Обухівський районний суд Київської області
Справа № 372/1412/24
2-др/372/31/24
09 травня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши заяву щодо ухвалення додаткового судового рішення по справі за заявою ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей,
01.05.2024 року Обухівським районним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 березня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття. Однак суд не вирішив питання щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суддя виходить з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї що лише підлягає сплаті
Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).
Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви. Додаткове рішення або ухвали про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. Про роз'яснення рішення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Частиною 1 ст. 160 ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Згідно роз'яснень, наданих в п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», відповідно до положень ст.ст.219-221 ЦПК, суд має право, не змінюючи суті виданого судового наказу, вирішити питання про виправлення описок та арифметичних помилок, видати додатковий судовий наказ чи роз'яснити його.
Враховуючи порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, встановлений ч.1 ст. 167 ЦПК України, суд у відповідності до ч.3 ст. 270 ЦПК України вирішує питання про ухвалення додаткового судового наказу без судового засідання та повідомлення заявника та боржника.
Отже, у зв'язку з тим, що судом не вирішено питання щодо стягнення з боржника на користь стягувача понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд постановляє додатковий судовий наказ, яким стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000 грн. 00 коп. понесених витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 160-164,167,168, 169,270 ЦПК України,
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 4 000 грн. 00 коп. понесених витрат на правничу допомогу.
Повідомити стягувача та боржника про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Учасники справи можуть отримати інформацію про судовий наказ у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ за номером справи № 372/2829/22.
Копії судового наказу надіслати боржнику рекомендованим листом з повідомленням.
Суддя Лариса Вікторівна Потабенко
Судовий наказ набрав чинності «_____» _________________ 20___ року.
Судовий наказ видано стягувачу «_____» _________________ 20___ року.
Строк пред'явлення судового наказу до виконання в частині стягнення аліментів - протягом усього періоду, на який присуджені платежі; в частині стягнення судового збору - протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя ________________ Л.В. Потабенко
Відмітки про виконання судового наказу
Дата надходження судового наказу на виконанняПовне найменування установи, підприємства, організації, в якому знаходився наказ на виконанніЗагальна сума відрахована за судовим наказомДата повернення судового наказу до відділу державної виконавчої служби чи стягувачуПідстава повернення судового наказуПідпис керівника установи, підприємства, організації (з прикладенням печатки) Примітка
Інші відмітки