Справа №601/351/24
Провадження № 3/601/246/2024
23 травня 2024 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №161168 від 02 лютого 2024 року, громадянин ОСОБА_1 02 лютого 2024 року о 22 год. 01 хв. в м. Кременець по вул. Базарна, керував ТЗ Volkswagen Passat , з д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводилось на місці зупинки з використанням газоаналізатора Драгер 6810, показник 0,74‰. Своїми діями порушив п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Никитюк Р.І. просить справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками патрульної поліції.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника, прийшов до висновку, що провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, згідно п. 2.4 цих Правил.
При цьому, статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1363045 від 02.02.2024, складеною старшим сержантом поліції Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 9.2.б ПДР - Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.
Однак, згідно рішення Шумський районний суд Тернопільської області від 16 квітня 2024 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1363045 від 02.02.2024 скасовано та закрито провадження у справі.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в контексті положень ст. 251 КУпАП, які б свідчили про наявність підстав у працівників поліції, за обставин відображених у матеріалах справи, для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , згідно з приписами ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображена у справах «Гефген проти Німеччини», «Тексейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України» будь - яке порушення конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили.
Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів незалежно від характеру і ступеня, а також зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими, оскільки визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було перших.
Зважаючи на те, що судом встановлено факт зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 без належних на те підстав, всупереч положень ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», тому протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №161168 від 02 лютого 2024 року, складений відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наслідком такої зупинки, як і всі інші докази, вказані у протоколі, є недопустимими доказами, які суд не бере до уваги.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що під час розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої вона винесена, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий: