Справа № 367/3892/24
Провадження №2-а/367/120/2024
Іменем України
27 травня 2024 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 367/3892/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернулась до суду з позовом до Відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд скасувати постанову серії ГБВ № 994797 про адміністративне правопорушення від 09 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 щодо здійснення завідомо неправомірного виклику поліції, тобто за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП.
Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник відповідача клопотання, у якому просив замінити неналежного відповідача ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області на належного ГУНП в Київській області.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2024 року запропоновано позивачу надати письмові пояснення стосовно клопотання про заміну неналежного відповідача .
22 травня 2024 року від представника позивача надійшла заява, в якій останній вказує, що позивачка не заперечує проти заміни відповідача ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області на ГУНП в Київській області.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Стаття 9 КАС України в якості одного з принципів адміністративного судочинства вказує диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 77 КАС України обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладає на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, постановою КМУ від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління Національної поліції в Київській області. Крім цього, згідно цієї постанови ліквідовано самостійні відділи поліції (які були самостійними юридичними особами із власними ознаками), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області. Отже ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області не є юридичною особою, а входить до структури Головного управління Національної поліції в Київській області та не може бути відповідачем у цій справі.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Приписами частини третьої статті 48 КАС України визначено, що у разі якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина четверта статті 48 КАС України).
Належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Водночас суд зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції
Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
При цьому Суд зазначає, що з аналізу статті 48 КАС України слідує, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції, оскільки як наслідок заміни неналежного відповідача справа має розглядатися спочатку.
Такий висновок був неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.06.2021 у справі №460/2903/20, від 14.12.2020 у справі №826/17787/14, від 09.07.2020 у справі №2040/5355/18, від 26.08.2020 у справі №500/2972/17, від 23.06.2020 у справі №540/2269/18 та від 30.09.2019 у справі №140/72/19.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що заміна неналежної сторони не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, позивач надав згоду на заміну неналежного відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав заміни неналежного відповідача ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області на ГУНП в Київській області.
Керуючись ст.ст.48,248,256 КАС України, суд,-
Замінити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення неналежного відповідача ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області на належного відповідач Головне управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616).
Направити відповідачу копію ухвали та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів учасникам справи, та роз'яснити, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин другої - четвертої статті 162КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя М. П. Одарюк