Справа №522/3360/24
Провадження №3/522/2308/24
22 травня 2024 року Місто Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М., за участю потерпілого секретаря Перебендюка Д.К., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Дударенка С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, -
В протоколі зазначено, що 23.02.2024 приблизно о 21 год. 25 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 31 у закладі «Гамбрінус», на адресу відвідувачів висловлювався нецензурною лайкою, кидався у бійку, погрожував, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173 КУпАП за ознаками: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, 23.02.2024 він перебував у закладі «Гамбрінус». В цей момент відбулася бійка, учасники якої сиділи за сусіднім столом. На нього накинувся один з учасників бійки, в результаті чого вони впали на підлогу. Нападник був в стані сильного алкогольного сп'яніння та поводив себе неадекватно. ОСОБА_1 в свою чергу ні з ким не сварився та нікому не погрожував. Після цього на місце приїхали працівники поліції та нападника відвезли до райвідділу. В райвідділ ОСОБА_1 прийшов пішки, де він надав пояснення з приводу події, що сталася. Вже після він дізнався, що стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
В судове засідання викликалися свідки, які не з'явилися. Крім того, до протоколу не надано відеозапис, який міг би підтвердити або спростувати обставини, викладені в протоколі.
Дослідивши докази та матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є місце його вчинення, а саме - громадське місце.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства, є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У той же час процесуальне законодавство ґрунтується на доказах, які мають бути належними та допустимими, тобто мають містити інформацію щодо предмета доказування.
Згідно пояснень, наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні, встановлено, що 23.02.2024 він перебував у закладі «Гамбрінус». В цей момент відбулася бійка, учасники якої сиділи за сусіднім столом. На нього накинувся один з учасників бійки, в результаті чого вони впали на підлогу. Нападник був в стані сильного алкогольного сп'яніння та поводив себе неадекватно. ОСОБА_1 в свою чергу ні з ким не сварився та нікому не погрожував. Після цього на місце приїхали працівники поліції та нападника відвезли до райвідділу. В райвідділ ОСОБА_1 прийшов пішки, де він надав пояснення з приводу події, що сталася. Вже після він дізнався, що стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Отже, обставини викладені у протоколі, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку із чим останній не підлягає адміністративній відповідальності за ст.173 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: