ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б тел. 230 31 34
05.02.2007 р.
Справа № 46/465-А
За позовом
Закритого акціонерного товариства “Електромонтаж»
До
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
Про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Державна податкова адміністрація у м. Києві
Суддя Шабунін С.В.
Секретар судового засідання Бушеленко О.В.
Представники:
Від позивача
Мироненко С.М. -представник за довіреністю від 18.09.2006 р.
Від відповідача
Шепілов О.О. -представник за довіреністю від 09.01.2007 р. № 13/9/10-015, Половинка О.В. -представник за довіреністю від 05.02.2007 р. № 364/9/10-015, Дерев'янко Ю.В. -представник за довіреністю від 05.02.2007 р. № 366/9/10-015
Від третьої особи
Торута О.З. -представник за довіреністю від 19.09.2006 р. № 89/10-1105
Від прокуратури
Козак О.А. -представник за довіреністю від 27.09.2006 р. № 10 к (старший помічник прокурора Голосіївського району м. Києва, посвідчення № 176 від 30.09.2003 р.)
05.02.2007 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Закрите акціонерне товариство “Електромонтаж» (далі -позивач) звернулося до господарського суду з адміністративним позовом № 11-09 від 25.09.2006 р., яким просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києві (далі -відповідач) №0000192310/0 від 10.04.2006 р., № 0000192310/2 від 29.08.2006 р., № 0000452310/2 від 29.08.2006 р., № 0000652310/2 від 29.08.2006 р., зобов'язати відповідача провести коригування особливого рахунку позивача та видати акти звірки з податку на додану вартість та податку на прибуток, про що видати відповідний наказ, а судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 46/465-А, розгляд справи призначено на 27.11.2006 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2006 р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну податкову адміністрацію у м. Києві та зупинено провадження у справі до 22.01.2007 р. з метою подання додаткових доказів.
22.01.2007 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва для витребування доказів та повідомлення прокурора Голосіївського району м. Києва про дату, час і місце судового засідання.
Під час судового розгляду справи представник позивача заявлені вимоги підтримав та простив позов задовольнити, з підстав, наведених у позовній заяві. Мотиви задоволення позову ґрунтуються на твердженнях позивача про безпідставність висновків відповідача щодо неправильності включення Закритим акціонерним товариством “Електромонтаж» до складу податкового кредиту 1 330 847,00 грн., з огляду на знаходження у розшуку контрагентів позивача на момент здійснення між ними господарських операції. На думку позивача, такі посилання відповідача є необґрунтованими, адже перед укладенням угод з контрагентами позивач отримував від них реєстраційні документи, які підтверджують легітимність їх існування та реєстрації, чинним законодавством не передбачено обмеження у здійсненні господарської діяльності підприємствами, щодо яких порушені справи про припинення юридичної особи, на момент підписання та виконання угод жоден з контрагентів не був ліквідований або припинений як юридична особа тощо.
Представники відповідача проти позову заперечували повністю, з мотивів, наведених у письмових заперечення. Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. На думку відповідача, позивач не мав право на податковий кредит, оскільки отримані ним податкові накладні були виписані підприємствами, що знаходились в розшуку та відносно яких було розпочато процедуру припинення юридичної особи.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору суду були надані пояснення. Представник третьої особи в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з наведених у поясненнях підстав.
Прокурор у Голосіївському районі міста Києва позовні вимоги позивача не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, підтримуючи мотиви заперечень, викладені представниками відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані представниками сторін оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
З 06.02.2006 р. по 02.03.2006 р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2003 р. по 01.01.2006 р. За результатами перевірки було складено акт № 159/1-23-03-01417446 від 24.03.2006 р. “Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства закритим акціонерним товариством “Електромонтаж» за період з 01.01.2003 р. по 01.01.2006 р.» (далі -Акт перевірки).
В Акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 5.9. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення скоригованого валового доходу за перевіряємий період у сумі 6429,5 тис. грн; вимог п. 3.1., п.п. 5.1, 5.2.1 ст. 5, п.11.2.1 ст. 11, з врахуванням вимог п.п. 5.2.,5.3., 5.4, 5.5, 5.9.,5.10 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення скоригованої суми валових витрат за перевіряємий період у сумі 6429,5 тис. грн..; п.п. 7.3.1. п. 7.3. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» (надалі -Закон) зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період у сумі 621 873,00 грн.; ст. 8, ст. 7, ст. 10, ст. 21 “Декрету» та п.п. 4.2.9. п.4.2. ст. 4, п.3.4. ст. 3, п.п. 4.2.1. п.4.2. ст. 4, ст. 17, п. 7.1. ст. 7 та п. 22.3 ст. 22 та не враховано визначення п. 1.3., п. 1.9., п.1.13, п.1.15, ст. 1 Закону, п.1.3. роз.1 вимог Інструкції “Про службові відрядження в межах України та за кордон» № 59 та п.2. Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні № 72 донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1291,40 грн.; ст. 10 відповідно до п. 2 ст. 212 Декрету не сплачено прибутковий податок в сумі 1603,00 грн.; ст. 2, ст. 14 Закону України “Про плату за землю» не нараховано та не сплачено земельний податок у сумі 833,70 грн.; ст. 44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища», п.4, 9 “Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», позивачем не подані розрахунки по його сплаті за період з 1 кв. 2003 по 4 квартал 2004. В розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища, поданих до податкової інспекції за періоди з 1кв. 2004 по 3 кв. 2005, невірно застосовані нормативи збору по пересувним джерелам забруднення, а саме: «3» замість «4», «4,5» замість «6», без посилання в первинних документах на сертифікат якості пального та його наявності, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 89,05 грн.
На підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем 10.04.2006 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192310/0 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, за порушення податкового законодавства (далі -Рішення), відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання -основний платіж з податку на додану вартість 621 873,00 грн., штрафні санкції -497 474,40 грн., всього -1 119 347,40 грн.
В Акті перевірки було встановлено:
- заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 1 162 619 грн.: за липень 2004 рік -на 1 416,00 грн, за вересень 2004 рік -на 35 210,00 грн., за жовтень 2004 року -на 65 945,00 грн., за листопад 2004 року -на 331 775,00 грн., за січень 2004 року -на 2 221,00 грн., за лютий 2005 року -на 34 869,00 грн., за березень 2005 року -на 16 239,00 грн., за квітень 2005 року -на 96 146,00 грн., за травень 2005 року -на 59 448,00 грн., за червень 2005 року -на 35 248,00 грн., за липень 2005 року -на 276 080,00 грн., за серпень 2005 рок -на 90 658,00 грн., за жовтень 2005 року -на 59 924,00 грн., за листопад 2005 року -на 3 344,00 грн., за грудень 2005 року -на 41 350,00 грн.;
- завищення податкових зобов'язань з ПДВ за перевіряємий період на 540 746,00 грн.: за червень 2004 року -на 53 487,00 грн., за серпень 2005 року -на 88 650,00 грн., за грудень 2004 року -на 363 397,00 грн., за вересень 2005 року -на 35 212,00 грн.
Дані порушення, на думку відповідача, виникли в результаті неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат сум перерахованих підприємствам ПП “ЗМВ-Сервіс», ПП “Укрпостач», ТОВ “Арсенал-Центр» в розмірі 6 654 233,33 грн. (п.п. 3.1.3 п. 3.1. Акту перевірки). А тому, на думку відповідача, позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми у розмірі 1 330 847,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у перевіряємому періоді на загальну суму 621 873,00 грн.
У п.п.3.1.3. п.3.1. Акту перевірки наведені господарські та фінансові взаємовідносини позивача з підприємствами-контрагентами, а саме: ПП “ЗМВ-Сервіс», ПП “Укрпостач», ТОВ “Арсенал-Центр», ТОВ “Мірта» (надалі - підприємства-контрагенти), на підставі яких визначалось правильність визначення валових витрат позивачем.
Позивач на підставі договорів, протягом квітня-серпня 2004 року придбавав товари у згаданих підприємствах-контрагентів. Виконуючи свої зобов'язання та умови договорів, Позивач перераховував грошові кошти продавцям товару (контрагентам), а саме: ПП “ЗМВ-Сервіс» -2 437 500,00 грн., ПП “Укрпостач» -4 531 580,00 грн., ТОВ “Арсенал-Центр» -1 016 000,00 грн. Зазначені підприємства на підставі підпункту 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону, на відповідні перераховані суми виписали податкові накладні та показали свої податкові зобов'язання. В свою чергу, позивач відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону отримав право на податковий кредит, яким правомірно скористався, включивши суми ПДВ до складу податкового кредиту.
Товар, який був придбаний у згаданих контрагентів, залишався на збереженні чи транспортувався в межах одного міста Одеси за рахунок контрагентів.
Фінансово-господарські операції між позивачем з ПП “ЗМВ-Сервіс», ПП “Укрпостач», ТОВ “Арсенал-Центр», ТОВ “Мірта» підтверджують наступні документи:
· договір генпідряду на ремонтно-відновлювальні роботи № 7/6 від 04.06.2004 р. між позивачем і ПП “ЗМВ-Сервіс»;
· додаток № 1 від 25.06.2004 р. до Договору генпідряду на ремонтно-відновлювальні роботи № 7/06 від 04.06.2004 р.;
· лист ПП “ЗМВ-Сервіс» від 21.11.2004 р.;
· додаткова угода № 1 від 29.11.2004 р. до договору генпідряду № 7/06 від 04.06.2004 р.;
· специфікація матеріалів до Договору генпідряду на ремонтно-відновлювальні роботи № 7/06 від 04.06.2004 р.;
· податкова накладна № ЗС-0001596 від 12.07.2004 р.;
· податкова накладна № ЗС-0008726 від 02.12.2004 р.;
· розрахунок № ЗС-0000018 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12.07.2004 р. № 1596;
· акт прийому-передачі товару від 02.12.2004 р. на суму 1 232 000,00 гривень до договору № 7/06 від 04.06.2004 р.;
· Договір купівлі-продажу транспортних засобів № 37/04-п/п від 14.06.2004 р. між позивачем і ПП “ЗМВ-Сервіс»;
· Додаткова угода від 16.07.2004 р. до Договору купівлі-продажу транспортних засобів № 37/04-п/п від 14.06.2004 р.;
· Податкова накладна № ЗС-0001582 від 06.07.2004 р.;
· Розрахунок № 2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 06.07.2004 р. № 1582;
· Податкова накладна № ЗС-0001595 від 12.07.2004 року;
· Розрахунок № 2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12.07.2004 р.;
· Договір купівлі-продажу № 15/07 від 15.07.2004 р. між позивачем і ПП “ЗМВ-Сервіс»;
· Додаток до договору купівлі-продажу №15/07 від 15.07.2004 р.;
· Податкова накладна № ЗС-0001620 від 15.07.2004 р.;
· Акт прийому-передачі від 29.07.2004 р. до договору купівлі-продажу № 15/07 від 15.07.2004 р.;
· Акт прийому-передачі від 02.12.2004 р. до договору купівлі-продажу № 15/07 від 15.07.2004 р.;
· Договір купівлі-продажу № 1/12ЭМ від 29.11.2004 р. між позивачем і ПП “ЗМВ-Сервіс»;
· специфікація № 1 до Договору купівлі-продажу № 1/12ЭМ від 29.11.2004 р. між ЗАТ “Електромонтаж» і ПП “ЗМВ-Сервіс»;
· податкова накладна № ЗС-0008748 від 02.12.2004 р.;
· акт прийому-передачі від 02.12.2004 р. до договору купівлі-продажу № 1/12ЭМ від 29.11.2004 р. між ЗАТ “Електромонтаж» і ПП “ЗМВ-Сервіс»;
· Договір купівлі-продажу товару № 18/06 від 18.06.2004 р. між позивачем і ПП “Укрпостач»;
· Додаток № 1 від 30.06.2004 р. до Договору купівлі-продажу товару № 18/06 від 18.06.2004 р.;
· Податкова накладна № УП-0002314 від 06.07.2004 р.;
· Акт прийому-передачі від 08.08.2004 р. до Договору купівлі-продажу товару № 18/06 від 18.06.2004 р.;
· Акт прийому-передачі від 02.12.2004 р. до Договору купівлі-продажу товару № 18/06 від 18.06.2004 року;
· Договір купівлі-продажу товару № 21/06 від 21.06.2004 р. між ЗАТ “Електромонтаж» і ПП “Укрпостач»;
· Додаток № 1 від 29.06.2004 р. до Договору купівлі-продажу товару № 21/06 від 21.06.2004 р.;
· Податкова накладна № УП-0002313 від 06.07.2004 р.;
· Акт прийому-передачі від 02.12.2004 р. до Договору купівлі-продажу № 21/06 від 21.06.2004 р.;
· Договір № 20-09/-п від 20.09.2004 р. між позивачем і ПП “Укрпостач»;
· специфікація № 1 до Договору № 20-09/-п від 20.09.2004 р. між ЗАТ “Електромонтаж» і ПП “Укрпостач»;
· податкова накладна № УП-0008800 від 03.11.2004 р.;
· податкова накладна № УП-0008814 від 04.11.2004 р.;
· акт прийому-передачі від 02.12.2004 р. до договору № 20-09/-п від 20.09.2004 р.;
· договір підряду на капітальний ремонт техніки (механізмів та обладнання) № 4/13/04 від 12.06.2004 р. між позивачем і ТОВ “Арсенал-Центр»;
· додаток № 1 від 25.06.2004 р. до договору підряду на капітальний ремонт техніки (механізмів та обладнання) № 4/13/04 від 12.06.2004 р. між позивачем і ТОВ “Арсенал-Центр»;
· податкова накладна № АЦ-0003072 від 23.07.2004 р.;
· розрахунок № АЦ-0000013 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 23.07.2004 р. № 3072;
· договір купівлі-продажу № 2/12ЭМ від 25.11.2004 р. між позивачем і ТОВ “Арсенал-Центр»;
· специфікація № 1 до Договору купівлі-продажу № 2/12ЭМ від 25.11.2004 р. між ЗАТ “Електромонтаж» і ТОВ “Арсенал-Центр»;
· угода про проведення взаємних розрахунків № 0222/12-04 від 22.12.2004 р. між ЗАТ “Електромонтаж» і ТОВ “Арсенал-Центр»;
· додаток № 1 від 22.12.2004 р. до Угоди про проведення взаємних розрахунків № 0222/12-04 від 22.12.2004 р.;
· податкова накладна № АЦ-0008052 від 02.12.2004 р.;
· Акт прийому-передачі від 02.12.2004 р. до договору купівлі-продажу № 2/12ЭМ від 25.11.2004 р. між позивачем і ТОВ “Арсенал-Центр»;
· Виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 06.07.2004 р.;
· Платіжне доручення № 1 від 06.07.2004 р.;
· Платіжне доручення № 2 від 06.07.2004 р.;
· Платіжне доручення № 3 від 06.07.2004 р.;
· Виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 03.11.2004 р.;
· Виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 04.11.2004 р.;
· Виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 23.07.2004 р.;
· Платіжне доручення № 6 від 23.07.2004 р.;
· Виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 12.07.2004 р.;
· Платіжне доручення № 5 від 12.07.2004 р.;
· Платіжне доручення № 4 від 12.07.2004 р.;
· Договір комісії № 39-К від 02.12.2004 р. між позивачем і ТОВ “Мірта»;
· специфікація № 1 до Договору комісії № 39-К від 02.12.2004 р. між позивачем і ТОВ “Мірта»;
· акт прийому-передачі товару на комісію від 02.12.2004 р. (до договору комісії № 39-К від 02.12.2004 р. між позивачем і ТОВ “Мірта») ;
· акт № ОУ-0000002 здачі прийняття робіт від 01.04.2005 р.;
· звіт комісіонера № 2 за березень 2005 року про виконання зобов'язань згідно до договору комісії № 39-К від 02.12.2004 р. між позивачем і ТОВ “Мірта»;
· звіт комісіонера № 1 за червень 2005 року про виконання зобов'язань згідно до договору комісії № 39-К від 02.12.2004 р. між позивачем і ТОВ “Мірта»;
· акт № ОУ-0000003 здачі-прийняття робіт від 06.06.2005 р.;
· звіт комісіонера № 1 за квітень 2005 року про виконання зобов'язань згідно договору комісії № 39-К між позивачем і ТОВ “Мірта»;
· акт № ЩУ-0000001 здачі-прийняття робіт від 02.03.2005 р.;
· звіт комісіонера № 1 за лютий 2005 року про виконання зобов'язань згідно договору комісії № 39-К від 02.12.2004 р. між ЗАТ “Електромонтаж» і ТОВ “Мірта»;
· звіт комісіонера № 3 за квітень 2005 року про виконання зобов'язань згідно договору комісії № 39-К;
· акт № ОУ-0000003 здачі-прийняття робіт від 29.04.2005 р.;
· додаткова угода № 1 від 16.07.2005 року до договору комісії № 39-К від 02.12.2004 р.;
· ат прийому-передачі товару на комісію від 21.06.2005 року (до договору комісії № 39-Квід 02.12.2004 р.);
· податкова накладна ТОВ “Мірта» № НН-МА05934 від 01.04.2005 р.;
· податкова накладна ТОВ “Мірта» № НН-МА11152 від 06.06.2005 р.;
· податкова накладна ТОВ “Мірта» № НН-МА07629 від 29.04.2005 р.;
· податкова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № 130 від 08.06.2005 р.;
· податкова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № 82 від 12.04.2005 р.;
· податкова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № 50 від 03.03.2005 р.;
· податкова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № 52 від 11.03.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 08.06.2005 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 08.06.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 29.04.2005 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 29.04.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 12.04.2005 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 12.04.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 11.03.2005 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 11.03.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 03.03.2005 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 03.03.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 14.12.2004 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 14.12.2004 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 03.03.2005 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 03.03.2005 р ;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 14.12.2004 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 14.12.2004 р.;
· договір комісії № 40/06-К від 21.06.2005 р. між позивачем і ТОВ “РесурсС-К»;
· специфікація товарів, які передаються згідно договору комісії № 40/06-К від 21.06.2005 р.;
· акт прийому-передачі від 21.06.2005р. до договору комісії № 40/06-К від 21.06.2005 р.;
· додаткова угода до договору комісії № 40/06-К від 21.06.2005 р.;
· звіт комісіонера № 1 від 30.06.2005 р. за червень 2005 р. про виконання зобов'язань згідно договору комісії № 40/06 від 21.06.2005 р.;
· податкова накладна ТОВ “Ресурс-С-К» № НН-РСО7844 від 31.10.2005 р.;
· податкова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № 88 від 31.03.2006 р.;
· податкова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № 142 від 24.06.2005 р.;
· податкова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № 144 від 29.06.2005 р.;
· податкова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № 267 від 31.10.2005 р.;
· видаткова накладна ЗАТ “Електромонтаж» ЕЛМ-РН-0000059 від 31.10.2005 р.;
· довіреність ТОВ “Ресурс С-К» № ЯКЦ 939949 від 31.10.2005 р.;
· видаткова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № РН-0000055 від 29.06.2005 р.;
· довіреність ТОВ “Ресурс С-К» № ЯКЦ 939949 від 31.10.2005 р.;
· видаткова накладна ЗАТ “Електромонтаж» № РН-0000054 від 24.06.2005 р.;
· довіреність ТОВ “Ресурс С-К» № ЯКЦ 864224 від 24.06.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 30.11.2005 р..;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 31.10.2005 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 31.10.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 29.06.2005 р.;
· реєстр кредитових платіжних документів за 29.06.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 31.03.2006 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 24.06.2005 р.;
· виписка по рахунку ЗАТ “Електромонтаж» за 01.12.2005 р.;
· книга обліку придбання товарів (робіт, послуг) ЗАТ “Електромонтаж» реєстраційний номер 08-007/51-418 на 49 аркушах за період з 02.06.2004 року по 30.06.2005 рік;
· книга обліку продажу товарів (робіт, послуг) ЗАТ “Електромонтаж» реєстраційний номер 08-007/52-416 на 52-х аркушах за період з 01.07.2003рік по 31.07.2005рік .
Позивач, не погоджуючись з висновками Акту перевірки в частині порушення платником податку п.п.7.3.1. п.7.3. та п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону, звернувся до відповідача з первинною скаргою на згадане вище податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, відповідачем було прийнято рішення № 9881/10/25-011 від 13.06.2006 р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.04.2006 р. № 0000192310/0 та донараховано штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість в розмірі 62 211,30 грн.
Не погодившись з рішенням відповідача від 13.06.2006 р., позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у місті Києві (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) з повторною скаргою. За результатами розгляду, Державною податковою адміністрацією міста Києва було прийнято рішення від 21.08.2006 р. № 2138/10/25-114. Даним рішенням було скасовано податкове повідомлення-відповідача від 10.04.2006 р. № 0000192310/0 та рішення від 13.06.2006 р. № 9881/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 310 921,50 грн. на підставі пп. 17.1.6. п. 17 ст. 17 Закону № 2181 та збільшено суму штрафних санкцій по податку на додану вартість на 332 545,30 грн., а скарги позивача залишено без задоволення.
На підставі даного рішення та Акту перевірки, відповідачем було визначено податкове зобов'язання по платежу податок на додану вартість та штрафні санкції, про що свідчать податкові повідомлення-рішення за № 0000192310/2 від 29.08.2006 р. (сума зобов'язання становить 808 425,90 грн.), № 0000452310/2 від 29.08.2006 р. (сума зобов'язання -62 211,30 грн.), № 0000652310/2 від 29.08.2006 р. (сума зобов'язання -332 545,30 грн.).
Із висновками Акта перевірки суд не погоджується, виходячи з наступного:
Відповідно до пункту 1.7. Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно до вимог пп. 7.2.4 п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» -“право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.».
У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.
Як свідчать матеріали справи, на час здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних, що видані Позивачеві ТОВ “Мірта», ТОВ “Арсенал-центр», ПП “Укрпостач», ПП “ЗМВ-Сервіс», дані підприємства були зареєстровані як платники податку на додану вартість і внесені до реєстру платників податку на додану вартість, жодне з цих підприємств не було ліквідоване, що підтверджується самим Актом перевірки.
Суд не може погодитись з твердженнями відповідача щодо безпідставності включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту через те, на момент здійснення господарських операцій знаходились в розшуку та відносно яких в судовому порядку було розпочато процедуру припинення юридичної особи, оскільки така позиція Відповідача не відповідає нормам Закону. Слід також зауважити, що Закон чи будь-який інший нормативний акт не зобов'язує покупця перевіряти достовірність зазначених у податкових накладних даних, а тому відповідальність за достовірність даних несе саме платник ПДВ -продавець товарі (робіт, послуг).
Позивачем надані докази на підтвердження того, що у нього є належним чином оформлені податкові накладні, а отже позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту в періоді, що перевірявся відповідачем, податок на додану вартість, сплачений у вартості придбаних товарів (робіт, послуг).
Таким чином, можливо зробити висновок, що податкові накладні, які були видані позивачеві, виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку і підстав вважати їх недійсними у відповідача не було.
Відповідачем по справі не були надані докази того, що угоди між позивачем та підприємствами - контрагентами на момент проведення перевірки, винесення податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачеві податкового зобов'язання і застосування сум штрафних (фінансових) санкцій визнані недійсними в установленому законодавством порядку і носили недійсний характер.
Слід зазначити, що прийняттям спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом фактично покладено на позивача вину за невиконання його контрагентами зобов'язань, визначених податковим законодавством. Однак жоден нормативний акт, на який посилається відповідач не містить вказівок на таку залежність. Згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.
Згідно з п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Таким чином, у разі порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання. Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні» вчинення зазначених дій є не тільки правом, а й прямим обов'язком податкових органів.
Окрім того, відповідачем не доведено належними доказами несплату податку на додану вартість контрагентами позивача у встановленому законом порядку до бюджету. Не надано суду актів перевірки таких підприємств, яким виявлено несплату податку у відповідному періоді, не надано суду доказів прийняття рішення про донарахування виявленої недоплати.
За таких обставин, висновки відповідача про те, що позивачем порушені вимоги п.п.7.3.1. п.7.3. та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», (а саме: заниження ПДВ) є помилковими, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення положень даної статті.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення за №0000192310/0 від 10.04.2006 року, № 0000192310/2 від 29.08.2006 року, № 0000452310/2 від 29.08.2006 року, № 0000652310/2 від 29.08.2006 року слід визнати недійними, оскільки вони складені з порушенням норм Закону, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі (вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є наслідком визнання недійсними оскаржуваних рішень).
Виходячи з вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевих та перехідних положеннями Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у сумі 13,60 грн. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача. Щодо повернення надмірно сплаченого судового збору, позивач не позбавлений права на звернення до суду з відповідною заявою у встановленому законодавством порядку.
Керуючись ст.ст. 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000192310/0 від 10.04.2006 р., № 0000192310/2 від 29.08.2006 р., № 0000452310/2 від 29.08.2006 р., № 0000652310/2 від 29.08.2006 р.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва провести коригування особового рахунку закритого акціонерного товариства “Електромонтаж» та видати акти звірки з податку на додану вартість та податку на прибуток.
4. Стягнути державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства “Електромонтаж» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 10-б, код ЄДРПОУ 01417446, п/р 26002301300765 у філії “Старокиївське відділення Промінвестбанку в м. Києві, МФО 322227) 13,60 грн. (тринадцять грн. 60 коп.) державного мита.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Шабунін
Дата виготовлення у повному обсязі: 28.02.2007 р.
05.02.07 м. Київ 46/465-А
Суддя Шабунін С.В.
Секретар судового засідання