ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 15/358
26.11.07
За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України
до 1) Державного підприємства "Рівнеторф";
2) Міністерства палива та енергетики України
про стягнення 178 087,34 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Кузнєцова І.М.
від відповідача-1 - не з'явилися
від відповідача-2 - не з'явилися
від прокуратури - Бузницька Г.М.
Розгляд справи у судовому засіданні відкладався та оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України (далі - позивач) до Державного підприємства "Рівнеторф" (відповідач-1) про стягнення 178 087,34 грн. (172 000,00 грн. - основний борг, 6 087,34 грн. - пеня) заборгованості згідно з договором № 25 безвідсоткової цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати від 22.10.2004.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.04.2007 порушено провадження у справі № 11/159.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.05.2007 до участі у справі залучено іншого відповідача - Міністерство палива та енергетики України (відповідач-2), справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно з резолюцією керівництва суду матеріали справи № 11/159 передано на розгляд судді Хоменку М.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2007 справу прийнято до свого провадження суддею Хоменком М.Г. з присвоєнням їй номеру 15/358.
Відповідач-1 подав відзив на позов, згідно з яким проти позову заперечив повністю, посилаючись на ту обставину, що його зобов'язання за договором позики забезпечене гарантійним зобов'язанням відповідача-2.
Відповідач-2 проти позову заперечив повністю, посилаючись на положення ст. 560 Цивільного кодексу України, відповідно до якої гарантом у зобов'язанні може бути виключно фінансова установа або страхова організація, жодним з яких не являється відповідач-2.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явилися, хоча відповідачі належним чином були повідомлені про місце та час судового засідання, поважних причин неявки господарському суду не повідомили.
У попередніх судових засіданнях були присутні представники відповідачів, які надали пояснення по суті справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Згідно з договором № 25 безвідсоткової цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати від 22.10.2004 (далі - договір № 25) на підставі платіжного доручення № 4 від 22.10.2004 (копія у матеріалах справи) позивач перерахував на рахунок відповідача-1 безвідсоткову цільову бюджетну позику в сумі 387 000,00 грн.
Додатковою угодою від 29.12.2005 до договору № 25 змінено суму позики у зв'язку з поверненням відповідачем-1 невикористаної частини позики в сумі 1 724,89 грн. Таким чином, остаточна сума безвідсоткової цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати становить 385 275,11 грн.
Відповідно до розділів 5, 6 договору № 25 позичальник (відповідач-1) зобов'язався здійснювати повернення позики щомісячно починаючи з січня 2005 року до грудня 2007 року рівними частками згідно з графіком її повернення (копія у матеріалах справи), що є невід'ємною частиною договору № 25.
Проте, відповідач-1 повернув позичені кошти лише частково на суму 86 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 07.02.2005, 02.03.2005 та 30.03.2005 (копії у матеріалах справи).
Розділом 8 договору № 25 передбачено, що забезпеченням зобов'язань позичальника (відповідача-1) є гарантійне зобов'язання відповідача-2.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги до відповідача-2 не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України гарантом у зобов'язанні може бути виключно банк, інша фінансова установа або страхова організація.
Відповідач-2 не являється ні фінансовою установою, ні страховою організацією, а тому не може виступати гарантом у зобов'язанні.
Що стосується відповідача-1, господарський суд зазначає про наступне.
Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідач-1 порушив зобов'язання, у встановлений строк позичені грошові кошти не повернув.
На день винесення рішення сума основного боргу складає 172 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, і підлягає стягненню з відповідача-1.
Відповідно до п. 9.3. договору № 25 у разі прострочення платежу відповідач-1 повинен сплатити пеню у розмірі 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, але не більше річної облікової ставки НБУ.
Таким чином, у зв'язку з простроченням платежу за отриманий товар з відповідача-1 відповідно до ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України та п. 9.3. договору № 25 необхідно стягнути пеню в сумі 6 087,34 грн., що відповідає розрахунку позивача.
За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача-1 складає 178 087,34 грн.
Крім того, на відповідача-1 відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 1 780,87 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, позовні вимоги до відповідача-1 визнаються обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги до відповідача-2 такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України до Державного підприємства "Рівнеторф" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Рівнеторф" (вул. С.Бандери, 30-а, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 02968193) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Міністерства праці та соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00013669, р/р 37115105000023 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва МФО 820172) 172 000 (сто сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу та 6 087 (шість тисяч вісімдесят сім) грн. 34 коп. пені.
3. Стягнути з Державного підприємства "Рівнеторф" (вул. С.Бандери, 30-а, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 02968193) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь державного бюджету України 1 780 (одна тисяча сімсот вісімдесят) грн. 87 коп. державного мита.
4. Стягнути з Державного підприємства "Рівнеторф" (вул. С.Бандери, 30-а, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 02968193) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь державного бюджету України 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України до Міністерства палива та енергетики України відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Г.Хоменко