Справа № 366/193/19
Провадження № 1-кп/366/48/24
23.05.2024 смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника, адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018110000000375, відомості про яке внесені в ЄРДР 09.06.2018, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
У провадженні Іванківського районного суду Київської області перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 08.06.2018, приблизно о 18 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Mazda» моделі «626», реєстраційний номер (Республіки Польща) НОМЕР_1 (на білому фоні), рухаючись зі швидкістю 84-87 км/год. по автомобільній дорозі сполученням Київ-Овруч в с. Обуховичі Іванківського району Київської області в напрямку м. Овруч, порушуючи вимоги пунктів 1.5 та 2.3 б), 2.3.д) та 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до яких «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатись від керування цим засобом у дорозі», «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.», проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно своєчасно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, у наслідок чого біля перехрестя з вулицею Братів Киричуків зазначеного села, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які рухались по зазначеній ділянці проїзної частини з права на ліво відносно напрямку руху даного транспортного засобу, чим порушив вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечно для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих тілесних ушкоджень померла, а потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тяжкі тілесні ушкодження та невдовзі також помер.
У судових дебатах захисник просив суд визнати недопустимими доказами протокол проведення слідчого експерименту від 18.12.2018 та висновок експерта № 12-1/2421 від 27.12.2018.
12.12.2023, після останнього слова обвинуваченого, суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
18.12.2023 суд ухвалив повернутись з нарадчої кімнати та відновити судовий розгляд кримінального провадження, з метою обговорення питання з учасниками кримінального провадження можливості усунення підстав визнання недопустимими висновку судового експерта від 27.12.2018, шляхом призначення повторної судової експертизи, проведення належним чином слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 для встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками кримінального правопорушення, оскільки повідомлені останнім у судовому засіданні відомості про обставини вчинення ДТП, відрізняються від тих, що зазначені у протоколі слідчого експерименту і покладені в основу висновку експерта.
12.03.2024 задоволено клопотання сторони захисту: визнано недопустимими доказами у кримінальному провадженні протокол проведення слідчого експерименту від 18.12.2018 та висновок експерта № 12-1/2421 від 27.12.2018.
13.03.2024 у кримінальному провадженні призначено повторну інженерно-технічну експертизу, з метою встановлення обставин ДТП, зокрема причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого з настанням її наслідків, проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_3 .
09.04.2024 від експертної установи надійшов висновок експертизи, згідно з яким неможливо надати відповідь на запитання про те, «Чи мав технічну можливість водій автомобіля «Mazda» моделі «626», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Республіка Польща) ОСОБА_4 в заданій дорожній ситуації запобігти наїзду на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , якщо так, то яким чином?», у зв?язку з відсутністю в матеріалах справи фактичних даних, що можуть встановлюватись під час слідчих дій (слідчого експерименту). Аналіз групи фактичних даних, що використовуються під час експертного дослідження, наведений у дослідницькій частині висновку.
Відповідно до дослідницької частини висновку експерта, «для відповіді на поставлене питання необхідні наступні вихідні дані:
-розташування місця наїзду на пішоходів відносно елементів проїзної частини;
-розташування місця наїзду на пішоходів відносно слідів гальмування;
-яку відстань та за який час долали пішоходи з моменту виникнення небезпеки для руху водію до моменту наїзду
Відповідно до заданих вихідних даних відомості про: відстань, яку подолали пішоходи з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду на них; швидкість та час руху пішоходів з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду, відсутні. Відомості про місце наїзду відносно слідів гальмування, яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода, відсутні.»
За таких обставин, надати відповідь на поставлене запитання, неможливо.
23.05.2024 у судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про проведення у кримінальному провадженні повторного слідчого експерименту, з метою встановлення обставин ДТП та для подальшого проведення експертизи з необхідним комплексом вихідних даних.
Судом поставлено клопотання прокурора на обговорення.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 пояснили, що з моменту ДТП пройшов великий проміжок часу. Ще два роки тому вони з обвинуваченим їздили на місце ДТП і вже тоді він не зміг згадати всі обставини пригоди з прив'язкою до місцевості. Обстановка на місці події змінилась, сторона захисту при проведенні слідчої дії не зможе показати об'єктивні відомості, за яких трапилась ДТП. На уточнююче запитання суду про те, чи надасть сторона захисту згоду на проведення слідчого експерименту, обвинувачений та його захисник пояснили що такої згоди не дають. Проти задоволення клопотання прокурора заперечили.
Вислухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами
Прокурор просить суд доручити органу досудового розслідування провести слідчий експеримент.
Відповідно до положень ст. 240 КПК України слідчий експеримент є слідчою дією, метою якої є перевірка і уточнення слідчим, прокурором відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
ОСОБА_4 є обвинуваченим та користується правами, визначеними ст. 42 КПК України.
Зокрема, відповідно до п. 9 ч. 1 цієї статті, обвинувачений має право брати участь у проведенні слідчих дій.
Обов'язок обвинуваченого брати участь у проведенні слідчих дій КПК регламентований.
Відповідно до ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Системний аналіз положень ст. 63 Конституції України, ст.ст. 42, 240 КПК України свідчить про те, що участь у проведенні слідчого експерименту є правом, а не обов'язком обвинуваченого. Відмова обвинуваченого у проведенні слідчого експерименту, давати пояснення, пов'язані з проведенням такої слідчої дії виключає можливість проведення слідчого експерименту.
Крім того суд враховує, що така відмова ґрунтується на об'єктивних обставинах: з моменту ДТП пройшло майже 6 років, тому суд приймає до уваги доводи сторони захисту.
З оглядну на наведені положення КПК України та позиції сторони захисту, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 42, 240, 333, 350, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора про доручення органу досудового розслідування провести повторний слідчий експеримент у кримінальному провадженні № 12018110000000375, відомості про яке внесені в ЄРДР 09.06.2018, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1