Справа № 598/713/24
провадження № 3/598/643/2024
іменем України
"27" травня 2024 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Левків А.І., за участю захисника Грималюка Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
До провадження Збаразького районного суду надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №161454, 08 березня 2024 року приблизно о 01 годин 32 хвилин в м.Збараж по вул.Грушевського Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Ісузу» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, почервоніння шкіри обличчя та очей, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав та пояснив, що автомобілем не керував, а ним керував військовослужбовець ЗСУ.
Захисника ОСОБА_2 - адвокат Грималюк Б.І. просив провадження по справі закрити за відсутністю події і скаду адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.ю 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 автомобілем не керував, а тому він не повинен був проходити огляд на стан сп'яніння, а також відсутні докази, які б доводили протилежне.
У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
До матеріалів справи не додано будь-яких належних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 08 березня 2024 року приблизно о 01 годин 32 хвилин в м.Збараж по вул.Грушевського Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Ісузу» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Із долученого до протоколу відеозапису з місця зупинки автомобіля не можливо встановити хто саме ним керував.
Постановою від 20 березня 2024 року даний адміністративний матеріал повертався на доопрацювання, однак будь-якого відеозапису, який би підтверджував, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем і був зупинений працівниками поліції, до протоколу додано не було.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, вважаю, що в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України, слід відмовити, а справу провадженням закрити за відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки до протоколу не додано належних доказів того, що він керував автомобілем і був зупинений працівниками поліції, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, ст.284, ст.294 КУпАП,
В притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ: Андрій ЛЕВКІВ