27.05.2024 Єдиний унікальний № 371/501/24
провадження № 2/371/402/24
27 травня 2024 року м. Миронівка
ЄУН 371/501/24
Провадження № 2/371/402/24
Миронівський районний суд Київської області в складі судді Капшук Л.О.,розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа, в якій позивач заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Гаврищука А.В. від 10 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сформованого 29 квітня 2024 року, справу передано для розгляду судді Капшук Л.О.
17 травня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Капшук Л.О., в якій відповідач вказав на наявність обставин, які на його думку викликають сумнів в неупередженості та об?єктивності судді.
Заявляючи відвід, відповідач послався на ті обставини, що 24 жовтня 2019 року він скаржився на дії судді Капшук Л.О. до ВККС України та Громадської ради доброчесності при ВККС по сприянню в уникненні відповідальності за вчинення корупційних правопорушень голови Миронівської міської ради. Вважає, що такі обставини підпадають під дію статті 36 ЦПК України і можуть вплинути на неупередженість та об?єктивність судді, а тому суддя Капшук Л.О. не може розглядати справу і підлягає відводу. До заяви про відвід судді відповідач додав фотокопію скарги, адресовану ВККС України та Громадській раді доброчесності при ВККС України датовану 24 жовтня 2019 року та підписану ОСОБА_1 .
Приписами частини сьомої статті 40 ЦПК України визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та ознайомившись з обґрунтуванням, викладеним у заяві про відвід судді, дійшов наступних висновків.
Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з поданої заяви про відвід, вона надійшла до суду 17 травня 2024 року. Тобто відповідач не дотримався строків подання заяви про відвід, визначених частиною 3 статті 39 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 06 травня 2024 року відповідач звернувся до судді Гаврищука А.В. із заявою про надання матеріалів справи для ознайомлення.
10 травня 2024 року відповідач ознайомився з матеріалами справи, про що ним проставлено відповідний запис на поданій заяві.
Суд враховує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Після відкриття провадження у справі відбулася заміна складу суду і відповідач про таку заміну дізнався 10 травня 2024 року під час ознайомлення з матеріалами справи, а тому заява про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. підлягає розгляду.
Правосуддя в Миронівському районному суді Київської області здійснюють троє суддів.
Відтак, відповідно до положень частини другої та третьої статті 40 ЦПК України, суд, який розглядає справу, має вирішити питання про обґрунтованість заявленого відводу. Так, коли суд доходить до висновку про обґрунтованість доводів, він задовольняє відвід, а якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
При наданні оцінки обґрунтованості заяви про відвід судді встановлено наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 ЦПК України.
Зокрема, за змістом частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частинами 2 - 4 даної статті визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідач не конкретизував пункт частини першої статті 36 ЦПК України, під яку б на його думку підпадали обставини, викладені ним в заяві. Разом з тим, з урахуванням змісту заяви, підставою для відводу судді є норма пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, в силу якої суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді.
Суд зазначає, що з врахуванням приписів пунктів 3, 5 частини 1 статті 36 та частини 3 статті 39 ЦПК України особа, яка звертається із заявою про відвід повинна вмотивувати наявність обставин, які об?єктивно свідчать про ймовірну упередженість або необ?єктивність судді або навести підстави для сумніву в неупередженості або об?єктивності судді при розгляді справи, у якій заявлено відвід, а також вказувати на можливу заінтересованість судді у розгляді справи.
Приписами частини 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 7 наведеного Закону передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Суддя зобов?язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства (частина 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді. Таке положення закріплене в статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням ХІ (черговим) з?їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
Відповідно до приписів пунктів 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню на підставі частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб?єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб?єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об?єктивного критерію, тобто з?ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Практика ЄСПЛ свідчить, що при об?єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
В пункті 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» вказано, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб?єктивним та об?єктивним критеріями. Відповідно до суб?єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об?єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об?єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, його використання залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.
З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб?єктивних та/або об?єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв?язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Частина 3 статті 39 ЦПК України встановлює, що відвід має бути вмотивованим.
Підстави відводу - це юридичні факти матеріально-правового або процесуально-правового характеру, при встановленні яких за допомогою доказів для забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення із розгляду цивільної справи усувається суддя.
Не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді повинно обґрунтовуватись посиланням на обставини, про які йдеться в статті 36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Для відведення судді з підстав упередженості або необ'єктивності необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ'єктивність судді, підтвердити їх доказами.
Відповідач, викладаючи обставини, з якими пов'язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні, вказав на той факт, що її він подавав в 2019 році скаргу до ВККС України та ГРД при ВККС України.
Проте достовірних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, на які відповідач посилається, як на підстави для відводу судді, до заяви не додано.
Додана до заяви фотокопія документу, складеного ОСОБА_1 з зазначенням адресатами ВККС України та ГРД при ВККС України, та датованого 24 жовтня 2019 року не містить відомостей про отримання такого звернення адресатами та розгляд такого звернення у ВККС України з прийняттям рішення щодо судді Капшук Л.О .
Про наявність такого можливого звернення відповідача судді Капшук Л.О. стало відомо лише зі змісту поданої ним заяви про відвід у цій справі.
Посилання відповідача на упередженість судді Капшук Л.О. через його поведінку щодо оскарження її дій до ВККС України не можна вважати об?єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та суб?єктивній оцінці позивачем обставин цієї події та її наслідків.
Заява про відвід та додані до неї докази, а також матеріали справи не містять жодних фактів чи доказів, які свідчили б про вчинені суддею Капшук Л.О. активні дії чи бездіяльність, які викликали б сумнів у її об?єктивності чи неупередженості.
Також суд враховує, що з предмета розгляду цієї справи не вбачається будь-який взаємозв?язок чи будь-яка залежність, які б прямо чи опосередковано вказували на необ?єктивність чи упередженість судді Капшук Л.О. або її заінтересованість у результатах розгляду справи.
Тож, наведені позивачем обставини, якими він обґрунтував заяву про відвід судді, не вказують на наявність об?єктивного чи суб?єктивного критерію для висновків про упередженість судді, а тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктами 3,5 частини1 статті 36 ЦПК України передумов для відводу судді Капшук Л.О.
Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами ЦПК України.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Суддя повинен бути об'єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов'язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише міркування про можливу упередженість судді, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Сам по собі факт, що відповідач внаслідок суб'єктивних міркувань, які не підтверджені жодним доказом, сумнівається в неупередженості головуючого у цивільній справі, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду цивільної справи.
Відтак суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Оскільки у судді Капшук Л.О. відсутні особиста прихильність або упередження до сторін, задоволення заяви про відвід з підстав суб?єктивних міркувань відповідача щодо неупередженості судді призведе до безпідставного фактичного самоусунення судді від здійснення правосуддя у зазначеній справі та затягування розгляду справи, що суперечить основоположним принципам судочинства.
Згідно приписів частини 3 статті 40 ЦПК України, подальше вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40, 41 ЦПК України, суд
Визнати необґрунтованою заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Любові Олексіївни від розгляду цивільної справи N 371/501/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Передати заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Капшук Любові Олексіївни для вирішення відводу у відповідності до вимог частини 3 статті 40 та частини 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л.О. Капшук