справа 362/2249/24
провадження 3/362/1225/24
21.05.2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Поповича О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові справи про адміністративне правопорушення за матеріалами Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кумкурган Сурхандарьїнської області Узбекістану, громадянин України, УНЗР 1972080204694, РНОКПП НОМЕР_1 , директор Державного підприємства «Науково-технічний центр сертифікації «АгроСЕПРО» Національної академії аграрних наук України», зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 (далі - ОСОБА_2 )
за частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.
У розгляді справи взяли участь:
прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
ОСОБА_2 ;
захисник - адвокат Богонос В.А.
Суд установив:
1. ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора Державного підприємства «Науково-технічний центр сертифікації «АгроСЕПРО» Національної академії аграрних наук України (далі - ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН»), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - № 1700-VII) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частин першої та другої статті 28 Закону № 1700-VII не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - Національну академію аграрних наук України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечностей між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, який виник перед підписанням наказу ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» від 19 червня 2023 року № 8 «Про прийняття ОСОБА_5 », яким прийняв свого сина ОСОБА_6 з 19 червня 2023 року на посаду менеджера (управителя) підприємства з посадовим окладом 11 558 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-7 КУпАП.
2. ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 № 1700-VII суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини третьої статті 28 Закону № 1700-VII, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши наказ ДП « НТЦ «АгроСЕПРО» «НААН» від 16 червня 2023 року № 8 «Про прийняття ОСОБА_5 », яким прийняв свого сина ОСОБА_6 з 19 червня 2023 року на посаду менеджера (управителя) підприємства за сумісництвом посадовим окладом 11558 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 172-7 КУпАП.
3. ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частин першої та другої статті 28 Закону № 1700-VII не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - Національну академію аграрних наук України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечностей між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, який виник перед підписанням наказу ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» від 30 вересня 2022 року № 14 «Про прийняття ОСОБА_5 », яким прийняв свого сина ОСОБА_6 , з 03 жовтня 2022 року на посаду менеджера підприємства з посадовим окладом 1750 грн. на місяць на 0,25 штатної одиниці, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-7 КУпАП.
4. ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини третьої статті 28 Закону № 1700-VII, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши наказ ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» від 30 вересня 2022 року № 14 «Про прийняття ОСОБА_5 », яким прийняв свого сина ОСОБА_6 з 03 жовтня 2022 року на посаду менеджера підприємства з посадовим окладом 1750 грн. на місяць на 0,25 штатної одиниці, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 172-7 КУпАП.
5. ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частин першої та другої статті 28 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - Національну академію аграрних наук України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечностей між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, який виник перед підписанням наказу ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» «НААН» від 04 грудня 2023 року № 20 «Про прийняття ОСОБА_5 », який прийняв свого сина ОСОБА_6 , з 04 грудня 2023 року на посаду менеджера підприємства за сумісництвом з посадовим окладом 11 558 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-7 КУпАП.
6. ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 статті 28 Закону № 1700-VII вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши наказ ДП «НТЦ АгроСЕПРО» НААН» від 04 грудня 2023 року № 20 «Про прийняття ОСОБА_5 », яким прийняв свого сина ОСОБА_6 з 04 грудня 2023 року на посаду менеджера (управителя) підприємства за сумісництвом з посадовим окладом 11558 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 172-7 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 і захисник Богонос В.А. заперечили винуватість ОСОБА_2 в учиненні зазначених правопорушень і просили закрити провадження у справах про адміністративне правопорушення, посилаючись на таке. Відповідно до частини 6 статі 1 Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративного територіального устрою України» міста є міськими, а села є сільськими населеними пунктами. У відповідності до статті 27 Закону № 1700-VII на осіб, які працюють у сільських населених пунктах не поширюються пункти 1 та 2 даної статті. 05 жовтня 2022 року ним було направлено листа НААН за № 287, в якому повідомлено, про працюючих на підприємстві близьких родичів, а саме ОСОБА_6 . Тим самим було повідомлено, про роботу очолюваному ним підприємстві його сина, та визначення органом НААН, виходить зі змісту листа визначає чи є в його діях реальний конфлікт інтересів або про його відсутність. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - будь який майновий чи немайновий інтерес особи, утому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими ми стосунками, з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ту, що виникають у в'язку з членством або діяльністю громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. У всіх протоколах зазначено, що виник майновий, приватний інтерес зумовлений бажанням покращити майновий стан сина за рахунок виплат заробітної плати, однак при прийнятті сина на роботу він не міг визначати на власний розсуд розмір заробітної плати, оскільки були погодження штатні розписи в яких прописані посади та посадові оклади. На момент прийняття на роботу сина він керувався штатними розписом підприємства, погодженими НААН.
Прокурор за результатом розгляду справи вказав на наявність у діяннях ОСОБА_2 складу інкримінованих правопорушень, просив визнати його винним і притягнути до встановленої законом відповідальності.
Дослідивши наявні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника, з'ясувавши позицію прокурора, суд виходить з такого.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень статті 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд установив, що ОСОБА_2 відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України від 23 грудня 2021 року № 548-к «Про призначення ОСОБА_1 » призначений на посаду директора ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» «НААН» з 24 грудня 2021 року.
23 грудня 2021 року Національною академією аграрних наук України з ОСОБА_2 укладено контракт про те, що останній призначається на посаду директора зазначеного підприємства на термін з 24 грудня 2021 року по 23 грудня 2026 року. ОСОБА_2 згідно зі статутом та контрактом, як директор, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Тобто, ОСОБА_2 є посадовою особою, яку наділено організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарськими функціями.
Відповідно до Попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законом, ОСОБА_2 23 грудня 2021 під підпис ознайомлений з вимогами статті 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 05 лютого 2024 року 00043439454 батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ,
Відповідно до абзацу четвертого частини 1 статті 1 Закону «близькі особи» - це члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині 1 статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Отже, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є близькими особами у розумінні абз. 4 ч. 1 статтю 1 Закону, оскільки є сином та батьком відповідно.
При цьому ОСОБА_2 як директор підприємства, використовуючи повноваження, визначені статутом, видав наказ ДП «НТЦ «АгроСЕЇПРО» «НААН» від 04 грудня 2023 року № 20 «Про прийняття ОСОБА_5 »,. яким прийняв свого сина, ОСОБА_6 , з 03 жовтня 2022 року на посаду менеджера підприємства з посадовим окладом 1750 грн.; з19 червня 2023 року на посаду менеджера (управителя) підприємства з посадовим окладом 11 558 грн., з 04 грудня 2023 на посаду менеджера (управителя) підприємства за сумісництвом з посадовим окладом 11558 грн.
Отже, 03 жовтня 2022 року, 19 червня 2023 року та 04 грудня 2023 у ОСОБА_2 виник майновий - приватний інтерес, зумовлений бажанням покращення майнового стану свого сина за рахунок отримання додаткових виплат у вигляді заробітної плати за роботу на підприємстві, де він призначений директором. ОСОБА_2 з метою задоволення зазначеного приватного інтересу щодо покращення майнового стану свого сина, діючи у межах своїх службових повноважень, визначених статутом та контрактом, видавав накази від 03 жовтня 2022 року,19 червня 2023 року та 04 грудня 2023 №20, якими прийняв свого сина, ОСОБА_6 на посаду менеджера (управителя) підприємства з відповідними посадовими окладами, згідно з яким самостійно (суб'єктивно) віддав перевагу кандидатурі свого сина при прийнятті на роботу.
Враховуючи повноваження директора підприємства щодо прийняття управлінських рішень, обрання форми і системи оплати праці, інших функцій, пов'язаних із процесами організації діяльності підприємства та контролю за його ефективністю, у ОСОБА_2 наявний конфлікт Інтересів.
Відповідно до підпунктів 1, 3 частини першої статті 28 Закону особи, зазначені у підпунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів недопущення виникнення, реального, потенціального конфлікту інтересів;
повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника;
не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
ОСОБА_2 виданням вищезазначених наказів вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, зумовленого задоволенням - особистого інтересу щодо надання додаткового доходу своєму сину у вигляді заробітної плати у зв'язку із наявністю повноважень щодо прийняття управлінських рішень на посаді директора підприємства.
Виходячи з визначень у статті 1 Закону, обов'язковими складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/представницькі повноваження (безпосередні та загально службові), а співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення реального конфлікту інтересів.
За приписами підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» дія цього Закону поширюється, та таких осіб: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону (частина 5 цієї ж статті).
Частиною 2 статті 35 Закону № 1700-VII обумовлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Частиною 1 статті 1 Закону № 1700-VII, якій кореспондують приписи пункту 2 примітки до статті 172-7 КУпАП, визначено, що реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
У цій же статті закріплено, що:
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
При цьому аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» дає підстави констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Є очевидним, що призначення на посаду менеджера свого сина тричі є приватним інтересом ОСОБА_2 , зумовленим бажанням покращити статус і матеріальне становище сина, у зв'язку з чим між його приватним інтересом та здійсненням ним своїх повноважень виник саме реальний конфлікт інтересів.
Отже, доводи захисника про недоведеність належними доказами наявності реального конфлікту інтересів не заслуговують на увагу.
Статтею 172-7 КУпАП, яка є бланкетною і розкривається вищенаведеними приписами Закону № 1700-VII, встановлена відповідальність:
- за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (частина 1);
- за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (частина 2).
За наведеного правового регулювання й обставин справи суд констатує наявність у діяннях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
Його вина підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 3 квітня 2024 року № 2585;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 3 квітня 2024 року № 2580;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 3 квітня 2024 року № 2581;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 3 квітня 2024 року № 2582;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 3 квітня 2024 року № 2583;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 3 квітня 2024 року № 2584;
- наказом про призначення ОСОБА_9 від 23 грудня 2021 року за № 548-к,
- контактом з керівником підприємством, що є у державні власності укладений з ОСОБА_2 на термін з 24 грудня 2021 року та 23 грудня 2026 року;
- наказом від 30 листопада 2023 року за №19;
- наказом від 4 грудня 2023 року № 20;
- листом вих. 287 від 05 жовтня 2022 року;
- наказом про звільнення ОСОБА_6 від 16 червня 2023 року № 7;
- наказом про прийняттяОСОБА_6 від 16 червня 2023 року №8;
- наказом про прийняття на роботу ОСОБА_6 від 30 вересня 2022 року №14;
- повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про народження;
- наказом від 23 грудня 2021 року № 548-к;
- посадовою інструкцією директора ДП « НТЦ « Агро СЕПРО»;
- наказ про затвердження антикорупційного програми від 03 січня 2023року № 3/1;
- наказом про прийняття ОСОБА_6 від 04 грудня 2023 року №20
- наказом про звільнення ОСОБА_6 від 3 листопада 2023 року № 19;
- його власними поясненнями та поясненнями, наданими в судовому засіданні.
При накладенні стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд не встановив.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За приписами частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, враховуючи особу, майновий стан і ступень вини ОСОБА_2 , характер і суспільну небезпеку вчиненого, суд уважає, що на останнього належить накласти адміністративне стягнення за частиною 2 статті 172-7 КУпАП, як за найбільш серйозне правопорушення, у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
З урахуванням положень статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» і статті 7 Закону України «Державний бюджет України на 2024 рік» з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 36, 40-1, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
постановив:
1. Справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 № № 362/2249/24, 362/2250/24, 362/2251/24, 362/2252/24, 362/2253/24, 362/2254/24 за частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП розглядати в одному провадженні № 362/2249/24.
2. Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.
3. На підставі частини 2 статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за частиною 2 статті 172-7 КУпАП у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5'100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 копійок.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Відповідно до статті 285 КУпАП повний текст постанови виготовлено 24 травня 2024 року.
Копію постанови у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити до Національної академії аграрних наук України.
Суддя О.В. Попович