Справа № 490/10939/23
нп 2/490/941/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
12 квітня 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Горбань М.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство комерційний банк «Перший Український міжнародний банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 05.02.2022 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1002086581301 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 100 000,00 грн. та зобов'язався в порядку та у строки, визначені договором повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 133 742,25 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.02.2022 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 1002086581301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 100 000,00 грн., строком на 36 місяців зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 0,01% річних та комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22%.
У Заяві на приєднання до Договору вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.uа, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання заяви підтверджую свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Відповідно до п.4 Паспорту споживчого кредиту щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2,22 %.
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 05.03.2022 року по 10.08.2023 року вбачається, що відповідач користувався кредитним коштами, здійснював операції з погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач посилається на те, що позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого АТ «Перший Український міжнародний банк», станом на 10.08.2023 року заборгованість відповідача за кредитом складає 133 742,25 грн., з яких: заборгованість за кредитом 100 000,00 грн., заборгованість за відсотками 12,59 грн., заборгованість за комісією 33 729,66 грн.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши даний розрахунок заборгованості, суд дійшов до наступного висновку.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Ст. 614 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Перший Український міжнародний банк» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів.
Відповідно до ч.ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 100 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 12,59 грн., є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 33 729,66 грн. суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Згідно заяви № 1002086581301на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,22 %, та визначено плату комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2 220,00 грн. щомісячно.
Відповідно до п.4 Паспорту споживчого кредиту, щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2,22 %. База нарахування щомісячної комісії - нараховується щомісячно, від суми кредиту який видається на загальні споживчі цілі.
Водночас позивач не обґрунтовує, які саме послуги за вказану комісію надаються Банком відповідачу відповідно до умов кредитного договору. Позивач обмежився лише зазначенням суми заборгованості за комісією в розрахунку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування"до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови
сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 р. у справі № 496/3134/19.
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України "Про споживче кредитування".
Враховуючи, що в договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 33 729,66 грн. задоволенню не підлягає.
З урахуванням часткового задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог на суму 2 007,63 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 1050, 1054 ЦКУкраїни ,ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитом в загальному розмірі 100 012,59 грн. з яких 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 12,59 грн. - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 007,63 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Інформація про сторони:
Позивач - Акціонерне товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, 04070.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М.Шолох