27.05.2024
Справа № 522/8094/24
Провадження 1-кс/522/2894/24
27 травня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання дізнавача СД Відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024164500000151 від 20.05.2024 року, за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна,
Згідно клопотання, сектором дізнання ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП В Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024164500000151 від 20.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
20.05.2024 року до ЧЧ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора "102" від працівника поліції про те, що зупинили гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за адресою АДРЕСА_1 на території паркінгу при перевірці документів надав паспорт громадянина України з ознаками підробки на ім'я ОСОБА_5 .
20.05.2024 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України в рамках досудового розслідування кримінального проступку відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024164500000151, проведено огляд місця події в якому в гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серія НОМЕР_1 виданий Балтським РВ УМВС України в Одеській області від 20.06.1995 року з ознаками підробки.
Дізнавач та прокурор до суду не з'явились. Надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, яке підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності дізнавача та прокурора.
У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з'явилися.
Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують його доводи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, клопотання дізнавача про арешт майна, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
З клопотання та наданих до нього матеріалів, вбачаються підстави у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей та документів, які за обставинами кримінального провадження є речовими доказами, відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, зокрема використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди та є предметом злочину, тобто є доказом злочину, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості приховування або знищення, оскільки його незастосування може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні.
Дізнавачем в клопотанні конкретно вказаний перелік майна, на яке належить накласти арешт, а також до нього додані документи, якими він обґрунтовує його доводи.
Таким чином, суд вважає, що клопотання є законним, обґрунтованим, та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 376 КПК України, -
Клопотання дізнавача СД Відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході огляду місця події майно, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серія НОМЕР_1 виданий Балтським РВ УМВС України в Одеській області від 20.06.1995 року.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: