Справа № 603/293/24
Провадження № 3/603/186/2024
"22" травня 2024 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Галіяна І. М. ,
секретар судового засідання Б'єля Д. С.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності №1 (м. Монастириська) відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який не працює,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Сектором поліцейської діяльності № 1 (м. Монастириська) відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до Монастириського районного суду Тернопільської області направлено матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 312875 від 02.05.2024 року ОСОБА_1 01.05.2024 року приблизно об 11:00 год за місцем спільного проживання, в АДРЕСА_1 , контактував з дружиною - ОСОБА_2 , чим порушив вимоги ТЗП серії АА № 279741 від 29.04.2024 року, винесений терміном на 10 діб, а саме п. 3.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 312858 від 02.05.2024 року ОСОБА_1 02.05.2024 року о 12:30 год за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , порушив ТЗП серії АА № 279741 від 29.04.2024 року, а саме п. 3 - заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 на час дії ТЗП терміном 10 діб.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 312860 від 04.05.2024 року ОСОБА_1 04.05.2024 року о 12:30 год за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , порушив ТЗП серії АА № 279741 від 29.04.2024 року, а саме п. 3 - заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 на час дії заборони терміном 10 діб.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 540028 від 07.05.2024 року ОСОБА_1 04.05.2024 року о 18:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , порушив винесений йому ТЗП серії АА № 279741 від 29.04.2024 року, а саме п. 3 - заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - дружиною ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 312896 від 07.05.2024 року ОСОБА_1 05.05.2024 року о 09:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання в будинку, що по АДРЕСА_1 , контактував із дружиною ОСОБА_2 , чим порушив винесений йому ТЗП серії АА № 279741 від 29.04.2024 року - заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - дружиною ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 223962 від 07.05.2024 року ОСОБА_1 06.05.2024 року о 15:30 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , порушив ТЗП серії АА № 279741 від 29.04.2024 року, а саме п. 3 - заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - дружиною ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив суду, що 29.04.2024 року стосовно нього було винесено терміновий заборонний припис у зв'язку із вчиненням домашнього насильства відносно дружини. Цим приписом йому заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою на строк 10 діб. Проте після вказаного конфлікту він примирився з дружиною, жодних суперечок чи непорозумінь між ними не було, жодних неправомірних дій стосовно ОСОБА_2 він не вчиняв. Просить суд також врахувати те, що він з дружиною проживає разом, вони підтримують подружні стосунки, у зв'язку із чим виконати наведені вимоги припису, вважає, неможливо. З огляду на вищевикладене просить закрити провадження в справі.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила суду, що лише один раз викликала поліцію, коли чоловік вчинив відносно неї домашнє насильство, після чого працівники поліції ще двічі приїжджали до них щоб пересвідчитись, що ОСОБА_1 повторно не вчиняє домашнє насильство. Жодних заяв про порушення чоловіком термінового заборонного припису вона не подавала, оскільки після конфлікту, який відбувся 29.04.2024 року, вони примирилися і будь-яких претензій до чоловіка в неї не було і немає. У зв'язку із наведеними обставинами просить закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про що також подала суду письмову заяву.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані в справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що провадження в справі слід закрити, виходячи із таких міркувань.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
У силу ст. ст. 24, 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII) терміновий заборонний припис стосовно кривдника належить до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству і виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис, серед іншого, може містити такий захід як заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (п. 3 ч. 2 ст. 25 Закону № 2229-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону № 2229-VIII під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.
Системний аналіз вказаних положень Закону № 2229-VIII свідчить про те, що метою винесення термінового заборонного припису є припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалої особи та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Судом встановлено, що 29.04.2024 року інспектором з РПП СПД № 1 (м. Монастириська) ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП капітаном поліції Предком П. Г. стосовно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис серії АА № 279741 у зв'язку із вчиненням ним домашнього насильства фізичного і психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 . Зазначеним приписом ОСОБА_1 було заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 21:30 год 29.04.2024 року до 21:30 год 09.05.2024 року.
Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.05.2024 року, 04.05.2024 року та від 07.05.2024 року, які записані працівниками поліції зі слів потерпілої, її чоловік ОСОБА_1 під час дії термінового заборонного припису спілкувався з нею, проте будь-яких протиправних дій відносно неї не вчиняв.
Окрім того, як вбачається із рапортів поліцейських, долучених до протоколів про адміністративне правопорушення, з повідомленням на лінію «102» про порушення ОСОБА_1 термінового заборонного припису зверталася не потерпіла ОСОБА_2 , а самі працівники поліції.
Водночас, як встановлено в судовому засіданні, після винесення стосовно ОСОБА_1 термінового заборонного припису, ОСОБА_2 примирилася з чоловіком і останній не вчиняв відносно неї будь-якого насильства чи інших протиправних дій.
Виходячи з обставин справи, суд приходить до переконання, що сімейне спілкування ОСОБА_1 з дружиною після примирення, без словесних образ, погроз, приниження, переслідування, залякування тощо, не може свідчити про існування/створення ризику продовження чи повторного вчинення домашнього насильства. З огляду на визначений Законом № 2229-VIIIобов'язок забезпечення безпеки постраждалої особи, враховуючи те, що ОСОБА_1 контактував (спілкувався) з ОСОБА_2 після примирення, вказане, на думку суду, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення заборон, встановлених відносно нього терміновим заборонним приписом серії АА № 279741 від 29.04.2024 року.
Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.
Суд визнає беззаперечну суспільну небезпеку домашнього насильства та поділяє нетерпиме ставлення до будь-яких його проявів, однак суд також зазначає, що застосування обмежувальних заходів, передбачених Законом № 2229-VIII, повинно переслідувати легітимну мету і не використовуватись для непропорційного обмеження прав і свобод людини.
Суд звертає увагу також на те, що складені відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП мають суттєві недоліки, оскільки в них не розкрито суть інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень, а лише констатовано факт їхнього вчинення. Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 312860 від 04.05.2024 року поряд з цим містить неправильну адресу вчинення правопорушення - АДРЕСА_1 , оскільки в судовому засіданні встановлено, а також вбачається з інших матеріалів справи, що адресою проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який згідно зі ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 року в справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia, заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 року в справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, самостійне коригування судом фабули адмінправорушення, що зафіксована в протоколі, буде порушувати принцип рівності сторін процесу та свідчити про те, що особа мала захищатись від обвинувачення, яке їй не було пред'явлено.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, із врахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян