Справа № 522/6903/19
Провадження 1-кп/522/202/24
27 травня 2024 року м. Одеса
Колегія суддів Приморського районного суду міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019161500000182 відомості про яке внесено 25.01.2019, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плисків, Погребищенського району, Вінницької обл., громадянин України, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м. Одеса, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019161500000182, відомості про яке внесено 25.01.2023 року до Єдиного реєстру досудового розслідування, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на думку прокурора продовжують існувати і в необхідності продовження запобіжного заходу покладається необхідність запобігання подальшим спробам: переховуватися від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та йому може бути призначено реальне покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна, а тому розуміючи про міру покарання, яка загрожує обвинуваченому, останній може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, прокурор зазначає, що наразі ще не допитані свідки та перебуваючи на свободі, він обвинувачений матиме можливість незаконно впливати на свідків, схиляючи їх до викривлення показань. Крім того, у клопотанні прокурор зазначає, що ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв'язків та постійного джерела доходу у зв'язку з тим, що свідчить, що останній буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення проти власності, що підтверджується фактом повторного скоєння умисного кримінального правопорушення проти власності, а тому, на думку прокурора інші (менш суворі) запобіжні заходи не забезпечать виконання останнім процесуальних обов'язків, передбачених чинним КПК України і його належної поведінки.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строків обраного запобіжного заходу у вигляді тримання та просив суд врахувати те, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, а тому на його думку ризики, на які у своєму клопотання посилається прокурор, не можуть існувати, у зв'язку з чим просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.01.2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався та закінчується 31.05.2024 року.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На даній стадії судового розгляду, суд не має можливості оцінити наявні у справі докази, оскільки вони ще не надавались суду, не допитані свідки та потерпілі.
Разом із цим, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків та законних джерел для існування.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою суду не надано та у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на зазначене, ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: спроби переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати, а тому суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у зв'язку з чим підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, суд не вбачає.
Вказану позицію також було викладено в ухвалі Одеського апеляційного суд від 30.04.2024 року, якою залишено без змін ухвалу Приморського районного суду м. Одеси про продовження строків обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і зазначено, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з огляду на те, що раніше існуючі та доведені ризики не знизилися і не відпали,оскільки обвинувачений не може не розуміти тяжкість можливого суворого покарання, у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, враховуючи особу обвинуваченого, та вчинений злочин, який йому інкримінується.
Крім того, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_7 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.
При цьому, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Так, в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б не природно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою все провадження.
Слід зазначити, що вказане кримінальне провадження відповідно протоколу про повторний автоматизований розподіл надійшло у провадження вказаного складу суду 03.11.2023 року, через відставку головуючого судді ОСОБА_8
Колегію суддів невідкладно було встановлено графік судових засідань на два місяці вперед, який узгоджено із захисником, з метою винесення законного, неупередженого, справедливого судового рішення у найкоротші розумні строки. Таким чином, даним складом суду вжито усіх передбачених законом способів щодо найшвидшого розгляду кримінального провадження і винесення законного і справедливого рішення у найкоротші строки, враховуючи тривалість перебування ОСОБА_7 під вартою, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Суд, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні "Lavents v. Latvia", продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу поваги права, передбаченого статтею 5 Конвенції, суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
На підставі викладеного, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, враховуючи позицію обвинуваченого та його захисника, колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, строком до 24 липня 2024 року, включно.
Керуючись вимогами ст.ст. 8, 9, 177, 178, 183, 194, 199, 331, 376 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019161500000182 відомості про яке внесено 25.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - задовольнити.
Строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до 24 липня 2024 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
ОСОБА_3
27.05.2024