Справа № 369/4010/17
Провадження № 2/369/16/24
Іменем України
28.03.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 369/4010/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Боярська міська рада в особі Забірська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, що не пов'язані з позбавленням володіння,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Боярська міська рада в особі Боярської міської територіальної громади Фастівського району Київської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, що не пов'язані з позбавленням володіння.
Свої вимоги мотивував тим, що у 2001 році, виник невирішений спір, який полягає у здійсненні перешкод у користуванні, самовільному захопленні Проїзду, спочатку Відповідачем-2, а пізніше Відповідачем-1 та в подальшому і в самовільному захопленні частини земельної ділянки Позивача із самовільним встановленням паркану на належній Позивачу земельній ділянці.
Внаслідок звернення Позивача до Третьої особи-2 з приводу захоплення ОСОБА_4 Проїзду, виконавчий комітет Забірської сільської рали Києво- Святошинського району Київської області 24 січня 2001 року прийняв рішення №3/3 яким зобов?язав ОСОБА_3 (Третю особу-1) повернути земельну ділянку за її належністю без відшкодування затрат до 01.04.2001 року з посиланням на ст.116 ЗК України. В разі невиконання даного рішення, землевпорядника ОСОБА_5 зобов?язано підготувати матеріали для подання до суду.
До цього часу вказане рішення виконкому Забірської сільської ради не виконано не зважаючи на неодноразові звернення Позивача до відповідача та третіх осіб
Позивач ОСОБА_1 тривалий час вимушений доставатися власної земельної ділянки через земельну ділянку суміжного землекористувача ОСОБА_6 .
Крім того, за місцем розташування Проїзду збудовано будинок, яким наразі користується Відповідач.
Проте, Позивачу наразі невідомо, на яких правових підставах збудовано цей будинок.
Також, у зв?язку із самовільним захопленням Відповідачем частини земельної ділянки Позивача з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011 площею 0.1899 га. знаходиться в АДРЕСА_1 , Позивач неодноразово звертався до Забірської сільської ради.
Внаслідок таких звернень комісією з питань регулювання земельних відносин Забірської сільської ради нарешті 22.05.2015 року складено протокол, з якого вбачається. що комісією вирішено привести дані державного земельного кадастру про земельну ділянку Позивача та земельну ділянку Відповідача до фактичних меж в натурі на місцевості), враховуючи, «що межі земельних ділянок встановлені більше 10 років претензій до існуючих меж не було». У разі незгоди з цим рішенням комісії. вирішення даного питання віднесено до компетенції суду (п.2 протоколу комісії).
Таким чином, комісією Забірської сільської ради по суті вирішено позбавити Позивача частини земельної ділянки, що належить йому на праві власності. а також позбавити Позивача права на належне користування цією ділянкою у зв?язку із самовільним захопленням Відповідачем цієї частини ділянки та Проїзду до неї.
При цьому, обгрунтовуючи таке протиправне рішення, комісія зазначає про термін землекористування (більше 10 років), а в усній формі заявлено, що ОСОБА_1 давно пропущено строки позовної давності, тому звернення до суду за захистом своїх прав є безперспективним.
Позивач ОСОБА_1 , звичайно, не погодився з рішенням комісії про шо зазначив у відповідному протоколі.
В подальшому посадові особи Забірської сільської ради неодноразово відмовлялися втручатися в цю ситуацію, посилаючись на відсутність підстав з огляду на сплив строків позовної давності.
З огляду на вище викладені обставини позивач просив суд зобов?язати Відповідача - ОСОБА_2 усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1899 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222483201:01:004:0011, що належить на праві власності Позивачу - ОСОБА_1 , шляхом здійснення ОСОБА_2 за її власний рахунок демонтажу паркану, звільнення захопленої частини земельної ділянки Позивача площею 0,0104 га та відновлення стану цієї ділянки, який існував до порушення, для можливості її використання за цільовим призначенням, а саме - для ведення особистого селянського господарства.
Зобов?язати Відповідача - ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 0,1899 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222483201:01:004:0011, що належить на праві власності Позивачу ОСОБА_1 , шляхом звільнення ОСОБА_2 за її власний рахунок земельної ділянки розміром 3м х 5м х 28м, наданої для можливості проїзду до земельної ділянки Позивача, відновлення стану цієї ділянки, який існував до порушення. для можливості її використання для проїзду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.04.2017 року (суддя Усатов Д.Д.) відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.03.2018 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 23.05.2019 року призначено по справі судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- Чи порушено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011 згідно серії КВ № 0992ІЗ від 09 червня 2004 року, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Якщо порушено, то внаслідок чиїх та яких дій, в якій частині, конфігурації, межах та площею відбулося таке порушення.
Чи є вільною від використання приватними землевласниками чи землекористувачами земельна ділянка загального користування розміром Зм х 5м х 28м, надана для проїзду за рішенням виконавчого комітету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 30/8 від 22 червня 2000 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Якщо ні, то ким, в якій частині, конфігурації, межах та площею відбувається фактичне землекористування чи землеволодіння.
Чи розташовані об'єкти нерухомості відповідача ОСОБА_2 в межах земельної ділянки площею 710 кв.м. згідно з рішенням виконавчого комітету №30/9 від 22.06.2000 р. Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та актом відводу присадибної ділянки під забудову індивідуального житлового будинку без номера та дати.
Якщо ні, то на чиїх земельних ділянках, в якій частині, межах, за якою конфігурацією та площею відбулося таке накладення.
Чи є вільною від використання приватними землевласниками чи землекористувачами земельна ділянка розміром Зм х 5м х 28м, надана для проїзду за рішенням виконавчого комітету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 30/8 від 22 червня 2000 року;
Чи існує можливість проїзду автотранспорту та проходу до земельної ділянки позивача з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011.
На підставі розпорядження Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_7 від 10.10.2023 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/4010/17 вказану справу передано до розгляду судді Янченку А.В.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2023 року, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Забірська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, що не пов'язані з позбавленням володіння, прийнято до провадження судді Янченко А.В., на підставі розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. від 10.10.2023 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/4010/17 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 року, призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.11.2023 року, було задоволено заяву представника позивача та замінено третю особу у справі № 369/4010/17 Забірську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області на її правонаступника Боярську міську раду в особі Боярської міської територіальної громади Фастівського району Київської області.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, про розгляд справи повідомлені належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
В судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.
В судове засідання третя особа Боярська міська рада в особі Боярської міської територіальної громади Фастівського району Київської області не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
14 липня 2000 року між Позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1899 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Апишковою 3.1. та зареєстровано в реєстрі за №2950. Дублікат вказаного Договору у зв?язку із втратою оригіналу отримано Позивачем 15.09.2016 р. та зареєстровано в реєстрі за №2195 (далі - «Договір купівлі-продажу»).
На підставі вказаного Договору купівлі-продажу, 09 червня 2004 року Позивач отримав Державний акт серії КВ №099213 на право власності на земельну ділянку кадастровим номером 3222483201:01:004:0011, цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, зареєстрований в Книзі записів реєстрі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 382 (далі - «Державний акт»).
Рішенням виконавчого комітету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №30/8 від 22 червня 2000 року ОСОБА_9 - продавцю за Договором купівлі-продажу надано проїзд розміром 3м х 5м х 28м ло її городу, що знаходиться в АДРЕСА_1 за рахунок земель загального користування (пустир) (далі - Проїзд»
Таким чином, надавши Проїзд за рахунок земель загального користування.
Забірська сільська рада забезпечила права землевласника щодо належного користування земельною ділянкою, яка в подальшому стала предметом Договору купівлі-продажу.
У 2001 році, ще до отримання Позивачем Державного акту, виник та досі невирішений спір, який полягає у здійсненні перешкод у користуванні, самовільному захопленні Проїзду, спочатку Відповідачем-2, а пізніше Відповідачем-1 та в подальшому і в самовільному захопленні частини земельної ділянки Позивача із самовільним встановленням паркану на належній Позивачу земельній ділянці.
Внаслідок звернення Позивача до Третьої особи-2 з приводу захоплення ОСОБА_4 Проїзду, виконавчий комітет Забірської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області 24 січня 2001 року прийняв рішення №3/3 яким зобов?язав ОСОБА_3 (Третю особу-1) повернути земельну ділянку за її належністю без відшкодування затрат до 01.04.2001 року з посиланням на ст.116 ЗК України. В разі невиконання даного рішення, землевпорядника ОСОБА_5 зобов?язано підготувати матеріали для подання до суду.
До цього часу вказане рішення виконкому Забірської сільської ради не виконано не зважаючи на неодноразові звернення Позивача до відповідача та третіх осіб
Позивач ОСОБА_1 тривалий час вимушений доставатися власної земельної ділянки через земельну ділянку суміжного землекористувача ОСОБА_6 .
Крім того, за місцем розташування Проїзду збудовано будинок, яким наразі користується Відповідач.
Проте, Позивачу наразі невідомо, на яких правових підставах збудовано цей будинок.
Також, у зв?язку із самовільним захопленням Відповідачем частини земельної ділянки Позивача з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011 площею 0.1899 га. знаходиться в АДРЕСА_1 , Позивач неодноразово звертався до Забірської сільської ради.
Внаслідок таких звернень комісією з питань регулювання земельних відносин Забірської сільської ради нарешті 22.05.2015 року складено протокол, з якого вбачається. що комісією вирішено привести дані державного земельного кадастру про земельну ділянку Позивача та земельну ділянку Відповідача до фактичних меж в натурі на місцевості), враховуючи, «що межі земельних ділянок встановлені більше 10 років претензій до існуючих меж не було». У разі незгоди з цим рішенням комісії. вирішення даного питання віднесено до компетенції суду (п.2 протоколу комісії).
Таким чином, комісією Забірської сільської ради по суті вирішено позбавити Позивача частини земельної ділянки, що належить йому на праві власності. а також позбавити Позивача права на належне користування цією ділянкою у зв?язку із самовільним захопленням Відповідачем цієї частини ділянки та Проїзду до неї.
Позивач ОСОБА_1 , звичайно, не погодився з рішенням комісії, про шо зазначив у відповідному протоколі.
07 вересня 2016 року Позивач звернувся до Сільського голови с. Забір?я із заявою (вх. №316) про надання належним чином завірених викопіювань з генерального та/або детального плану села Забір'я, що однозначно містить графічну інформацію щодо розташування та конфігурації суміжних земельних ділянок Позивача також Проїзду. Крім того, Позивач просив зазначити цільове призначення кожної ділянки зазначеної в заяві.
21 вересня 2016 року Сільський голова с. Забір?я супровідним листом вих. № 560 надав Позивачу дві окремі схеми розташування земельних ділянок Позивача та Відповідача. Також Сільським головою було відмовлено у наданні схеми Проїзду у зв?язку з передачею рішень, прийнятих до 2007 року на зберігання до архівного сектору Києво-Святошинської районної державної адміністрації. Однак, графічні дані щодо місця розташування Проїзду містяться в генеральному або детальному плані села Забір?я, які зберігаються безпосередньо в сільській раді і могли бути наданими Позивачу.
З наданих схем вбачається, що Проїзд до земельної ділянки (межа від Позивача) повністю зайнято землекористувачем ОСОБА_2 (Відповідачем), хоча згідно плану меж земельної ділянки Позивача за даними Державного акту. Проїзд розташовано на землях загального користування та землекористувач в особі ОСОБА_2 взагалі відсутній.
У вересні 2016 року Позивач звернувся до Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за виготовленням технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки Позивача в натурі (на місцевості).
Головним інженером проекту завідувачем групою ОСОБА_10 складено Абрис зовнішніх меж землекористування. з якого не вбачається землевласника чи землекористувача в особі Відповідача ОСОБА_2 .
Так само не вбачається суміжного землекористувача в особі Відповідача і згідно даних земельного кадастру, і згідно даних публічної кадастрової карти України, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту станом на 30.03.2017 р.
Згідно кадастрового плану земельної ділянки Позивача. складеного за даними
Державного земельного кадастру станом на 2016 рік ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за участю сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_11 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №011437, виданий Національним університетом біоресурсів і природокористування України 15 листопада 2013 року) також відсутня інформація про суміжного землекористувача в особі ОСОБА_2 .
Проте, ОСОБА_2 в порушення прав Позивача з фактичним землекористувачем Проїзду, що підтверджено згідно наданої Сільським головою с. Забір?я схеми, а також землекористувачем частини належної Позивачу земельної ділянки площею 0.0104 га.
Площа та конфігурація частини земельної ділянки Позивача, яку захопила та протиправно користується ОСОБА_2 , зазначено на Схемі фактичного використання земельної ділянки Позивача, виготовленої ДП «Київський науково-дослідний проектний інститут землеустрою».
Жодного правовстановлюючого документу на підтвердження належного землекористування ОСОБА_2 та забудови Проїзду Відповідач та треті особи надати відмовляються.
Разом із тим виконком Забірської сільської ради листом вих. №129 від 01.03.2017 р. відмовив у погодженні Технічної документації Позивача, посилаючись на невідповідність координат порівняно з координатами, по яких виготовлявся державний акт Позивача у 2003 році, а також з підстав відсутності даних про суміжного землекористувача - ОСОБА_2 (Відповідача) В обгрунтування такої відмови одночасно надано копію Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку громадян України, в тому числі Позивача ОСОБА_1 в межах Забірської сільської ради від 2003 року.
З Пояснювальної записки зазначеної Технічної документації вбачається, що «відповідні роботи по встановленню зовнішніх меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), складанню каталогів координат в системі координат 1963 poкy, складанню планів меж земельних ділянок в масштабах, що задовольняють певним стандартам оформлення акта встановлення та погодження меж земельної ділянки виконані в 2004 році Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКЕР».
Як було зазначено вище, Державний акт Позивач отримав 09 квітня 2004 року, який було виготовлено по матеріалах Технічної документації 2003-2004 р.р.
Згідно опису меж земельної ділянки Позивача, що міститься в Державному акті, не вбачається суміжного землекористувача в особі ОСОБА_2 .
Серед матеріалів Технічної документації 2003-2004 років, копію якої надав виконком Забірської сільської ради, міститься копія Кадастрового плану земельної ділянки Позивача як невід?ємна складова цієї документації, виготовлена та датована ТОВ «ЕКЕР» 05.04.2007 р.
При цьому сільською радою також як невід?ємна частина цієї Технічної документації надається копія Кадастрового плану земельної ділянки гр. ОСОБА_12 , виготовлена та датована ТОВ «ЕКЕР» 25.12.2003 р.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.05.2019 року призначено судову експертизу по даній цивільній справі на вирішення якої поставлені наступні питання: чи порушено право приватної власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011 площею 0.1899 га. знаходиться в АДРЕСА_1 , якщо порушено, то внаслідок чиїх та яких дій, в якій частині, конфігурації, межах та площею відбулося таке порушення; чи є вільною від використання приватними землевласниками чи землекористувачами земельна ділянка загального користування розміром Зм х 5м х 28м, надана для проїзду за рішенням виконавчого комітету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 30/8 від 22 червня 2000 року, якщо ні, то ким, в якій частині, конфігурації, межах та площею відбувається фактичне землекористування чи землеволодіння; чи розташовані об'єкти нерухомості відповідача в межах земельної ділянки площею 710 кв.м. згідно з рішенням виконавчого комітету №30/9 від 22.06.2000 р. Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та актом відводу присадибної ділянки під забудову індивідуального житлового будинку без номера та дати, якщо ні, то на чиїх земельних ділянках, в якій частині, межах, за якою конфігурацією та площею відбулося таке накладення; чи є вільною від використання приватними землевласниками чи землекористувачами земельна ділянка розміром Зм х 5м х 28м, надана для проїзду за рішенням виконавчого комітету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 30/8 від 22 червня 2000 року; чи існує можливість проїзду автотранспорту та проходу до земельної ділянки позивача з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011.
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 23.06.2020 року № 21511/19-41 від 23.06.2020 року на дату проведення дослідження існує порушення меж земельної ділянки (визначених ДП «Київський інститут землеустрою») з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом встановлення огорожі ОСОБА_2 на частині земельної ділянки площею 0,0104 га (або 104 кв.м.).
Частина земельної ділянки загального користування розміром 3м*5м*28м, площею 0,0099 га, що надана для проїзду за рішенням виконавчого комітету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 30/8 від 22 червня 2020, відповідно до меж земельної ділянки ОСОБА_1 (визначених ДП «Київський інститут землеустрою») до фактичних меж користування земельною ділянкою ОСОБА_2 (визначених топографо-геодезичними роботами) на дату обстеження розташована в межах земельної ділянки ОСОБА_2 , на якій розміщено об'єкти нерухомості, а саме: частина житлового будинку з замощенням, частина заїзду до гаражу та частина паркану. Частина земельної ділянки загального користування площею 0,0013 га вільна для використання.
Земельна ділянка загального користування розміром 3м*5м*28м, площею 0,0122 га, що надана для проїзду за рішенням виконавчого комітету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 30/8 від 22 червня 2020, відповідно до меж земельної ділянки ОСОБА_1 (визначених ТОВ «ЕКЕР» від 05.04.2007 року) до фактичних меж користування земельною ділянкою ОСОБА_2 (визначених топографо-геодезичними роботами) на дату обстеження розташована в межах земельної ділянки ОСОБА_2 , на якій розміщено об'єкти нерухомості, а саме: частина житлового будинку з вимощенням, частина заїзду до гаражу та частина будівлі бані.
Частина земельної ділянки загального користування розміром 3м*5м*28м, площею 0,0099 га, що надана для проїзду за рішенням виконавчого комітету Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 30/8 від 22 червня 2020, відповідно до меж користування земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (визначених топографо-геодезичних роботами) на дату обстеження розташована в межах земельної ділянки ОСОБА_2 , на якій розміщено об'єкти нерухомості, а саме: частина будівлі бані та частина парку. Частина земельної ділянки загального користування площею 0,0012 га вільна для використання.
Частина об'єктів нерухомості відповідача ОСОБА_2 розташована в межах земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011 (визначених ДП «Київський інститут землеустрою»), а саме: житловий будинок з замощенням - 20 кв.м., будівля бані - 20 кв.м., паркан довжиною 17,8 м.
Частина об'єктів нерухомості відповідача ОСОБА_2 розташована в межах земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011 (визначених ТОВ «ЕКЕР»), а саме: будівля бані - 8 кв.м., паркан довжиною 16,3 м.
Можливість проїзду автотранспорту та проходу до земельної ділянки позивача з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_1 відсутня.
Під час допиту у судовому засіданні 24.05.2023 року експерт ОСОБА_13 підтвердив свій висновок.
На даний час власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222483201:01:004:0011 ОСОБА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20637354 від 10.04.2015, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2023 № 326085326.
Так, відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частинами 3,4 цієї статті передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним .
Відповідно до Постанови ВС КЦС від 18.01.2023 у справі №361/1308/19, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.
Отже, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням норм ЗК України треба розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця земельної ділянки.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Відповідно до частин першої, другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Витрати з оплати судової експертизи у розмірі 16 328 грн покласти на відповідача.
Крім того, з відповідача в дохід Державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 280 грн за подання позовної заяви (за 2 вимоги немайнового характеру, 640 грн * 2), оскільки позивач звільнений від сплати судового збору
Керуючись ст.ст.76 - 80, 259, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Боярська міська рада в особі Боярської міської територіальної громади Фастівського району Київської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, що не пов'язані з позбавленням володіння - задовольнити в повному обсязі.
Зобов?язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1899 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222483201:01:004:0011, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом здійснення ОСОБА_2 за її власний рахунок демонтажу паркану, звільнення захопленої частини земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0104 га та відновлення стану цієї ділянки, який існував до порушення, для можливості її використання за цільовим призначенням, а саме - для ведення особистого селянського господарства.
Зобов?язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 0,1899 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222483201:01:004:0011, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом звільнення ОСОБА_2 за її власний рахунок земельної ділянки розміром 3м х 5м х 28м, наданої для можливості проїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 , відновлення стану цієї ділянки, який існував до порушення. для можливості її використання для проїзду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 328 (шістнадцять тисяч триста двадцять вісім гривень) 00 коп. витрат за проведення судової експертизи.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Держави 1 280 (одну тисячу двісті вісімдесят гривень) 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Третя особа 1: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Третя особа 2: Боярська міська рада в особі Боярської міської територіальної громади Фастівського району Київської області (Київська обл., м. Боярка, вул. Михайла Грушевського, буд. 39; ідентифікаційний код 04054636).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 27.05.2024 року.
Суддя А.В. Янченко