23.05.2024 Справа № 363/6856/23
(ЗАОЧНЕ)
23 травня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря - Крикун Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача Чепікова О.О. надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати у розмірі 10 288,00 грн., а також суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 684,00 грн. В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 30.07.2021 року, близько 14 години 45 хвилини, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 86,8 ± 5,79 км/год по автомобільній дорозі Київ-Овруч в смт. Димер Вишгородського району Київської області, по вул. Соборна, поблизу будинку №96, в напрямку м. Овруч, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 б), д) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, відповідно до якого «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створити небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», та пункту 12.4 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50км/год.», а також в порушення вимог дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей», виїхав на зустрічну смугу руху і допустив виїзд на узбіччя з лівої сторони відносно свого напрямку руху, чим порушив вимоги пункту 1.10 Правил дорожнього руху термін «Узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней)», де здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стояли на даному узбіччі. Після наїзду на пішоходів продовжуючи рух далі, автомобіль марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 допустив зіткнення з металевим відбійником та із зустрічним транспортним засобом, а саме автопоїздом у складі: сідлового тягача «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONE SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньотранспортної пригоди пішоходи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події. Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року по справі №363/4113/21, провадження №1-кп/363/266/22, який набрав законної сили 20.07.2022 року, водія ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено йому покарання за цим законом у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. МТСБУ перерахувало представнику потерпілої, ОСОБА_6 , суму відшкодування у розмірі 10 288,00 грн. Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність. Відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані позивачу, що порушує його законні права і інтереси, та підлягають їх захисту в суді.
28 грудня 2023року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. Проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим провести розгляд заочний розгляд справи та вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що 30.07.2021, близько 14 години 45 хвилини, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 86,8 ± 5,79 км/год по автомобільній дорозі Київ-Овруч в смт Димер Вишгородського району Київської області, по вул. Соборна, поблизу будинку №96, в напрямку м. Овруч, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 б), д) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, відповідно до якого «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створити небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», та пункту 12.4 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50км/год.», а також в порушення вимог дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей», виїхав на зустрічну смугу руху і допустив виїзд на узбіччя з лівої сторони відносно свого напрямку руху, чим порушив вимоги пункту 1.10 Правил дорожнього руху термін «Узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней)», де здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стояли на даному узбіччі. Після наїзду на пішоходів продовжуючи рух далі, автомобіль марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 допустив зіткнення з металевим відбійником та із зустрічним транспортним засобом, а саме автопоїздом у складі: сідлового тягача «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONE SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події.
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року по справі №363/4113/21, який набрав законної сили 20.07.2022 року, водія ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено йому покарання за цим законом у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Відповідно до п.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно даних з Єдиної централізованої бази МТСБУ, не містять підтвердження, що на момент ДТП, транспортний засіб, «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 був забезпечений договором цивільно-правової відповідальності, а також відомостей, що водій ОСОБА_1 підпадає під норму п.13.1 ст.13 Закону №1961, немає.
Відповідно до п. 41.1 «а» ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. № 1961-IV- МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Як убачається із копій накладної та товарного чека № 258 від 31.07.2021 року загальний розмір витрат на поховання складає 10 288, 00 грн.
10.08.2021 року на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України від представника потерпілої ОСОБА_6 надійшла заява про виплату страхового відшкодування на підставі п. 41.1 ст. 35, 41 Закону № 1961-IV на загальну суму 10 288,00 грн.
23.11.2021 року МТСБУ на підставі отриманих документів, визначило розмір регламентної виплати в сумі 10 288,00 грн., що підтверджується довідкою №1 від 23.11.2021 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.
29.11.2021 року МТСБУ на підставі ст.41 Закону №1961-IV, зазначеної довідки №1 від 23.11.2021 року було прийнято наказ №3.1/9184 від 29.11.2021 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_6 в сумі розмірі 10 288,00 грн.
МТСБУ перерахувало представнику потерпілої, ОСОБА_6 суму відшкодування у розмірі 10288,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1107505 від 29 листопада 2021 року.
Таким чином, загальна сума понесених МТСБУ витрат, пов'язаних з вищевказаною подією становить 10 288 грн. 00 коп.
Позивач намагався вирішити даний спір з відповідачем в досудовому порядку, шляхом звернення до відповідача з вимогою про сплату боргу від 29.11.2021 року за №3-01-а/42990, про необхідність відшкодування витрат МТСБУ в сумі 10 288,00 грн., що підтверджується даним листом, однак попередження з вимогою залишилась ним без реагування і задоволення, в добровільному порядку витрати не компенсовані МТСБУ.
На підставі п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За п. 21.3 ст. 21 Закону з урахуванням положень п. 21.3ст. 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Згідно із п. 27.4 ст. 27 Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
За ч. 1ст. 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п п. 38. 2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 Закону.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, МТСБУ відповідно до чинного законодавства здійснило відшкодування шкоди за винного водія транспортного засобу «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а тому відповідно до статті 1191 ЦК України та пункту 38.2.1статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після проведення виплати на користь осіб, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку з смертю потерпілого, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача на суму 10 288,00 грн.
За таких обставин суд вважає, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з відповідача ОСОБА_1 , в порядку регресу суми страхового відшкодування є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 - 282 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1191 ЦК України, ст. 41, 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро Українипонесені витрати у розмірі 10 288 (десять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро Українисуму сплаченого судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульв. Русанівський, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.А. Свєтушкіна