Справа № 522/45/24
Провадження №2-з/522/147/24
23 травня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султанаїївни про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
До Приморського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султанаїївни про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
25 квітня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру із забороною відчуження за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовуються, тим, що вищевказану квартиру заявник отримав у спадок від матері. Проте, квартира була відчужена заявником. За словами заявника, він не отримував грошові кошти за продаж своєї квартири, за Договором купівлі-продажу від 04.01.2021 року, а саме 531831,00 грн. Відповідач в свою чергу не повідомив позивачу грошову суму, яку витратив на погашення боргів та сплату послуг нотаріуса за прийняття спадщини, а просто заволодів квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , зареєструвавши її на себе. З урахуванням викладеного, заявник був змушений звернутись до Приморського районного суду м. Одеси за захистом свої прав, із позовною заявою про визнання недійсним Договору купівлі-продажу квартири.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що на даний час існують об'єктивні підстави вважати, що дізнавшись про зазначений позов, відповідач може вчиняти дії щодо відчуження спірного майна третім особам.
Суд, вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважає, що вона доведена та підлягає задоволенню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно доп.1та п.2ч.1ст.150ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Судом з'ясовано, що 04.01.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Вищевказану квартиру заявник отримав у спадок від матері на підставі свідоцтва про спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Савицькою О.Ю., спадкова справа 1571т/2019, за реєстровим №1-1186, зареєстровано 14.12.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 268626751101, номер запису права власності 39684699.
Однак,заявник стверджує, що не отримував грошові кошти за продаж своєї квартири, сума якої указана в пункті 3 Договору купівлі-продажу від 04.01.2021 року, а саме 531831,00 грн. Відповідач в свою чергу не повідомив позивачу грошову суму, яку потратив на погашення боргів та сплату послуг нотаріуса за прийняття спадщини, а просто заволодів квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , зареєструвавши її на себе.
Предметом спору є визнання договору купівлі-продажу квартири від 04.01.2021 року реєстровий номер 26 недійсним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
З урахуванням вказаного вище роз'яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що тимчасове обмеження права розпоряджатися квартирою в АДРЕСА_1 із забороною відчуження, без обмеження права володіння та користування нею, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача під час розгляду справи судом.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідноч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги предмет розгляду даної справи, суд вважає вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 із забороною відчуження, співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви представника позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султанаїївни про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити.
Накласти арешт та заборонити відчуження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам для відома та виконання.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя