собі народження іншої дитини в платника аліментів не є безумовною підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів - а взагалі за обставинами справи, народження дитини від першого шлюбу у позивача, передувало народженню дитини спільно з відповідачкою, а відтак означена обставина (наявність дитини у першому шлюбі) існувала станом на дату видачі судового наказу 11.09.2023 року, а тому ця обставина не може бути підставою перегляду розміру стягуваних аліментів за судовим наказом.
Керуючись ст.ст. 4, 12,13, 81, 263, 265,352,354 ЦПК України, ст.ст. 180, 182 - 184, 192 Сімейного Кодексу України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про зміну розміру аліментів - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк